Постанова № 13306141, 03.12.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2010 р. Справа № 2-а-1050/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про захист порушених прав,

та позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу

встановив:

В лютому 2010 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про захист порушених конституційних та законних прав особи під час проведення перевірки з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій приватного підприємця ОСОБА_1. Приватний підприємець вбачає неправомірними дії посадових осіб податкової служби під час проведення перевірки в магазині "Продмаркет" 22.01.2010, посадовими особами порушено вимоги ст.ст. 10, 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на час проведення перевірки не було надано наказ та направлення на перевірку. Відповідно до ст.ст. 30, 32, 41 Конституції України та ст. 31 Закону України "Про інформацію", ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватись у присутності керівника або його заступника, або уповноваженого особи субєкта господарювання. Посадові особи мали предявити субєкту господарювання копію направлення під розписку та копію направлення, в якому вказуються підстави перевірки. Направлення на перевірку не відповідає вимогам ст. 7 Закону "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності", ст. 11-2 Закону "Про державну податкову службу", не містить інформації про мету та підстави перевірки. Перевірка відбулася без згоди та за відсутності самого приватного підприємця. Порушено право позивача не допускати посадових осіб ДПС до проведення перевірки, позбавлено позивача права надати свої пояснення, зауваження та заперечення до акту перевірки. Згідно ст. 32 Конституції України встановлено законодавчу заборону на збір конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, передбачених законом. Тобто, встановлено заборону на негласний збір інформації про особу. На виконання цієї норми Конституції України ст. 31 Закону "Про інформацію" визначила право особи знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються. Позивач вважає акт перевірки від 22.01.2010 № 0018/21/10/23/НОМЕР_1 таким, що складений з порушенням норм діючого законодавства, рішення податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про застосування 4080 грн. штрафу є неправомірним, оскільки прийнято за висновками незаконно проведеної перевірки. При прийнятті рішень про застосування адміністративно - господарських санкцій за висновками перевірки порушено право знати свої права та обов'язки, право на правову допомогу та право доступу до інформації про них, зібрану державним органом, заперечувати її правильність, повноту, доречність тощо. Рішення прийнято без участі позивача. Такі дії державних органів та посадових осіб, здійснені з порушенням прав особи, не можуть мати юридичних наслідків, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України. Судом порушено справу за № 2а-1050/10/2170.

В подальшому приватний підприємець ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила виключити із числа відповідачів ДПА України у Херсонській області та захистити порушені права шляхом визнання неправомірними дій по організації перевірки та заборони використання акту перевірки від 22.01.2010, скасувати рішення від 02.02.2010 №№ 0000282302, 0000272302 та зобов'язати ДПІ у Генічеському районі Херсонської області вилучити рішення з обліку у ДПІ. Просить розглянути справу без її участі.

10 листопада 2010 року ухвалою суду об'єднано в одне провадження справу № 2а-1050/10/2170 зі справою № 2а-5393/10/2170 за позовом Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 4080 грн. Справі присвоєно № 2а-1050/10/2170.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області вмотивовані тим, що 22.01.2010 на підставі направлення на перевірку №02 від 22.01.2010, наказу на перевірку № 260 від 30.12.2009 та графіку перевірок за січень 2010 року проведено перевірку з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій приватного підприємця ОСОБА_1 в магазині "Продмаркет". Під час перевірки встановлено порушення п. 6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме не забезпечено зберігання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, а також встановлено порушення ст. 2 та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 № 481/95-ВР - зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання не включених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. На підставі даних порушень, ДПІ у Генічеському районі було винесено рішення від 02.02.2010 № 0000282302 та № 0000272302 на загальну суму 4080 грн. Приватний підприємець ОСОБА_1 дану суму штрафної санкції не сплатила. Просить розглянути справу за відсутності представника податкової інспекції.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.01.2010 на підставі направлення на перевірку №02 від 22.01.2010, наказу на перевірку № 260 від 30.12.2009 та графіку перевірок суб'єктів господарювання на січень 2010 року проведено перевірку з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій приватного підприємця ОСОБА_1 в магазині "Продмаркет", розташованого за адресою пр-т Миру, 24, м. Генічеськ. Перевірка проводилась у присутності ПП ОСОБА_1 Під час перевірки було проведено розрахункову операцію з продажу однієї пачки сигарет "Честерфілд" за ціною 6 грн. 50 коп., РРО застосовано, розрахунковий документ видано (чек № 6500), КОРО для перевірки не надано, від підрахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків підприємець відмовилась. Таким чином зафіксовано не забезпечення зберігання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки протягом встановленого терміну, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до єдиного державного реєстру місць зберігання, а саме не надання довідок про внесення до Єдиного реєстру місць зберігання. В акті зазначено, що приватний підприємець від підпису акту та надання пояснень щодо проведеної перевірки відмовилась, що підтверджується складеним актом № 01/23-079 про відмову від підпису матеріалів перевірки. Для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки, приватний підприємець ОСОБА_1 запрошена до органу ДПС в каб 14 29.01.2010.

На підставі акту перевірки ДПІ у Генічеському районі Херсонської області були винесені рішення від 02.02.2010:

- № 0000282302 на суму 3400 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- 0000272302 на суму 680 грн. не забезпечення зберігання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки протягом встановленого терміну.

Суд вважає доводи позивача щодо неправомірності здійснення перевірки необґрунтованими належними доказами. Статтями 8, 9, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено функції органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належать здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку. Відповідно до п. 2 ст. 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон про РРО) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У питаннях застосування РРО Закон про РРО є спеціальним, інші акти законодавства, у тому числі й Закон "Про державну податкову службу в Україні", застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО. Закон про РРО не регламентує детальний порядок проведення планової перевірки таких суб'єктів підприємницької діяльності, як позивач, зазначаючи, що планові або позапланові перевірки здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"). Перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу - сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахункових операцій, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та грошових коштів, а також контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення операцій з купівлі продажу іноземної валюти.

У відповідності до сьомої частини статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. Частиною восьмою статті 11-1 встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. У відповідності до положень статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими Законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, але положення цієї статті регулюють перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а не перевірку дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", які не вимагають надсилання суб'єкту господарювання повідомлення про майбутню перевірку за 10 днів. Відсутність приватного підприємця на час проведення перевірки не позбавляє податківців права проводити перевірку дотримання вимог Закону про РРО та інших законів, оскільки перевіряються дії саме осіб, які проводять розрахункові операції, а не дії самого приватного підприємця або податкові документи та звітність. Об'єкт торгівлі (магазин) у відсутність позивача працює, тому особи, які проводять розрахункові операції, повинні дотримуватись діючого в цей сфері законодавства, в тому числі Закону про РРО. Матеріально відповідальна особа приватного підприємця повинна були дотримуватись діючих правил торгівлі, за всі порушення в об'єкті торгівлі має відповідати його власник, в даному випадку, позивач. Позивач повинен контролювати дотримання його працівником правил торгівельної діяльності та інших нормативних актів. Позивач не довів суду факту незаконного проникнення ревізорів - інспекторів до магазину проти його волі; незаконного проведення перевірки або вчинення інших дій, що порушують недоторканність житла або іншого володіння позивача.

Посилання позивача на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суд не приймає до уваги, оскільки згідно зі ст. 2 дія цього закону поширюється на відносини пов'язані у сфері господарської діяльності. Відповідно до п. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суд вважає, що дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не розповсюджується на відносини, які виникають при здійсненні контролю за дотриманням суб'єктом господарювання законодавства у сфері розрахункових операцій. В Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відсутні положення, які прямо виключають поширення дії зазначеного Закону на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства. Але, контролюючим органом є органи ДПС, статус яких її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Отже, порядок здійснення органами ДПС своїх функцій, в тому числі щодо контролю за дотриманням закону про РРО, визначається, насамперед, Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Відносини в процесі проведення перевірки РРО не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законами України "Про РРО", "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно Закону № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Пункт 6 статті 3 зазначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, в даному випадку в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незабезпечення зберігання КОРО.

Згідно ст. 15 Закону України № 481 передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом ДПАУ від 28.05.2002 р. № 251. Даний Порядок передбачає, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників. У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.

До Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал. Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання (абз. 6 п. 2.1 Порядку). Довідка видається Департаментом або його регіональним управлінням, до якого була подана заява про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру, уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) або надсилається рекомендованим листом на адресу заявника. Довідка про внесення місця зберігання тютюнових виробів до Єдиного реєстру видається протягом семи календарних днів від дати подання заяви.

За діючим на час проведення перевірки та застосування штрафних санкцій законодавством до Єдиного державного реєстру повинні були вноситись місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які реалізувались в роздрібній торгівлі, а отже, і зберігались у магазині. В попередній редакції Порядку ведення єдиного реєстру місць зберігання, до реєстру вносились тільки місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відокремлені від роздрібної торгівлі, але наказом ДПА України від 07.09.09 № 489 були внесені зміни до Порядку, які передбачали, що до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів вносяться всі місяця зберігання цих товарів, в тому числі в роздрібній торгівлі. ОСОБА_1 не надала суду відповідних довідок про внесення до ЄДР місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тому штраф застосований правомірно.

Зважаючи на вищенаведене, суд не вбачає порушень з боку податкового органу щодо проведення перевірки та вважає, що перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Права особи на участь у прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій не було порушено, йому була надана можливість спростувати зібрану в акті інформацію, але приватний підприємець не скористався такою можливістю. Судом визнається, що підприємцем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про порушення прав позивача, передбачених ст. ст. 30, 32, 41 Конституції України, ст. 31 Закону України "Про інформацію", ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статтею 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При не встановленні факту порушення прав приватного підприємця, в задоволенні позову відмовляється, адже судовому захисту підлягає тільки порушене право. В задоволенні позову відмовляється. Судові витрати приватному підприємцю не відшкодовуються. Позов ДПІ у Генічеському районі підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 51, 52, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Виключити із числа відповідачів у справі Державну податкову адміністрацію у Херсонській області.

Відмовити приватному підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до бюджету фінансові санкції:

- 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень) на р/р 31116104700112*;101; призначення платежу 24103822, отримувач відділення Державного казначейства України в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010;

- 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) на р/р 31114106700112*;101; призначення платежу 24103822, отримувач відділення Державного казначейства України в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010.

Стягувач ДПІ у Генічеському районі Херсонської області (вул. Братів Коваленків, 60, м.Генічеськ).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.9