Ухвала суду № 133064439, 02.01.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3257/25

Номер провадження 1-кс/305/515/25

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

02.01.2026 м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025140120000353 від 14.02.2025 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який перебуває на посаді пожежного пожежної частини військової частини НОМЕР_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

встановив:

До суду 24.12.2025 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Одночасно з клопотанням слідчим було подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді від 24.12.2025 було задоволено вказане клопотання та надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , 01.01.2026 останнього затримано, про що 02.01.2026 подано до суду відповідне повідомлення.

Доводи клопотання про застосування запобіжного заходу зводяться до такого.

1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

2. Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема повідомленням командування військової частини, актом службового розслідування, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими матеріалами в сукупності.

3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

4. Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, наголосив про законодавчу заборону застосування іншого запобіжного заходу окрім у виді тримання під вартою, не заперечує проти визначення застави, розміру якої залишає на розсуд слідчого судді.

Захисник ОСОБА_6 вважає, що у кримінальному провадженні відсутні ризики, зазначені у клопотанні, підозрюваний добровільно з`явився до правоохоронних органів, для чого здійснив дзвінок на лінію 102, має сім`ю (сестру), батьки померли, є певні соціальні зв`язки. Ризик впливу на свідків відсутній, так як свідками є військовослужбовці, ризик повторного вчинення злочину не обґрунтований та не доведений. Підозрюваний має намір продовжити проходження військової служби, вину визнає, розкаюється.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, пояснив, що він визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Стосовно свого майнового стану пояснив, що не працевлаштований, матеріально йому допомагає сестра. Нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів та рахунків у банках не має.

Слідчий ОСОБА_4 підтвердив, що підозрюваний здійснив телефонний дзвінок на номер 102 та фактично добровільно з`явився до правоохоронних органів.

При вирішенні питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов`язки необхідно покласти на підозрюваного (4).

Слідчий суддя дослідив клопотання та додані матеріали, заслухав учасників та встановив наступне.

1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді пожежного пожежної частини військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 20.11.2024 близько 14:00 год умисно, самовільно, без поважних причин залишив місце несення служби, за місцем дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та відсутній без поважних причин на військовій службі по даний час, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Письмове повідомлення про підозру винесено 11.07.2025 та направлено за місцем проживання, 04.08.2025 ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Затриманий ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді о 15:20 год 01.01.2026, тому визначений законом строк затримання до доставки до слідчого судді (36 годин) стороною обвинувачення не порушено.

Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:

- повідомленням до Територіального управління ДБР у м. Львів, керівнику Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та ІНФОРМАЦІЯ_2 від командування військової частини від 06.01.2025, відповідно до якого 20.11.2024 виявлено відсутність старшого солдата ОСОБА_5 у місці дислокації військової частини, з того часу на зв`язок не виходить, місце перебування невідоме;

- актом службового розслідування від 13.12.2024, у якому відображено, що старший солдат ОСОБА_5 20.11.2024 покинув місце несення служби без поважних причин;

- контрактом про проходження військової служби від 14.02.2024;

- показаннями свідків ОСОБА_7 (старшого пожежного) та ОСОБА_8 (офіцера відділу зберігання пального та мастильних матеріалів), які підтвердили факт самовільного залишення ОСОБА_5 військової частини.

Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 407 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.

Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можлива наявність інших ризиків не обґрунтована і слідчим суддею питання про їх наявність не вирішується.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років може переховуватись від органу досудового розслідування, Закарпатська область межує з 4 іноземними державами, також не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків.

Суттєво такий ризик підвищує факт тривалого нез`явлення підозрюваного до військової частини.

Слідчий суддя не бере до уваги твердження захисника про відсутність ризиків, оскільки це спростовується матеріалами справи, якими стверджено, що підозрюваний понад рік ухилявся від проходження військової служби, ніде не працює, неодружений, дітей не має, проживає у прикордонній області.

Наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків, зокрема на осіб, що проходили військову службу разом із ним, з метою можливої зміни вже даних показань у кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань. Такий ризик залишається актуальним аж до безпосереднього допиту свідків у суді.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ґрунтується на можливості особисто або через інших військовослужбовців знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, а також умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень у клопотанні не обґрунтовано та не вмотивовано.

Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків частково, а саме окрім вчинення інших кримінальних правопорушень.

3. Неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення тими ж доводами і з ними слідчий суддя погоджується.

Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов`язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Однак, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).

Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

З урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства та обставин справи слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов`язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.

Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є його єдиним виконавцем.

Майновий стан ОСОБА_5 характеризується відсутністю стабільного щомісячного доходу, не надано сторонами інформації про наявність у власності підозрюваного нерухомого та рухомого майна, грошових активів, коштів на рахунках у банківських установах, транспортних засобів тощо.

Слідчий суддя не користується правом, визначеним абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави під час дії воєнного стану у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.

З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в розмірі, наближеному до середнього, передбаченого законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Доводів та доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов`язків, стороною обвинувачення не надано.

В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 01.03.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 199 680 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_5 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 02.01.2026 по справі № 305/3257/25, 1-кс/305/515/25).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 01.03.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони;

- не відлучатись за межі м. Рахів Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1