Постанова № 13306872, 06.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06 грудня 2010 р.                                                             справа № 2-а- 14439/10/2070

          Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод"

простягнення заборгованості , -

встановив:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 76.168, 23 грн.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор указав наступне. Зобов’язання по оплаті вказаної суми безпідставно не виконані підприємством, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ вимогу про оплату боргу, підприємство її не оскаржувало, однак і не виконало. У зв’язку з цим просив стягнути спірну суму заборгованості в судовому порядку.

Суд відзначає, що згідно з ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

          При цьому, суд відмічає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

          Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

          Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

          Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання п.11 даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 8 місяць 2010 року.

          Згідно з поданими відповідачем розрахунком сума належних до оплати страхових внесків за указаний період склала - 76.168, 23 грн.

          Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

          Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

          При цьому, суд наголошує, що саме таке розуміння дати виникнення обов’язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

          Як з’ясовано судом при розгляді справи, відповідач обов’язку по своєчасній сплаті внесків на обов’язкове пенсійне страхування не виконав.

          Згідно з ч.2 ст.106 означеного закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

          Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

          При цьому, як передбачено абз.2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

          Судом була досліджена наявна в матеріалах справи копія вимоги від 05.10.2010 року № Ю-20.          Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.

          За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості в сумі 76.168. 23 грн. визнається судом обґрунтованою і задовольняється.

          При вирішенні справи суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

          Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

постановив:

Адміністративний позов Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості –задовольнити.

          Стягнути з комунального підприємства "Харківський вагоногремонтний завод" (місцезнаходження - 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 96) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова ( місцезнаходження - 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 8, р/р 256003012097 у ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код за ЄДРПОУ 22682715 заборгованість у сумі 76 168, 23 (сімдесят шість тисяч сто шістдесят вісім ) грн. 23 коп.

У десятиденний строк з моменту отримання копії постанови сторона чи інша особа, стосовно якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, може оскаржити дану постанову в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

          Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

          Суддя                                                   Сліденко А.В.