Ухвала суду № 133071518, 12.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28082/25

Провадження № 1-кс/947/18288/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, громадянки України, українки, з середньою освітою, заміжньої, ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025.

Особа, яка звернулася із даним клопотанням, просить змінити застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпеченян виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1.ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Як вбачається з клопотання захисника, СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 у тому числі за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України.

12.11.2025 на підставі ухвали Олеського апеляційного суду продовжено строк застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.12.2025, в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні спливає 30.12.2025.

2.ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що на теперішній час наявні підстави для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 в частині розміру застави, а саме зміни та визначенні розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпеченян виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за наступних обставин.

ОСОБА_4 у 2024 році мала відшарування сітківки обох очей, в 2007 та 2009 роках оперована з привлду видалення доброякісних пухлин, в 2010 році подвійна вагітність (маткова та позаматкова), в 2003 році оперована з приводу видалення жовчного міхура. На теперішній час у зв`язку із критичним станом злоров`я підозрюваної, вона неодноразово звертається до лікарів ДУ «Одеський слдічий ізоляор». Відповідно до медичної довідки від 10.11.2025 No594/ОММЧ-21-25-вн, складеної завідувачем Одеської міської медичної частини №21, складеної за результатами рентгенологічних та лабораторних досліджень, Кравець-Кочак були встановлені наступні діагнози:

-04.08.2025 лікарем-терапевтом: постхолецистектомічний синдром. Хронічний панкреатит, латентна течія;

-05.08.2025 лікарем-офтальмологом: гіперметропія слабкого ступеню, пресбіопія;

-05.08.2025 результати УЗД ОЧП: УЗ-ознаки жирового гепатозу ІІ ст, виражених дифузних змін підшлункової залози, стан після холецистектомії.

-03.11.2025 лікарем-терапевтом: постхолецистектомічний синдром. Хронічний панкреатит, латентна течія. Хронічний спастичний коліт. Хронічний гепатоз;

-04.11.2025 за результатами УЗД нирок, сечового міхура: УЗ-ознаки мікролітів обох нирок, конкременту лівої нирки, кісти правої нирки;

-04.11.2025 за результатами УЗД щитоподібної залози: УЗ-ознаки дифузних змін щитоподібної, утворення лівої частки щитоподібної залози.

Таким чином, адвокат ОСОБА_5 заважує, за результатами обстеження вбачається значне та стрімке погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 що утворились в період перебування останньої в слідчому ізоляторі. На теперішній час підозрювана потребує кваліфікованої медичної допомоги, проходження відповідних процедур та дотримання спеціальної дієти, що неможливо забезпечити належним чином в умовах слідчого ізолятора.

У підозрюваної ОСОБА_4 відсутні значні матеріальні статки які б давали підстави вважати що застава від 20 до 80 прожиткових мінімумів не зможе забезпечити виконання покладених на неї обовязків.

В ході проведення обшуку автомобіля підозрюваної, було вилучено всі наявні у неї особисті грошові кошти в сумі 300 доларів США, 50 Євро та 1000 гривень. В ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 також було вилучено всі її заощадження у сумі 1300 доларів США.

ОСОБА_4 є власником автомобіля, AUDI A3, 2015 р.в та власником земельної ділянки кадастровий номер 5123583900:01:003:0139, сільськогосподарського призначення, отримана в спадщину, що розташована поблизу с. Богданівка, Миколаївського району, Одеської області, вартість якої згідно грошової оцінки відповідно витягу з ДЗК № НВ-9977468972025 складає 212 583,82 гривні.

Будь яких інших об`єктів нерухомості підозрювана у власності немає, що підтверджується витягом з ДРРП.

Син ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , є особою з інвалідністю 3ї групи, є тимчасово безробітний, в рамках кримінального провадження було проведено обшуки за місцем мешкання ОСОБА_6 та в його автомобілі в результаті чого було вилучено всі наявні у останнього грошові кошти в загальній сумі 5300 Євро та 400 доларів США. На зазначені грошові кошти відповідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2025 накладено арешт. Вказані грошові кошти були всіма заощадженнями сім`ї, на теперішній час ОСОБА_6 не має навіть коштів на існування та лікування

Будь яких об`єктів нерухомості ОСОБА_6 у власності немає, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Захисник наголошує на тому, що за результатами дослідження майнового стану підозрюваної та її сім`ї можливо стверджувати про відсутність значних матеріальних статків, які б вказували на те що застава у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів не зможе належним чином забезпечити виконання покладених на ОСОБА_4 обов`язків.

ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем мешкання, має сина з інвалідністю треьої групи, який потребує постійного догляду, веде активне суспільне життя та волонтерську діяльність, про що зазначають її колеги волонтери у відповідних листах характеристиках. Активно допомагає Збройним силам України, інвалідам війни та дитячим будинкам.

Так ОСОБА_4 разом зі своїм сином ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_7 організували волонтерський центр «Вікторія» зібравши також небайдужих людей волонтерів, для організації допомоги Збройним силам України військовим та незахищеним верствам населення. Для здійснення комунікації була створена група в месенджері «Телеграм». На протязі останніх трьох років ОСОБА_4 разом зі своєю родиною та іншими залученими волонтерами направили велику кількість допомоги бійцям Збройних сил України.

Крім того, адвокат ОСОБА_5 вважає, що теперішній час ризики, що були встановлені в попередніх ухвалах про обрання та продовження запобіжного заходу відносно підозрюваної передбачені п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, значно зменшились, в тому числі у зв`язку із фактом перебування підозрюваної під вартою вже на протязі чотирьох місяців, та у сторони обвинувачення відсутні будь-які додаткові докази того, що встановлені раніше ризики не зменшились або з`явились докази на підтвердження нових ризиків.

Вищевикладене у сукупності, на думку адвоката ОСОБА_5 , дає обгрунтовані підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 .

3.ПОЗИЦІЯ СТОРІН КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ

Захисник підозрюваної вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, наголосивши на тому, що стан злоров`я його підзахисної в умовах утриманні у слідчому ізоляторі суттєво погіршився, остання потребує невідкладної кваліфікованої медичної допомоги.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Підозрювана підтримала думку свого захисника.

4.ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ

Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом. (стаття 201 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.11.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_4 було продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 26.12.2025, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.

Як вбачається з клопотання про зміну відносно підозрюваної запобіжного заходу, захисником не ставиться під сумнів обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, між тим стороною захисту заперечується наявність передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також необхідність застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави, який є непомірним для підозрюваної, а також, адвокатом ОСОБА_8 наголошено на суттєвому погіршенні стану здоров`я підзахисної.

Що стосується питання існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, які раніше визначалися слідчим суддею, що безумовно є однією з ключових обставин, яким надається оцінка при вирішенні питання міри запобіжного заходу, слідчий суддя звертає увагу на наступне. Слідчий суддя зауважує, що ризиками, про які йдеться в поданому стороною захисту клопотанні в частині власної оцінки щодо їх мінімізації є ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, слідчий суддя звертає увагу сторони захисту, що при вирішенні питання продовження міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси (ухвала від 29.10.2025) та колегією суддів Одеського апеляційного суду (ухвала від 12.11.2025) було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, було встановлено, що продовження існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваної наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки інкриміновані останній кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими.

З огляду на викладене, беручи до уваги вищевказану практику ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Так, слідчим суддею надавалася правова оцінка характеризуючим даним особи підозрюваної, яка є заміжньою, має постійне місце проживання, працевлаштована, раніше не судима, а також позитивно характеризується.

Одночасно слідчий суддя не може залишити поза увагою характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та обставин даного кримінального провадження, згідно з якими остання підозрюється у виненні дій, пов`язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ, шляхом ймовірного виготовлення документів, які звільняють осіб призовного віку від призову на військову службу.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що підозрювана володіє правом безперешкодного перетину державного кордону в у мовах воєнного стану на території України.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, слідчий суддя вважає передчасними твердження адвоката ОСОБА_5 щодо значного зменшення ризику переховування підозрюваною.

Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливогго незаконного впливу підозрюваною на свідків, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, слідчий суддя, хоча й враховує, що на теперішній час досудове розслідування даного кримінального провадження ймовірно перебуває на своїй завершальній стадії, проте вважає, що викладені вище обставини свідчать про те, що ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності наразі не нівельований, проте дещо мінімізований, знову ж таки з огляду на етап досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 утримується під вартою з 01.08.2026, тобто більше, ніж чотири місяці. Хоча за цей час ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не нівельовані, проте можна стверджувати про певну мінімізацію ймовірності їх настання, зокрема ризику впливу на свідків, з урахування спиву часу та стадії досудового розслідування, строк якого, відповідно до ухвали слідчого судді від 29.10.2025, завершується 30.12.2025.

Крім того, слідчий суддя враховує, що захисником надано відомості щодо незадовільного стану здоров`я підозрюваної, оцінка яким не надавалася слідчим суддею при попредньому розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, слідчий суддя, не може залишити поза увагою доводи сторони захисту щодо погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 за час утримання її в умовах слідчого ізолятора, оскільки з даного клопотання вбачається, що за період перебування підозрюваної у слідчому ізоляторі, остання, як мінімум тричі зверталася до медичної частини та неодноразово проходила діагностичні дослідження відповідно до її скарг на стан здоров`я.

Так, слідчий суддя зауважує, що складовими, які необхідно розглядати щодо сумісності стану здоров`я підозрюваного та умов його утримання, є такі: медичний стан особи, доцільність утримання особи у слідчому ізоляторі з огляду на стан здоров`я та адекватність медичної допомоги та піклування, які надаються в умовах слідчого ізолятора.

Посилаючись на практику ЄСПЛ, особі, яка утримується у слідчому ізоляторі, повинно бути забезпечено ведення детального обліку стану здоров`я та лікування, яке вона отримала, перебуваючи під вартою. Згідно рішень ЄСПЛ у справах «Гумматов проти Азербайджану» та «Маленко проти України», ЄСПЛ стверджує, що факт огляду лікарем і призначення того чи іншого лікування не може автоматично бути підставою для висновку про те, що медична допомога була адекватною.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що згідно наданої захисником медичної довідки Одеської міської медичної частини № 21 від 10.11.2025 №594/ОММЧ-21-25-вн не вбачається відомостей щодо неможливості надання підозрюваній кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги згідно зі скаргами з приводу погіршення стану здоров`я та/або необхідності госпіталізації/надання медичної допомоги останній у спеціалізованих закладах охорони здоров`я поза межами медичної частини слідчого ізолятора.

За змістом ст. 49 Конституції України, кожному громадянину гарантоване право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, а захисником в межах даного клопотання наразі не ставиться на розгляд слідчому судді питання щодо можливості застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного зхаоду, не пов`язаного із триманням під вартою.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням надання підозрюваній медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, подальше перебування підозрюваного під вартою не буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави.

У зв`язку з наведеним у сукупності, слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наразі відповідає меті застосування запобіжних заходів на стадії досудового розслідування та виправдовує себе як стримуючий засіб.

Незважаючи на те, що на даному етапі слідчий суддя прийшов до переконання, що застований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним та таким, що відповідає встановленим ризикам, з урахуванням її стану здоров`я, знову ж таки наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також етапу досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про можливість зменшення визначеного розміру застави.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що при вирішенні питання першочергово та в подальшому визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя вважає, що існуючий суспільний інтерес, який в тому числі зводився до необхідності забезпечення досягнення завдань кримінального провадження, на той період часу превалював над особистим інтересом ОСОБА_4 , в результаті чого в значній мірі слідчий суддя й прийшов до переконання про необхідність виходу за межі розміру застави, передбаченого законом для осіб, підозрюваних у тяжких злочинах (на підставі вимог ч. 5 ст. 182 КПК України).

Одночасно, й наразі слідчий суддя не знаходить підстав для зменшення розміру застави у розмірі запропонованому захисником у клопотанні (в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України), та з огляду на характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, обставин даного кримінального провадження, продовження існування суспільного інтересу у сукупності з відомостями про її майновий стан, характеризуючі дані, та, знову ж таки, етап досудового розслідування, вважає за необхідне визначити її у розмірі 199 (сто дев`яносто дев`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 602 572 (шістсот дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) гривні.

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 201, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Змінити, застосований строком до 26.12.2025, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень в частині розміру застави, визначивши, розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 199 (сто дев`яносто дев`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 602 572 (шістсот дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) гривні.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану строком до 26.12.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальнмоу провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1