Постанова № 13306276, 09.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року справа №2а-18854/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П., Попова В.В.,

при секретарі Турко І.Б.,

за участю представника позивача Басик Н.О.,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по адміністративній справі №2а-18854/10/0570 за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій. Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що відповідачем не сплачені штрафні санкції, застосовані позивачем за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодився з даною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати, постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовували тим, що судом першої інстанції не надана належна оцінка наявним у справі доказам, що призвело до прийняття рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області як фізична особа-підприємець з 01.11.2007р., перебуває на обліку у Шахтарській ОДПІ.

18 січня 2010 року Державною податковою адміністрацією у Донецькій області проведено перевірку господарської одиниці відповідача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої був складений акт №0010/05/27/23/НОМЕР_1.

Згідно вказаного акту позивачем встановлено наступні порушення:

- не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 106 грн., не видача розрахункового документу встановленого зразку, чим порушено п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування та послуг»;

- не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначених в денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 351 грн., чим порушено п.13 ст.3 вказаного вище Закону;

- не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. При цьому зазначено, що складено перелік тютюнових виробів, що знаходяться в реалізації в магазині на суму 4 091,75 грн., будь-яких документів, що свідчать про придбання товару не надано, чим порушено п.12 ст.3 вказаного Закону.

На підставі акту перевірки Шахтарською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2010 р. № 0000092343/37, згідно якого до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 10 468,50 гривень за порушення пунктів 1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до висновку про те, що висновки позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованими та спростовані у ході розгляду справи.

Проте колегія суддів не може погодитись за такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 4 статті 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 вказаного Закону);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 вказаного Закону);

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п.12 ст.3 вказаного Закону);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст.3 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з актом перевірки, а також з направленнями на перевірку були ознайомлені під особистий підпис, проте суд першої інстанції не прийняв вказане як належний доказ у справі, оскільки у судовому засіданні ОСОБА_3 зазначила, що на час початку проведення перевірки вона була відсутня у магазині та перевіряючи приступили до проведення перевірки самовільно.

Проте вказане суперечить матеріалам справи, а саме акту від 18.01.2010р., в якому зазначено, що перевірка проводилась у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У звязку з відмовою вищевказаними особами від підписання акту було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки №0022/05/99/23/НОМЕР_1.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Колегія суддів також не приймає висновки суду першої інстанції та зауваження відповідача про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебувають у трудових відносинах, оскільки фінансові санкції були застосовані до ОСОБА_3, яка є власником ? магазину, а не до ОСОБА_4.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позивач при винесенні спірного рішення діяв обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, у звязку з чим позовні вимоги Шахтарської ОДПІ підлягають задоволенню.

У звязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по адміністративній справі№2а-18854/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по адміністративній справі №2а-18854/10/0570 за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій - скасувати.

Прийняти нову постанову:

Позовні вимоги Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) суму несплачених у строк фінансових санкцій в розмірі 10468,50 грн. (Десять тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 50 коп.) на користь Державного бюджету України на р/р 31112104700093, код платежу 3021080900 в ВСП УДК у м. Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687038.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 грудня 2010 року, в повному обсязі складена 14 грудня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: