Рішення № 13307326, 22.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2010 р. Справа № 38/353-09

вх. № 9932/6-38

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не зявився,

відповідача - Глотова С.О. (довіреність №24/09 від 05.08.09 р.),

3-ї особи (ТОВ Видавництво "Астрель") - не зявився,

3-ої особи (Нова Литтера Лтд.) - не зявився,

3-ої особи (ТОВ Видавництво "АСТ”) - не зявився,

розглянувши справу за позовом субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Київ)

до до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (м. Харків)

3-я особа , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво "Астрель" (Росія, м. Москва)

Нова Літтера Лтд (Росія, м. Москва)

Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво "АСТ" (Росія, м. Москва)

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 63000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить:

1) стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за матеріальну та моральну шкоду у розмірі 63000,00 грн.;

2) заборонити відповідачу здійснювати продаж книги “Самодиагностика на основе осмотра лица и тела”. Составитель Лю Банмін.

3) Вилучити у відповідача усі примірники книги “Самодиагностика на основе осмотра лица и тела”. Составитель Лю Банмін.

4) Зобов'язати відповідача надати інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників книги “Самодиагностика на основе осмотра лица и тела”, составитель Лю Банмін, а саме:

- договори та накладні на поставку контрафактної книги до ДП з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”;

- договори та накладні на продаж контрафактної книги ДП з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля” іншим покупцям. Свої позовні вимоги обґрунтовує розповсюдженням відповідачем контрафактних примірників книги Лю Банміна “Самодиагностика на основе осмотра лица и тела”, майнові права на переклад російською мовою, опублікування та продаж якої належить позивачу на підставі угоди, укладеної 17.12.07 р. з Видавництвом літератури на іноземних мовах Китаю (Foreign Languages Press, Beijing, China).

Позивач в письмовому поясненні вказує, що він просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 31500,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 31500,00 грн.

Позивач надав факсом клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі в звязку з неможливістю прибути в судове засідання.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач, в запереченні на позов, не визнає позов повністю та заперечує проти всіх позовних вимог, посилаючись на те, що ним не порушувались авторські права позивача, книга видавалася не ним та він є неналежним відповідачем за даним позовом.

Представник відповідача проти позову заперечує.

Третя особа (ТОВ Видавництво "Астрель") витребувані судом документи не надала. Представник третьої особи (ТОВ Видавництво "Астрель") в судове засідання не зявився, хоча третя особа (ТОВ Видавництво "Астрель") була повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Третя особа (Нова Литтера Лтд.) витребувані судом документи не надала. Представник третьої особи (Нова Литтера Лтд.) в судове засідання не зявився, хоча третя особа (Нова Литтера Лтд.) була повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Третя особа (ТОВ Видавництво "АСТ”) витребувані судом документи не надала. Представник третьої особи (ТОВ Видавництво "АСТ”) в судове засідання не зявився, хоча третя особа (ТОВ Видавництво "АСТ") була повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.06 р. між Foreign Languages Press, Beijing, China (власник) та ТОВ «Нова Литтера» (видавець) було укладено договір про надання строком на 5 років (з 01.02.06 р. по 01.02.11 р.) виключної ліцензії на переклад, відтворення і розповсюдження у всьому світі російською мовою, в тому числі, твору «Самодиагностика на основе осмотра лица и тела», укладач Лю Банмін. (т.2 а.с. 150-155)

Згідно п. 2 вказаного договору видавець погоджується перекласти і опублікувати видання робіт на російській мові протягом 18 місяців з моменту укладання даного договору. У випадку не виконання видавцем цієї умови даний договір автоматично розривається і всі права, надані згідно йому, негайно переходять до власника, без шкоди для будь-яких грошових коштів, які вже сплачені або таких, які повинні бути сплачені власнику у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п. 5 даного договору тираж видання становить 6000 примірників кожного найменування вказаних робіт.

Згідно п. 13 вищевказаного договору, права за цим договором надаються виключно видавцю і не можуть передаватися ним без письмової згоди власника.

01.02.06 р. між ТОВ «Нова Литтера» та ТОВ «Видавництво Астрель» було укладено договір про надання строком на 5 років (з 01.02.2006 р. по 01.02.2011 р.) виключної ліцензії на переклад, відтворення і розповсюдження у всьому світі російською мовою, в тому числі, твору «Самодиагностика на основе осмотра лица и тела», укладач Лю Бантин в кількості не менше 6000 копій протягом 18 місяців з дати підписання даного договору. (т. 3 а.с. 2-5)

Позивач є субєктом видавничої справи, що підтверджується копією свідоцтва про внесення його до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК №102 від 29.06.2000 р.

17.12.07 р. між Видавництвом літератури на іноземних мовах Китаю - Foreign Languages Press, Beijing, China (правовласник) та приватним видавцем Подгорновим С.М. (видавець) позивачем було укладено угоду (надалі угода) про передачу останньому строком на 5 років (з 17.12.07 р. по 16.12.12 р.) виключного права на переклад та видання творів, в тому числі, «Самодиагностика на основе осмотра лица и тела», укладач Лю Банмін, російською мовою, продажу перекладу вказаного твору у всьому світі. (т. 1 а.с.7-11)

Згідно п. 2 вказаної угоди видавець, в період дії цієї угоди, на власний розсуд вирішує питання про розмір накладу видання творів російською мовою.

У пунктах 10, 11 вказаної угоди зазначено, що правовласник запевняє видавця, що він має право та повноваження укладати цю угоду та що у відповідності до законодавства Китаю твори ніяким чином не будуть порушувати жодного авторського права або жодної існуючої угоди. Права, що надані за цією угодою, надаються тільки видавцеві та не можуть бути передані третій стороні без письмової згоди правовласника.

На виконання вказаної угоди позивачем було перераховано правовласнику 2000,00 доларів США, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 23.01.08 р.

11.06.09 р. позивачем був укладений договір №194 з ТОВ „Задруга" на виготовлення книг, в тому числі і книги „Исскуство диагностики по лицу и телу” накладом 1000 примірників.

ТОВ „Задруга" виконало договір №194 від 11.06.09 р. і передало позивачу виготовлені книги по ціні 5,00 грн. за примірник, що підтверджується копією накладної №76 від 26.06.09 р.

Виготовлені книги були введені позивачем в цивільний обіг, тобто передані іншим субєктам підприємницької діяльності для реалізації в роздрібній мережі по ціні 12,00 грн. за примірник, що підтверджується копіями накладних №10 від 01.07.09 р. та №16 від 29.07.09 р.

03.09.08 р. між відповідачем та ТОВ «Книжный клуб «Клуб Семейного Досуга» (РФ м. Белгород) було укладено контракт поставки № 12/408К, за яким згідно із специфікацією №49 від 09.06.09 р. покупцем було придбано 410 примірників книги «Самодиагностика на основе лица и тела» (Банмін) за ціною 26,38 руб. РФ на загальну суму 10815,80 руб. РФ. (т.1 а.с. 32-40)

Придбані відповідачем книги були ввезені на митну територію України через Харківську митницю, що підтверджується копіями ВТД №800000004/9/424024 від 10.06.09 р. та товарно-транспортної накладної №472 від 09.06.09 р.

Ввезені книги були розміщені відповідачем на складі у м. Харкові і розповсюджувалися через мережу власних книжкових магазинів, розташованих по всій території України, в тому числі і в містах Харкові та Києві, за ціною 26,60 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №165 від 18.06.09 р. і №213 від 09.09.09 р., а також через книжковий інтернетмагазин, розміщений на сайті www.bookclub.ua в мережі Інтернет, який (домен bookclub.ua) згідно листа реєстратора ПАТ „Дата груп” був зареєстрований у 2003 році за відповідачем згідно договору №х2/1-60 від 19.12.2000 р. у відповідності з правилами домена .UA на підставі свідоцтва про реєстрацію ТМ №35098.

Як зазначає в позові позивач, виявивши на сайті відповідача (www.bookclub.ua) книгу „Самодиагностика на основе осмотра лица и тела” автора Лю Банмін, він придбав її в одному з вказаних на сайті книжкових магазинів відповідача, розташованих у м. Києві, за ціною 23,90 грн., що підтверджується копією товарного чеку №27102 від 11.08.09 р.

Ознайомившись із змістом придбаної книги позивач зрозумів, що це та ж сама книга, майнові права на переклад, опублікування та продаж якої російською мовою надані йому.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих обєктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, компютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує компютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачу з 17.12.2007 р. належать виключні майнові авторські права на переклад російською мовою літературного твору "Inspection of face and body for diagnosis of diseases", by Liu Bangming, видання та продаж перекладу вказаного твору.

Як пояснив позивач, ним була видана книга "Лю Банмин. Исскуство диагностики по лицу и телу/Пер. с англ. Цзи Хуа. К.: С. Подгорнов, 2009. 256 с.: илл. (Традиционные практики Китая)".

Відповідно до ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Звертаючись з позовом, позивач зазначає, що відповідач в період дії виключних прав позивача здійснює продаж книги "Диагноз с первого взгляда. Самодиагностика на основе осмотра лица и тела/сост. Лю Банмин; пер. с англ. М.А. Коган. М.: АСТ: Астрель, 2008. 220, [4]с.: ил.", що підтверджується наявними у матеріалах справи копією фіскального чеку від 11.08.2009 р.

Згідно з інформацією, що міститься на стор. 2 вказаного твору, це видання є авторизованим перекладом книги "Inspection of face and body for diagnosis of diseases", виданої видавництвом Foreign Languages Press, уклад. Лю Банмін, переклад з англ. М.А. Коган. Книга підписана до друку 26.02.2008 р.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується продаж відповідачем перекладу твору "Inspection of face and body for diagnosis of diseases", виключні майнові авторські права на який належать позивачу.

Відповідно до вимог, встановлених ст. 426 ЦК України, використання обєкту права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання обєкту права інтелектуальної власності.

Статтею 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Виходячи з того, що умовами угоди, укладеної між позивачем та правовласником, передбачено надання позивачеві, як одноосібному дистрибютору, виключних прав на переклад твору російською мовою, його видання та продаж та враховуючи заборону передання прав іншим особам без згоди правовласника, суд вважає, що переклад твору, його видання та продаж, здійснені у період дії виключних авторських прав позивача, є порушенням прав останнього.

Оскільки зазначена обставина відповідачем не спростована, а також враховуючи, що відповідачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності продажу твору, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача дозволу на використання спірного твору.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, тобто опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі компютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" контрафактним примірником твору, фонограми, відеограми є примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого субєкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Як передбачено ст. 52 цього Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 Закону, субєкти авторського права можуть звертатися до суду з позовом про, зокрема, заборону дії, що порушують авторське право, припинення дій, що порушують авторське право; виплату компенсацій; вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і обєктів суміжних прав.

Як зазначає відповідач в довідці б/н від 12.07.10 р., залишок книг Лю Банмін „Диагноз с першого взгляда Самодиагностика на основе лица и тела” становить 31 примірник.

З огляду на доведений факт порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача, позовні вимоги про заборону відповідачу здійснювати продаж та вилучення у відповідача всіх примірників книги “Самодиагностика на основе осмотра лица и тела”. (Составитель Лю Банмін) є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобовязаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Пунктом 33 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1107 від 10.06.2004 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності" передбачено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання обєкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Позивач в обґрунтування заявленого розміру компенсації посилається на те, що він не отримує прибуток від продажу книги, оскільки внаслідок продажу відповідачем контрафактних примірників творів був створений негативний образ книги та автора, які недавно зявилися на книжковому ринку, і книга вже не є новинкою.

За таких умов, позивач вважає, що сума компенсації повинна становити 50 мінімальних заробітних плат, що на дату подання позову становило 31 500,00 грн.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Як передбачено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує заявлений розмір компенсації. Посилання позивача на те, що можливий тираж контрафактних примірників творів міг становити в середньому 10200 шт., а оціночна вартість тиражу 180000,00 грн., є припущеннями позивача, які до того ж суперечать наявним у матеріалах справи доказам.

Так, як свідчать матеріали справи, відповідач придбав контрафактні примірники твору у ТОВ «Книжный клуб «Клуб Семейного Досуга» (РФ м. Белгород) у кількості 410 прим., що підтверджується контрактом поставки №12/408К від 03.09.08 р. та ТТН № 472 від 09.06.09 р. за ціною 26,38 руб. РФ на загальну суму 10815,80 руб. РФ., а продавав їх за ціною 23,90 26,60 грн. за 1 примірник.

З інформації, що міститься на стор. 2 книги "Самодиагностика на основе осмотра лица и тела", вбачається, що весь тираж вказаного твору становив лише 5000 примірників. При цьому судом враховано ту обставину, що відповідач не є видавцем цього твору, а лише здійснює продаж примірників твору.

Як свідчать матеріали справи, книга "Искусcтво диагностики по лицу и телу" була видана ним накладом у 1000 примірників. При роздрібній ціні 12,00 грн., за яку позивач продає примірники книги, його доход мав скласти 12000,00 грн.

Основною метою і призначенням цивільно-правової відповідальності є поновлення майнового стану потерпілої особи і міри відповідальності не повинні бути спрямовані на її збагачення за рахунок порушника прав.

А тому з огляду на незначний обсяг порушення, незначний розмір отриманого відповідачем доходу від продажу контрафактних примірників творів, відсутність вини відповідача у порушенні майнових і немайнових прав позивача, суд, з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, вважає за можливе стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат, що на день прийняття рішення, згідно ст. 53 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, складає 9220,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 31500,00 грн.

Як передбачено ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав субєкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд згідно із частиною 2 зазначеної статті має право постановити рішення чи ухвалу про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" визначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

В обґрунтування заподіяння моральної шкоди та її розміру позивач посилається на те, що:

- він зазнав сильних душевних страждань внаслідок низького рівня перекладу;

- відповідачем сформовано негативний образ книги і автора, книга не є новинкою;

- позивач витратив багато зусиль для того, що б привернути увагу до автора та його книги, забезпечити стабільний попит на неї;

- в результаті поширення контрафактної книги діяльність позивача буде сприйматися негативно.

Разом з тим, всупереч вимогам, передбаченим ст. 33 ГПК України, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, та доказів на підтвердження заявленого розміру відшкодування, а тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, оскільки позивач звільнений від сплати державного мита, державне мито підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у позовній заяві заявлені як майнові, так і немайнові вимоги до позивача.

Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для позовів немайнового характеру.

Розміри ставок державного мита із позовних заяв, що подаються до господарських судів України, встановлені Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито", пп. а) та б) п. 2 ст. 3 якого визначено, що розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з викладеного та з огляду на часткове задоволення майнових вимог позивача, з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України державне мито в сумі 177,20 грн. ((9220,00/100) + 85,00) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 34,54 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 426, 440, 443 ЦК України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", ст. 53 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Заборонити Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 20-А. Код ЄДРПОУ 30881083) здійснювати продаж книги "Диагноз с первого взгляда. Самодиагностика на основе осмотра лица и тела/сост. Лю Банмин; пер. с англ. М.А. Коган. М.: АСТ: Астрель, 2008. 220, [4]с.: ил.".

Вилучити у Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 20-А. Код ЄДРПОУ 30881083) всі примірники книги "Диагноз с первого взгляда. Самодиагностика на основе осмотра лица и тела/сост. Лю Банмин; пер. с англ. М.А. Коган. М.: АСТ: Астрель, 2008. 220, [4]с.: ил.".

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 20-А. Код ЄДРПОУ 30881083) на користь субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) компенсацію в сумі 9220,00 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 20-А. Код ЄДРПОУ 30881083) до Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р №31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 177,20 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 20-А. Код ЄДРПОУ 30881083) до Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р №31219264700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 34,54 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 27.12.10 р.