Рішення № 133064719, 01.01.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/240/2026

130/2833/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" січня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача 18 вересня 2025 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 34953,55 грн та судові витрати.

Свій позов аргументує невиконанням відповідачем умов договору позики, укладеного з ТОВ "ОТП Банк", яке відступило право вимоги ТОВ "Брайт Інвестмент".

На підтвердження позовних вимог надає копії кредитного договору, договору факторингу, відомості про перерахування відповідачеві грошових коштів, графік погашення заборгованості, розрахунки заборгованості за кредитними договорами.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслала, свою позицію не виклала.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява надходить до суду 18 вересня 2025 року (а.с.1).

Згідно з повідомленням Жмеринської міської ради від 23 вересня 2025 року, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.60).

Суддя 24 вересня 2025 року приймає позовну заяву до розгляду та відкриває спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.61).

Представник позивача Кириченко О.М. 26 вересня 2025 року подає заяву про розгляд справи без її участі (а.с.63).

6 жовтня 2025 року до суду повертається повістка, направлена відповідачці за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.65).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавала.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

14 жовтня 2018 року між АТ "ОТП Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2020962813. При цьому даний договір є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи різних договорів, і відповідачу надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки. Позивач відкрив відповідачу поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб (а.с.20) .

Відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту до Договору, з якого вбачається інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, в якому теж наявний підпис ОСОБА_1 (а.с.23).

Відповідачем була отримана емітована картка, що підтверджується її підписом на розписці (а.с.22).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2020962813_CARD від 14 жовтня 2018 року, станом на 24 березня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 953,55 грн (а.с.24-40).

24 березня 2023 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Брайт Інвестмент" було укладено Договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами , укладеними між банком та боржником в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема, за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" № 2020962813_CARD від 14 жовтня 2018 року, укладеним між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 (а.с.9-18).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року, ТОВ "Брайнт Інвестмент" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" № 2020962813_CARD від 14 жовтня 2018 року у сумі 34 953,55 грн, що складається з : 17 900 грн заборгованість по тілу кредиту, 17 053,55 грн заборгованість по відсоткам (а.с.14-17).

20 травня 2025 року позивачем відповідачці було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості (а.с.49).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачкою умов кредитного договору.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

До відношень, встановлених по кредитному договору, застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (статті 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Судом установлено, що АТ "ОТП Банк" свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідачці, однак вона у порушення умов кредитного договору у встановлені у договорі строки кошти не повернула, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 34 953,55 грн.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Брайт Інвестмент», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної у неї заборгованості за вказаним договором в сумі 34 953,55 грн, а також про стягнення судових витрат : судового збору та витрат на правничі послуги.

Висновки суду

Розмір наявної заборгованості сторона відповідача належними та допустимими доказами не спростувала, доказів погашення заборгованості за кредитними договорами не надала. Тому суд, оцінюючи вищеперераховані надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Надані позивачем всі докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається.

Таким чином суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про повне задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розподіл судових витрат

Згідно із статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Тому на підставі вказаної статті, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а.с.5).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 500 грн, то суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 8 500 грн стороною позивача надано: договір № 01/05-23 від 1 травня 2023 року про надання правової допомоги, ордер адвоката від 28 березня 2025 року, додаток до договору, акт № 2609-25 від 26 вересня 2025 року наданих послуг (а.с.68-74).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на те, що відповідач не заявляв про необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, тому суд дійшов висновку, що розмір судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 8 500 грн є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 615, 625, 634, 1054 Цивільного кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором в загальний сумі 34 953,55 грн, судові витрати в сумі 2424 грн 40 коп. судового збору та 8 500 грн витрат на правничу допомогу, а всього 48 877 (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 95 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники справи

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", вул. Січових стрільців, 9, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ