Рішення № 13307294, 21.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 08/147-10

вх. № 9559/3-08

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - Волкова С.О.,дор.від 25.05.10р. №01-62/4249 відповідача - 1 (ВЧ А-2467)- Гаркавець С.І.,дор.від 01.12.10р., Попов О.О дор.від 05.08.10р., Носач Т.О. дор. від 01.12.10р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова МОУ, м. Харків

про стягнення 199095,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія«Харківобленерго» звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідачів - Військової частини А2467 (Відповідач I) та Квартирно – експлуатаційного відділу м. Харкова (Відповідач II), суми заборгованості за період з червня 2008 року по серпень 2010 року (включно) станом на 01.09.2010 року за договором про постачання електричної енергії від 30.06.2004 року № 14113 у розмірі 199095 грн. 86 коп., з яких вартість електричної енергії в розмірі 188137, 66 грн. (у т.ч. ПДВ 31356,28грн), пеня 4629,58 грн., індекс інфляції 2484,53 грн., ПДВ на індекс інфляції 496,89 грн., 3 % річних 1621,38 грн., ПДВ на 3 % річних – 324,29 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1401,53 грн. (у т.ч. ПДВ 233,59 грн.), з покладенням на відповідача судових витрат. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі не виконували належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена .

21 грудня 2010 року у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути суму боргу за період з червня 2010 року по серпень 2010 року за договором про постачання електричної енергії від 30.06.2004 року № 14113 у розмірі 199095,86 грн., з яких вартість електричної енергії в розмірі 188137,66 грн. (у т.ч. ПДВ 31356,28 грн.), пеня 4629,58 грн., індекс інфляції 2484,53 грн.,просить вважати правильною суму нарахованого ПДВ на індекс інфляції в розмірі 496,89 грн.,яка відповідає розрахунку суми позову ; 3 % річних 1621,38 грн., ПДВ на 3 % річних – 324,29 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1401,53 грн. (у т.ч. ПДВ 233,59 грн.) стягнути з відповідача II, з покладенням на відповідача судових витрат.

Представник Відповідача I у судовому засіданні визнає наявність суми боргу в повному обсязі, але просить стягнути всю суму з Відповідача II, посилаючись на сумісну директиву від 09.12.2005 року Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/4/1827 та Головного квартирно – експлуатаційного управління Збройних сил України № 303/18/2050 від 01.12.2006 року бухгалтерський облік будівель та споруд, закріплених за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, покладається на постачальні органи квартирно-експлуатаційної служби. Зазначає, що на виконання зазначеної Вч А2467 29.12.2006 року до КЕВ м. Харкова на баланс та утримання були передані основні засоби.

Відповідач II у призначене судове засідання свого представника не направив, документів, витребуваних ухвалою суду, не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлене наступне.

30 червня 2004 року між АК «Харківобленерго» та Військовою частиною А2467 укладено договір про постачання електричної енергії № 14113, пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2010 рік.

В силу вимог Закону України «Про електроенергетику» від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-ІV) та «Правил користування електричною енергією» затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

Згідно п. 2.1.2 договору, Постачальник зобов’язується відпускати електроенергію як різновид товару, згідно з додатком № 2.

Споживач, відповідно до п. 2.2.5 зобов’язаний сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Відповідно до п. 1 додатку № 2 від 30.06.2004 р. до договору № 14113 розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до 1-го числа наступного місяця. Відповідно до п. 5 додатка № 2 відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку було передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

12.02.2008 року; 01.01.2010р. між АК «Харківобленерго» (постачальник), ВЧ А2467 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова укладено додаткову угоду до договору, якою сторони внесли зміни до договору, а саме домовилися п. 4.1 додатку № 2 до договору викласти в наступній редакції: «Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання Споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.

Пункт 4.2 додатку № 2 до договору викладено в наступній редакції: «Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання Споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються Платником на поточний рахунок Постачальника в термін 10 операційних днів після отримання Споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт».

В п. 4.5 додатку № 2 до договору слова «Споживач» сторони замінили на «Платник».

За змістом п. 5 додатку № 2 до договору остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду Споживачем, здійснюється Платником на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом п”яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду отримує у відповідному РВЕ рахунок та акт звіряння взаєморозрахунків або акт виконаних робіт.

Цей рахунок має бути оплачений Платником протягом 10 банківських днів з дня отримання Споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.

Позивач свої зобов”язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з червня 2008 року по серпень 2010 року (включно) поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, внаслідок чого за період з січня 2010 року по червень 2010 року утворилась заборгованість з електричної енергії (тарифної складової) в сумі 156781,38 грн. Дана сума боргу була донарахована відповідача за актом порушень ПКЕЕ, складеного на підставі п.6.20 (не з вини споживача).

Крім того, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20 % в сумі 31356,28 грн.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає,що своїми діями відповідач ІІ порушив умови договору та додаткових угод до нього та вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення з КЕВ м. Харкова суми боргу у розмірі 188137,66 грн. (тарифна складова – 156781,38 грн. та ПДВ 20 % - 31356,28 грн.) належною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 6 додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків» у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі пені, 3 % річних, індексу інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення за спірний період станом на 01.11.2010 року у зв”язку з несвоєчасними розрахунками від простроченої суми боргу за договором індекс інфляції, 3 % річних за весь час прострочення зобов"язан»я та пеню за період за січень, лютий, березень,червень,липень, серпень 2010 року.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язанийсплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми боргу, суд вважає,щопозивач має право на стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних.

Оскільки умовами договору передбачено: нарахування пені в разі несвоєчасних розрахунків за надані послуги з постачання електроенергії і додатковою угодою КЕВ м. Харкова зобов”язався суму пені, 3 % річних, індекс інфляції перераховувати на поточний рахунок Постачальника в термін 10 банківських діб після отримання споживачем акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт, суд визнає вимогу позивача про стягнення пені з КЕВ м. Харкова 4629,58 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п.2.2.70 договору сторони домовилися, що відповідач І повинен здійснювати оплату за послуги з КРЕ між електромережею постачальника та електроустановками споживача. Згідно Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (далі – Правила) плата за перетікання реактивної енергії – це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розподілу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93\6381 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

У відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон) і згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами позивачем за спірний період нарахована відповідачу заборгованість по КРЕ в сумі 1167,94 грн. та ПДВ 20 % на КРЕ в сумі 233,59 грн., всього 1401,53 грн.

Оскільки, згідно додаткової угоди відповідальність за перетікання реактивної енергії має нести КЕВ м. Харкова позов в частині стягнення з відповідача ІІ КРЕ та ПДВ на КРЕ у розмірі1401,53 грн. є також обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За несвоєчасну сплату за використану електроенергію у встановлені договором строки позивачем нарахована заборгованість по ПДВ на індекс інфляції в сумі 496,89 грн. та на 3 % річних в сумі 324,29 грн.

В розумінні пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону об”єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацією незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов”язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з Законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв”язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

В силу вимог п.4.1 ст.4 Закону договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п.4.1 ст. 4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Заборгованість по ПДВ на індекс інфляції та на 3 % річних нарахована позивачем з посиланням на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4.1 ст. 4 Закону, ст.. 26 Закону України «Про електроенергетику» та лист заступника начальника СДПІ ВПП у м. Харкові від 23.09.09р. № 12516\10\43-015.

Однак, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних є платою за користування чужими грошовими коштами, правова природа яких є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов”язань, тобто вони не є мірою відповідальності тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв”язку з чим, не може бути збільшена база для оподаткування ПДВ.

Інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України є санкцією за неналежне виконання грошового зобов”язання і пов”язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми заборгованості не є об”єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, на стороні, що подала позов лежить зобов”язаннядоведення тих обставин, на які вона посилається як на підставусвоїхвимог та заперечень, а позивачем не подано на підтвердження своїх вимог належних доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача ІІ заборгованості по ПДВ на індекс інфляції в розмірі 496,89 грн. та ПДВ на 3 % річних в сумі 324,29 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у сумі 1962,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача ІІ (КЕВ м. Харкова) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань», керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, р\р 352212006000219 УДК в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954)

- На п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 – заборгованість за е\е(по акту порушень ПКЕЕ) з ПДВ у сумі 188137,66 грн.;

- На п\р 26003010050912 в АТ «Банк Золоті Ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 0013954 заборгованість з індексі інфляції в розмірі 2484,53 грн., 3% річних в розмірі 1621,38 грн., пені 4629,58 грн., плати за перетікання реактивної енергії, 1167,94 грн. ПДВ на КРЕ, 233,59 грн. витрат по сплаті державного мита в сумі 1962,87грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписаний 24.12.10р.