Рішення № 13307107, 27.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 грудня 2010 р. Справа 12/176-10

за позовом: Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" (вул. С.Лазо, 17, м.Вінниця, 21010)

до: Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори м.Хмільник (вул. Таращанська, 5, м.Хмільник, 22000)

про стягнення 20 138,45 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : Іскра Л.О., довіреність

відповідача : Поліщук М.В., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 18.11.2010 р. суддею Кожухар М.С. порушено провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт»до Комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори м.Хмільник про стягнення 20138,45 грн. заборгованості, та призначено до слухання на 09.12.2010 р.

Відповідно до розпорядження заступника голови суду, справу №12/176-10 було передано на розгляд судді Тісецького С.С., в зв’язку із тим, що постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 р. суддя Кожухар М.С. була обрана на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 09.12.2010 р. справу було прийнято до свого провадження та призначено до слухання на 27.12.2010 р.

В судовому засіданні фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явився представники позивача та відповідача.

Представник позивача подав суду клопотання в якому зменшує суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 10271,21 грн. –основного боргу. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Позивач в період з січня 2010 р. по серпень 2010 року (включно) надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на суму 66826,52 грн., що підтверджується актами прийомки виконаних робіт за вказаний період, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач за отримані послуги розрахувався частково, сплативши 56555,31 грн., з яких 8433,62 грн. –після порушення провадження у даній справі.

Таким чином основний борг відповідача за отримані послуги на день розгляду справи складає 10271,21 грн.

В судовому засіданні представник відповідача визнав заявлену позивачем до стягнення суму боргу, пояснивши, що вказана заборгованість виникла внаслідок неплатежів мешканців за комунальні послуги КП «Хмільницької ЖЕК». Також представник відповідача звернувся до представника позивача з пропозицією щодо укладання мирової угоди в якій сторони визначать графік погашення заборгованості. Однак представник позивача відмовився від укладання мирової угоди, вказавши, що позивач знаходиться в скрутному фінансовому стані і укладання мирової угоди відстрочить отримання необхідних для підприємства коштів.

Враховуючи викладене суд звертає увагу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 10271,21 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Відповідно до виписок банку наданих позивачем, відповідач сплатив до подачі позовної заяви 1433,62 грн., яка не була врахована позивачем при подачі позову. Отже, відповідно до ст.. 49 ГПК України, державне мито, з вказаної позовної вимоги позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 28, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори м.Хмільник (вул. Таращанська, 5, м.Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13300838) на користь Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Вінницяліфт»(вул. С.Лазо, 17 м.Вінниця 23201, код ЄДРПОУ 04589700) 10271,21 грн. - суми основного боргу; 187,05 - витрат на державне мито та 219,20 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Повернути позивачу з Державного бюджету 8,62 грн. –зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням №508 від 04.10.2010 р.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 грудня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. С.Лазо, 17, м.Вінниця, 21010)

3 - відповідачу (вул. Таращанська, 5, м.Хмільник, 22000)