Постанова № 13306688, 14.12.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5855/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Гайдабури Д.В.

представників відповідача - Чалої О.Д., Кінаш Л.О., Танської І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010 р. № 0001692310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 659 149 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 329 575 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначали, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач виходив із висновків Акту від 26.10.2010 р. № 10085/23-5/31354329 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ПК «Газвидобування» з питань правомірності декларування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р., зокрема, не підтвердження фактичних обсягів виконаних робіт, не підтвердження сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання особами, які не є контрагентами ТОВ «ПК» Газвидобування», наявністю судових вироків по керівникам підприємств, які не є контрагентами ТОВ «ПК «Газвидобування». Так, щодо не підтвердження фактичних виконаних робіт по будівництву доріг до свердловин Покровської площі згідно договорів між позивачем та ВАТ «Агронафтогазсервіс» відповідач спирається на висновки довідки спеціаліста Полтавського відділу комплексного проектування ДП українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» від 31.03.2009 р. № 853/10/26-31. Однак, дана довідка була зроблена без участі як представників позивача так і представників його контрагента ВАТ «Агронафтогазтехсервіс». Крім того, позивачем було проведено за власний рахунок також експертно-будівельне дослідження, оформлене Висновком № 3582 з експертного будівельно-технічного дослідження, складеним 26.05.2009 р. спеціалістом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Тітенком І.О., яким спростовано доводи вищевказаної довідки «Укрдіпродор».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні. В своїх запереченнях зазначали, що в ході перевірки були виявлені факти, що свідчать про невідповідність показників зазначених позивачем та його контрагентом в первинних бухгалтерських документах та фактично виконаних роботах. Так, в ході проведення перевірки відібрано пояснення у фізичних осіб та приватних підприємців, які причетні до фактичного перевезення піску, згідно яких підтверджується перевезення піску на місцезнаходження свердловин ТОВ «ПК «Газвидобування», але не в повному обсязі і не тими особами, які зазначені в первинних бухгалтерських документах. Також перевіркою встановлено, що фактично залізобетонні плити, які використовувалися для облаштування доріг до свердловин Покровської площі згідно договорів між позивачем та ВАТ «Агронафтогазтехсервіс», придбавалися за готівку у фізичних осіб не платників ПДВ, а формальна взаємодія між ВАТ «Агронафтогазтехсервіс» та ТОВ «ПК «Газвидобування» використовувались для оформлення документів та завищення вартості вказаних плит для позивача, а саме для завищення розміру податкового кредиту та, як наслідок, безпідставного отримання відшкодування ПДВ з держбюджету на суму, визначену в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Газвидобування» (ідентифікаційний код юридичної особи 31354329) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 21.03.2001 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1588120 0000 001734, про що видано свідоцтво серії А00 № 082652. Згідно довідки АА № 105984 з ЄДРПОУ, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 20.04.2010 р. здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 11.10.2 добування природного газу, 11.10.1 добування нафти, 74.20.1 діяльність у сфері інжирингу, 74.20.2 діяльність у сфері геології та геологорозвідування, 60.30.2 транспортування газу трубопроводами, 51.51.0 оптова торгівля паливом.

ТОВ «ПК «Газвидобування» перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Полтава з 06.03.2006 р. та є платником, зокрема, податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №130284 від 03.02.2006 р. №23478401).

В ході будівництва свердловин та бурових площадок на Покровській площі для облаштування даної площі позивачем було укладено відповідні договори з ВАТ «Агронафтогазтехсервіс», а саме контракт № 1-03/06 від 15.03.2006 р., додаткова угода від 02.07.2007 р. № 11 з додатками договірна ціна на будівництво, локальний кошторис № 2-1-1/1 на облаштування бурової площадки на свердловині № 1 (виконання робіт оформлено актом № 2/11 за жовтень 2007 року на суму 454882 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ 70813 грн. 80 коп.); додаткова угода від 02.07.2008 р. № 17 з додатками договірна ціна на будівництво, локальні кошториси № 2-1-1, № 2-1-2 на будівництво дороги до свердловини № 4 (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. № 1 на суму 557146 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ 92857 грн. 80 коп.); додаткова угода від 10.04.2008 р. № 13 з додатками договірна ціна на будівництво, локальний кошторис № 2-1-1/1 на будівництво автомобільної підїзної дороги до бурової № 3 (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних підрядних робіт № 1/13 за травень 2008 року на суму 1596355 грн., в т.ч. ПДВ 266059 грн. 20 коп. та актом приймання виконаних робіт № 2/13 за липень 2008 року на суму 69129 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 11521 грн. 60 коп.); додаткова угода від 02.07.2008 р. № 18 з додатками договірна ціна на будівництво, локальні кошториси № 2-1-1, № 2-1-2/2 на будівництво дороги до ТДПУ (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних робіт № 28 за вересень 2008 р. на суму 1480076 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 246679 грн. 40 коп., та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 р. на суму 1259763 грн. 60 коп.); договір підряду від 17.10.2006 р. № 17-10/06 G з додатками договірна ціна на будівництво, локальний кошторис № 2-1-1 на будівництво додаткової площадки для хімскладу та вагончиків свердловини № 2 (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних підрядних робіт № 4-П за січень 2007 року на суму 474217 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 79036 грн. 20 коп.); додаткова угода від 11.10.2008 р. з додатками договірна ціна на будівництво, локальний кошторис № 2-1-1 по облаштуванню бурової площадки на свердловині № 2 (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних робіт № 1-12/11 за листопад 2008 р. на суму 306788 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 51131 грн. 40 коп.); контракт № 1-03/06П від 15.03.2006 р. з додатками договірна ціна на будівництво, локальний кошторис № 2-1-1 на будівництво огорожі по периметру бурової № 1 (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 194719 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 32453 грн. 20 коп.); додаткова угода № 20 від 24.07.2008 р. з додатками договірна ціна на будівництво, локальний кошторис № 2-1-1 на будівництво внутрішньої огорожі свердловини № 1 (виконання робіт оформлено актом приймання виконаних робіт за липень 2008 року на суму 119307 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 19884 грн. 60 коп.).

З урахуванням зазначених сум ПДВ позивачем було сформовано податковий кредит у відповідних податкових періодах. Вартість робіт була оплачена в повному обсязі, на підтвердження чого позивачем додано банківські виписки (копії наявні в матеріалах справи).

В звязку з оплатою вищевказаних робіт ТОВ «ПК «Газвидобування» суми сплачено ПДВ у вищезазначених розмірах була заявлена позивачем до відшкодування з держбюджету.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, станом на момент заявлення ПДВ до відшкодування позивачем, його розмір було перевірено та підтверджено відповідними актами позапланових перевірок та довідками податкового органу (копії наявні в матеріалах справи).

Також судом встановлено, що станом на момент розгляду справи ПДВ в заявленому розмірі за період жовтень-грудень 2007 року, 2008 рік та січень-березень 2009 року було відшкодовано позивачу в повному обсязі, на підтвердження чого ДПІ у м. Полтаві було надано довідки про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ, що рахується в бюджетній заборгованості, за вищевказані періоди, згідно яких станом на 26.11.2010 р. заборгованість відсутня.

26.10.2010 р. на підставі наданих позивачем документів та наявних документів в податковому органі ДПІ у м. Полтаві було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ПК «Газвидобування» з питань правомірності декларування сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт від 26.10.2010 р. № 10085/23-5/31354329.

За наслідками перевірки встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 74, п.п. 7.7.1, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», результаті чого завищено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість в сумі 659149 грн. та зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 10703 грн.

Зокрема, завищення бюджетного відшкодування були встановлені в січні 2008 р. на суму 25172 грн., в березні 2008 р. на суму 2199 грн., в квітні 2008 р. на суму 7367 грн., в червні 2008 р. 168523 грн., в липні 2008 р. на суму 35800 грн., в серпні 2008 р. на суму 17885 грн., в жовтні 2008 р. на суму 187395 грн., в грудні 2008 р. на суму 61766 грн., в січні 2009 р. на суму 153042 грн.

З метою підтвердження відносин позивача з ВАТ «Агронафтогазсервіс» ДПІ у м. Полтаві листом від 20.09.2009 р. направлено запит до Коломийської ОДПІ про проведення зустрічної перевірки ВАТ «Агронафтогазсервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «ПК «Газвидобування».

На зазначений запит Коломийською ОДПІ направлено інформаційну довідку про результати документальної невиїзної перевірки та перелік основних постачальників та покупців ТМЦ для здійснення робіт.

Згідно даної довідки ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» постачало на адресу ВАТ «Агронафтогазсервіс» виключно плити дорожні. На підставі актів виконаних робіт ВАТ «Агронафтогазсервіс» на адресу ТОВ «ПК «Газвидобування» відпущено 2114 плит дорожніх б/у.

Відповідно до пояснень посадових осіб ВАТ «Агронафтогазсервіс» ОСОБА_6 виконавчий директор та ОСОБА_7 заступник голови Правління по економіці, контрагент - постачальник товару ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» був визначений за рекомендацією ТОВ «ПК «Газвидобування», транспортування товару здійснювалось транспортом продавця, а також зазначили, що всі плити отримані від ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» змонтовані на обєктах позивача.

Також перевіркою встановлено, що відносно посадових осіб ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 366 КК України, в ході розслідування якої встановлено, що дана особа не мала потужностей для виконання робіт по поставці плит, фактично роботи виконувалися іншими субєктами підприємницької діяльності.

Згідно вироку Октябрського районного суду від 20.08.2010 р. по справі № 1-180/10 визнано винним у вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 засновника ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» та призначено відповідне покарання.

При відпрацюванні ланцюга постачання цих плит встановлено, що їх транспортування проводилось ВАТ «Зіньків Агротранс» згідно пояснень водіїв, які фактично перевозили плити, вони працювали на цьому підприємстві.

Як засвідчили водії, які фактично здійснювали перевезення плит (письмові пояснення приєднані до матеріалів справи), зазначені плити перевозились із гнилосховищ на покинутих фермах Полтавської, Сумської та Дніпропетровської областей. Зазначені гнило сховища знаходяться у приватній власності фізичних осіб не платників ПДВ, та згідно наданих свідчень вказані власники (наприклад, фермерське господарство «Істок») реалізували плити без оформлення будь-яких документів за готівкові кошти, вартість таких плит складала приблизно 20 грн. за одиницю.

Таким чином перевіряючі ревізори дійшли висновку, що фактично вищезгадані плити придбавались за готівку у фізичних осіб не платників ПДВ, а формальна взаємодія між ВАТ «Агронафтогазтехсервіс» та ТОВ «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» використовувалась для оформлення документів та завищення вартості плит для ТОВ «ПК «Газвидбування».

Крім того, згідно довідки спеціаліста Полтавського відділу комплексного проектування ДП українського державного інституту з проектування обєктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» від 31.03.2009 р. № 853/10/26-31 встановлені невідповідності в обсягах між даними актів виконаних робіт та фактичним обсягам робіт наданих ВАТ «Агронафтогазтехсервіс» на адресу ТОВ «ПК «Газвидобування», а саме улаштування підстилаючого і вирівнювального шару основи з піску підїзних автомобільних доріг до свердловин № 1, 3, 4 та до тимчасового диспетчерського пункту (копія довідки приєднана до матеріалів справи).

При обстежені обєктів виявлено невідповідності в обсягах між даними актів надання послуг та фактичними обсягами робіт (на фактично виконані роботи по постачанню піску складені відомості робіт та кошториси на прямі витрати у відповідності із розцінками, що діяли на час виконання робіт».

Також при обстежені вказаним спеціалістом на жодному із обєктів не виявлено ознак виконання робіт з улаштування цементобетонного покриття засобами малої механізації та не виявлено ознак влаштування корита для дорожнього одягу на вїзній дорозі до свердловини № 3 та ділянці № 1 підїзної дороги до ТДПУ.

Дані факти свідчать про невідповідність показників, зазначених в первинних бухгалтерських документах, та фактично виконаних роботах.

Перевіркою також враховано пояснення фізичних осіб та приватних підприємців, які фактично здійснювали перевезення піску (зокрема, СПД ОСОБА_9, ФО ОСОБА_10, СПД ОСОБА_11), згідно яких підтверджується перевезення піску на місцезнаходження свердловин ТОВ «ПК «Газвидобування», але не в повному обсязі і не тими особами, які зазначені в первинних бухгалтерських документах.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві було винесено податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 р. № 0001692310/0, яким ТОВ «ПК «Газвидобування» зменшено суму бюджетного відшкодування за період 2008 рік та січень 2009 року на загальну суму 659149 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 329575 грн.

Позивач не погодився із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Згідно п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355, невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки у разі надходження до органу ДПС після проведення планової або позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, матеріалів перевірок інших субєктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обовязковий письмовий запит органу ДПС.

Згідно доповідної записки начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Саранчі Т.В., погоджено начальником управління податкового контролю юридичних осіб Воздвіженською Н.Ю., від 22.10.2010 р. № 14 заступнику начальника ДПІ у м. Полтаві Садовому С.В. було повідомлено про надходження до відділу взаємодії з правоохоронними органами службової записки ВПМ ДПІ у м. Полтаві від 08.10.2010 р. № 3111/26-34, де зазначено, що згідно довідки спеціаліста від 10.04.2009 р. № 38 Полтавського відділу комплексного проектування ДП УДІПОДГ «Укрдіпродор», акти виконаних робіт між позивачем та ВАТ «Агронафтогазтехсервіс» по вищевказаним обєктам будівництва не відповідають фактичним обсягам виконаних робіт або навіть взагалі часткове невиконання робіт. Також зазначено, працівниками відділу податкової міліції ДПІ у м. Полтаві проведено опитування водіїв, які здійснювали транспортування піску, згідно з якими не встановлено фактичне місце карєру, де здійснювалось транспортування піску (службова записка від 12.10.2010 р. № 3134/26-34), а також додатково проведено роботи по встановленню фактичних постачальників плит та їх опитування. В звязку з чим просили надати дозвіл на проведення документальної перевірки ТОВ «ПК «Газвидобування» за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р. Відповідною резолюцією на даній службовій записці було надано дозвіл на проведення такої перевірки.

Для проведення перевірки ДПІ у м. Полтаві на адресу ТОВ «ПК «Газвидобування» було направлено запит від 12.10.2010 р. № 23243/10/23-536 про надання пояснень та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин із ВАТ «Агронафтогазтехсервіс» за 2007-2008 роки та достовірність складених актів виконаних робіт по будівництву вищезазначених обєктів відповідно до укладених протягом вказаного періоду угод, первинних документів, що підтверджують виконання господарських операцій, підтверджуючих сплату документів та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях. Даний запит згідно зворотного поштового повідомлення позивачем було отримано 18.10.2010 р.

На зазначений запит ТОВ «ПК «Газвидобування» надана відповідь з додатками від 25.10.2010 р. № 237.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтаві під час призначення та проведення перевірки діяли на підставі та в межах повноважень, наданих їм законодавством.

Щодо суті виявленого перевіркою порушення суд дійшов наступних висновків.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на належним чином оформлену первинну документацію за вказаними господарськими операціями, повне їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку як самим позивачем, так і його контрагентом ВАТ «Агронафтогазтехсервіс», що підтверджується довідкою зустрічної перевірки Коломийської ОДПІ, а також на повну сплату позивачем контрагенту ПДВ у ціні робіт (послуг).

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р., який базується (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему ПДВ.

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості метод податкового кредиту, тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

При цьому для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України у справах, викладеної у справах, повязаних з визначенням податкових зобовязань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність зясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інш.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття «господарська операція» (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути обєктом оподаткування.

В даному випадку сплата позивачем ПДВ в ціні послуги не є визначальною обставиною для відшкодування ПДВ з держбюджету, оскільки роботи не були виконані в повному обсязі, тобто в частині фактичної невідповідності обсягів виконаних робіт зазначеним у документах не мали реального характеру, а відтак такі суми не могли бути включені позивачем до податкового кредиту та заявлені до відшкодування з держбюджету. Як не надає такого права позивачу і належним чином оформлена документація без реального виконання господарської операції.

Як на доказ, що підтверджує відповідність фактично виконаних робіт зазначеним обсягам у первинній документації, позивач посилався на Висновок № 3583, складений 26.05.2009 р. спеціалістом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Тітенком І.О., на замовлення та за рахунок ТОВ «ПК «Газвидобування».

Аналізуючи даний висновок судом встановлено наступне.

Сторінка 5 останній абзац «Отже, загальна кількість залізобетонних дорожніх плит по обєкту «свердловина № 2 Покровської площі», перерахованих при проведенні обстеження, відповідає кількості, що відображена в актах за формою Кб -2в, перевірити кількість плит з розмірами 2м х 3м та 2м х1,5 м на дату проведення обстеження не вбачалось за можливе, так як багато плит знаходиться під побутовими вагончиками та мішками з хімреагентами».

Сторінка 8 перший абзац «Перевірити обєми робіт по земляним роботам, по влаштуванню корита та влаштуванню піщаної підготовки під дорожні плити, на момент проведення дослідження не вбачається за можливе, так як, зокрема, на дослідження не було надано акти обстеження прихованих робіт. Єдиними документами, які підтверджують обєми виконаних робіт, являються акти приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою Кб - 2в».

Сторінка 8 останній абзац « Висновок. Фактичні обсяги будівельних робіт проведених ВАТ «АГОНАФТОГАЗТЕХСЕРВІС» (прим. суду вірна назва контрагента ВАТ «Агронафтогазтехсервіс») відповідають обсягам будівельних робіт, вказаним в актах виконаних робіт по Пірківському, Загорянському родовищі та Покровській площі, але є незначні невідповідності».

Отже, вищевказаний Висновок № 3583 не містить однозначних висновків про відповідність фактичних робіт обсягам відображеним у актах виконаних робіт та не спростовує висновків перевірки, саме по земляним роботам, обсяг яких, як зазначено вище, перевірити не виявилося можливим. Тим більше цими доводами не спростовуються пояснення осіб приватних підприємців (в т.ч. водіїв, фізичних осіб, які реалізували дорожні плити б/у за готівку), які фактично здійснювали вищезазначені роботи, а саме тієї обставини, що фактично роботи проводились не тими особами, які відображені в документах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи замовлені роботи та підписуючи відповідні акти приймання передачі робіт, не переконавшись, що обсяг фактичних робіт відповідає обсягам, визначеним у актах, ТОВ «ПК «Газвидобування» діяли без належної обачності та на власний господарський ризик.

Доводи позивача про те, що попередньою перевіркою відповідача, оформленою актом від 14.07.2009 р. № 1425/23-8/31354329 вже було встановлено це ж порушення, але ДПІ у м. Полтава було враховано заперечення ТОВ «ПК «Газвидобування», обґрунтовані саме Висновком № 3583, складеним 26.05.2009 р. спеціалістом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Тітенком І.О., та, відповідно, не було прийнято з цього питання податкових повідомлень-рішень, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Аналіз суду вказаного висновку викладено вище.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Як було зазначено представником позивача в ході судового розгляду, податкове повідомлення рішення за висновками попереднього акту з цього питання не виносилось податковим органом, що також підтверджено представниками відповідача, однак дана обставина не звільняє особу від відповідальності у разі допущення порушення податкового законодавства. Оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено в межах строків, визначених п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вищевказаного закону.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.

Враховуючи зазначене, позивачем не доведено обставини, покладені в основу позову, та відповідно не спростовано висновки перевірки відповідача.

З огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у вказаний період в розмірі 659149 грн. у відповідності до не підтверджених обсягів вищезгаданих господарських операцій.

Щодо правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110, передбачено, що у разі, коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобовязання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податків визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену документально, незалежно від виду та типу податкової декларації.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, враховуючи, що позивачем отримано бюджетне відшкодування в розмірі 659149 грн., яке не було підтверджено в ході проведення перевірки, відповідачем правомірно застосовано до ТОВ «ПК «Газвидобування» штрафні санкції у розмірі 50% (329755 грн.) на підставі пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.12.2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько