Рішення № 13307037, 17.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 03

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2010Справа №2-29/5698-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» (95047, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Героїв Сталінграду, буд. 3-А).

Про стягнення 4491,29 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, нотаріальна довіреність від 21.01.2008 р.

Від відповідача Капустіна М.О., представник, довіреність № 310 від 26.10.2010 р.

Сутність спору: Фізична особа-підприємєць ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» про стягнення заборгованості в сумі 4491,29 грн., з яких: 4017,29 грн. сума основного боргу; 61,00 грн. 3% річних; 413,00 грн. пені.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати, зі сплати державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу, на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору поставки №78 від 10.09.2008р., в частині своєчасності та повноти оплати отриманого за видатковими накладними товару, в зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Делішес» склалася заборгованість в розмірі 4017,29 грн., яку останнє самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Також, позивач вважає, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, у нього виникло право на нарахування сум неустойки, 3% річних та індексу інфляції, суми яких і заявляються ним до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26 листопада 2010 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

Відповідач проти позову заперечував, у судовому засіданні 13.12.2010 р. надав суду відзив на позов в якому виклав свою позицію відносно заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалась перерва, після перерви судове засідання продовжено за участю тих самих представників сторін.

У подальшому судовому засіданні позивачем надано довідку Головного управління статистики в АР Крим від 10.12.2010 р. за № 05.3-8.1/3217, а також довідку про рух грошових коштів по клієнту ТОВ «Делішес» за період з 01.01.2010 р. по 17.12.2010 р.

Вказані документи залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

10.09.2008 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Делішес» (Покупець) було укладено договір поставки № 78, відповідно до п. 2.1 якого Постачальник зобовязується в порядку і на умовах даного договору поставити товар відповідно замовленню Покупця, а Покупець зобовязується прийняти цій товар і сплатити його вартість на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 договору Постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки відповідно замовленню Покупця власними транспортними засобами і за власний рахунок. Пунктом доставки є універсам «Яблуко», який знаходиться по адресу: м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 3а. Замовлення повинно подаватися за 48 годин до моменту поставки товару.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.6 договору Загальну суму договору складає вартість товару, отриманого по всім накладним. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата товару здійснюється Покупцем упродовж 30 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар відповідно п. 1.2 договору.

Строк дії договору встановлюється з моменту його фактичного підписання по 31 грудня 2008 р. включно. Дія договору щорічно автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або припинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення його дії. ( п.п. 10.1, 10.2 договору).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно видатковим накладним № О-00002544 від 01.10.2009р. на суму 3605,93 грн., № О-00002539 від 01.10.2009 р. на суму 771,42 грн.; № О-00002712 від 1347,77 грн.; № О-00002711 від 15.09.2010 р. на суму 4502,65 грн., наявним в матеріалах справи (а.с.13-16), поставило на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 товар.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

В ході судового провадження у даній справі відповідач свої зобов'язання по сплаті за отриманий від позивача товар виконав, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 4017,29 грн., що підтверджують матеріали справи, а саме: платіжне доручення № 7440 від 03.12.2010 р. на суму 1000,00 грн. та № 8630 від 03.12.2010 р. на суму 3017,29 грн. (а.с. 31-32).

Згідно п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено у роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/612 від 23.08.1994 р. (із змінами та доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п.31 листа) визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Отже, у зв'язку з сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 4017,29 грн., суд вважає за можливе припинити провадження у цій частині в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, та сплатити продавцю повну вартість переданого товару.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 61,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми 3% річних за період прострочки за 127 днів, як заявлено позивачем у позовні заяви, складає 41,93 грн.

Виконання цивільних обовязків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договорами поставки щодо своєчасної оплати товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у сумі 41,93 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобовязань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.6 договору поставки № 78 у разі прострочки оплати товару, Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочки оплати.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобовязань по договорам поставки за період прострочки з 22.05.2010 р. по 22.11.2010 р. позивачем, відповідно п.6.6 договору, нарахована пеня у розмірі 413,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобовязань по договору поставки, а відтак він повинний сплатити суму пені у розмірі 338,00 грн. за заявлений позивачем період прострочки з 22.05.2010 р. по 22.11.2010 р. В частині стягнення пені 75,00 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення суми пені у розмірі 338,00 грн. та 3% річних у розмірі 41,93 грн. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» (95047, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Героїв Сталінграду, буд. 3-А, код ЄДРПО України 32624767) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню у сумі 338,00 грн.; 3% річних у сумі 41,93 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 81,75 грн. та 189,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення заборгованості у розмірі 4017,29 грн. провадження по справі припинити.

4. В частині стягнення пені у розмірі 75,00 грн. та 3% річних у розмірі 19,07 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 20.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.