Ухвала суду № 133063663, 31.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41991/25

Провадження № 2-з/761/432/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Споживчий центр? про визначення кредитного договору недійсним та списання боргу

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ?Споживчий центр? про визначення кредитного договору недійсним та списання боргу.

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ?Споживчий центр? про визначення кредитного договору недійсним та списання боргу, в якій просив суд:

-вжити заходів щодо забезпечення позову ОСОБА_1 заборонивши ТОВ ?Споживчий центр? нараховувати штрафні санкції, пеню, проценти за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №№9.11.2024-1000000187 від 09.11.2024 до набрання рішенням суду законної сили.

Заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Статтею 151 ЦК України, визначено вимоги до заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Звертаючись до суду з вищезазначеною заявою, представник заявника посилався на Закону України ?Про судовий збір?, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як учасник бойових дій.

Відповідно до вимог п.13 ч.1 ст. 5 Закону України ?Про судовий збір,? від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов?язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст. 5 Закону України ?Про судовий збір?, згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов?язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 р. ?Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов?язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов?язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст. 5 Закону України ?Про судовий збір?, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України ?Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту?.

Отже, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що поданий ОСОБА_1 позов жодним чином не пов?язаний із захистом соціальних прав позивача як учасника бойових дій.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, про відсутність правових підстав, зазначених у Законі України "Про судовий збір", які б слугували підставами, для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

З 01 січня 2025 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2025 рік " прожитковий мінімум для працездатних осібстановить 3 028, 00 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 1.4 ч.2 ст.4 Закону України ?Про судовий збір?, за подання фізичною особою до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в сумі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605, 60 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України ?Про судовий збір?, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України).

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, так як заявником не надано доказів сплати судового збору, а тому, вона підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149 - 154, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Споживчий центр? про визначення кредитного договору недійсним та списання боргу- повернути заявнику.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: