Постанова № 13306996, 20.12.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10:44 20 грудня 2010 року м.Чернівці Cправа 2а-3364/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Ковалюка Я.Ю.,

при секретарі Василику Г.В.,

за участю представників:позивача - Бланар С.І.; відповідача - Матицина І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Спецгідроенергомонтаж»до Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилаючись на недотримання субєктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки та оформленні результатів перевірки, неправомірні висновки викладені в акті перевірки та безпідставно прийняте рішення про застосування штрафних санкцій, необґрунтований та необєктивний розгляд скарг звернувся з адміністративним позовом в суд про визнання протиправним рішення № 0000682304/0 від 29.07.2010 р. Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5535.3 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені до суду позовні вимоги й просила їх задовольнити.

Сторона відповідача не визнала позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Суд, вислухавши доводи позивача, заперечення відповідача й зробивши аналіз доказів по справі, вважає позов належним до задоволення з наступних підстав.

15 липня 2010 року працівниками Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції, на підставі направлення № 214 від 15.07.2010 року було проведено перевірку господарської одиниці, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Захід-СГЕМ»(код 31889764) кафе-бару «Едельвейс», за адресою: м. Новодністровськ, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки було складено акт перевірки, згідно з даними якого в процесі перевірки було виявлено наступні порушення законодавства:

·пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»невидача розрахункової квитанції;

·пункт 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не роздрукування 16 щоденних фіскальних звітних чеків;

·пункт 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО, на суму 19.06 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято рішення № 0000682304/0 від 29.07.2010 року про застосування штрафних санкцій на суму 5535,3 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач 06.08.2010 року направив первинну скаргу в ДПА Чернівецької області.

06.09.2010 року на адресу позивача надійшло рішення № 5267/10/25-009 від 30.08.2010 року державної податкової адміністрації в Чернівецькій області про результати розгляду первинної скарги, згідно з яким було залишено без змін рішення № 0000682304/0 від 29.07.2010 р. Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій на суму 5535,3 грн. та збільшено на 4,4 грн. суму штрафної санкції, визначену в рішенні № 0000682304/0 від 29.07.2010 року з посиланням на пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вважаючи дане рішення необґрунтованим позивач 07.09.2010 р. звернувся з повторною скаргою в ДПА України.

28.09.2010 року ДПА України було прийнято рішення № 9942/6/25-0415 про продовження строку розгляду скарги.

26.10.2010 року ДПА України було прийнято рішення № 11185/6/25-0415, за результатами розгляду повторної скарги, згідно з яким оскаржуване рішення Сокирянської ОДПІ, з врахуванням рішення ДПА в Чернівецькій області, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу без задоволення.

В процесі судового розгляду справи судом встановлено, в порушення вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу» в Україні», перевіряючими не було надано під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, із зазначенням дати її початку та тривалості.

Твердження представника відповідача щодо нерозповсюдження норм Закону України «Про державну податкову службу»на перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.

ДПА України неодноразово розяснювала порядок застосування норм законодавства, що регулює діяльність органів державної податкової служби при організації та здійсненні контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Так, в листах № 19823/7/10-1417/4894 від 24.10.2006 р. та № 14083/7/23-7017/572 від 06.07.2009 р. зазначено, що в частині умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок органи державної податкової служби повинні керуватися вимогами статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка передбачає, що, при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), працівники органів податкової служби вправі приступити до проведення перевірки за умови надання субєкту господарювання під розпис направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення такого виду перевірки.

На те, що при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків працівники органів державної податкової служби мають керуватися порядком проведення позапланових перевірок, передбаченим Законом України «Про державну податкову службу в Україні»і оформлятися така перевірка має як позапланова, вказано також в листах Держкомпідприємництва № 7388 від 30.08.2005 р. та № 8948 від 13.10.2005 р.

Таким чином, підстав для проведення перевірки в даному випадку в працівників Сокирянської ОДПІ не було, що підтверджується відсутністю вмотивованого наказу про проведення даної перевірки керівника Сокирянської ОДПІ.

Крім цього в судовому засіданні зясовано, що акт перевірки складений всупереч вимогам п.2.1.6. Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року.

Так, у вступній частині акта перевірки відсутня інформація про тип проведеної перевірки.

У висновку акту перевірки перевіряючі не вказали в якій кількості було складено акт перевірки, чим порушили п.2.4.4. Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., в якому міститься вимога про відображення кількості складених примірників акта перевірки.

В порушення вимог п.4. Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. та п.п.3 п.7 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок, затверджених наказом ДПА України № 534 від 12.08.2008 р., на отриманому поштою примірнику акта перевірки відсутній номер.

Відсутність в акті перевірки номера в черговий раз свідчить про неправомірність проведеної перевірки, оскільки в рішенні про застосування штрафних санкцій зазначено, що санкції застосовано на підставі акта перевірки № 352/2304/31889764 від 16.07.2010 р., хоча акт за результатами проведеної перевірки було складено 15.07.2010 р.. що дає підстави вважати про несвоєчасність складання акта перевірки.

Недотримання перевіряючими при оформленні результатів перевірки навіть основних та елементарних правил, передбачених чинним законодавством свідчить про безвідповідальне їх ставлення до своїх функціональних обовязків.

Щодо не роздрукування Z-звітів, судом встановлено наступне.

Обовязок щодня друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку встановлено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.1 приміток до вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою КМУ № 199 від 18.02.2002 р., підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин.

Оскільки підсумок розрахунків вноситься до фіскальної памяті саме при формуванні Z-звіту, виконання вимоги про обчислення розрахунків за зміну можливе тільки за умови своєчасного друку Z-звітів.

Щодо вимоги працівників органів державної податкової служби роздруковувати Z-звіт в межах календарної доби, визначено, що відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції, а не з роздрукування останнього Z-звіту і не з початку робочого дня субєкта господарювання, тобто між роздрукуванням двох Z-звітів може пройти більше 24 годин.

Позивачем умова щодо тривалості зміни не більше 24 годин дотримана повністю, що підтверджується бухгалтерською довідкою про рух Z-звітів.

Згідно з п.1.3. ст.1 Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., під актом перевірки розуміється службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, якщо дії працівників органів податкової служби по проведенню перевірки є неправомірними, акт складений в результаті проведення такої перевірки доказової сили не має і підставою для винесення рішення про застосування штрафних санкції бути не може.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Про те, що при вирішенні спорів про визнання недійсними податкових органів обовязок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень, покладається на відповідний податковий орган, вказано також в розясненнях Вищого адміністративного суду України № 02-5/451 від 12.05.1995 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Спецгідроенергомонтаж" до Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним рішення є обґрунтованими, обставини, на які посилається позивач доведені належними та допустимими засобами доказування, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд проводить у відповідності до вимог п.1 ст.94 КАС України й стягує з Державного бюджету України на користь позивача 3.40 грн. документально підтверджених судових витрат понесених по справі.

На підставі Закону України № 509/ХІІ від 04.12.1990 р. «Про державну податкову службу в Україні», Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», наказу ДПА України № 534 від 12.08.2008 р. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. Про затвердження Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого, ігнорування будь-яких розяснень Державної податкової адміністрації України й керуючись ст. ст. 2,9,11,69-72,86,94,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Визнати протиправним рішення № 0000682304/0 від 29.07.2010 року Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5535.3 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Спецгідроенергомонтаж»3.40 грн. документально підтверджених судових витрат понесених по справі.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 22.12.2010 року.

Суддя Я.Ю. Ковалюк