Постанова № 13306129, 26.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 листопада 2010 р. № 2-а- 13449/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача Дробот С.І., відповідача Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання «Вертікаль»до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання «Вертікаль», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 19.10.2010 року №0000280700/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що товариство мало взаємовідносини з ТОВ «Дисконт», у якого придбавало вентилятори, решітки, датчики струму, електрообладнання та інше обладнання.

Відповідачем була проведена перевірка позивача та направлені запити до ДПІ за місцем реєстрації основних постачальників з питання підтвердження відображення в податковому обліку комерційних взаємовідносин з ТОВ НВО «Вертікаль».

В ході проведених перевірок було встановлено, що по направленим запитам по 3-й ланці та 4-й ланці постачання постачальники деякі відсутні за юридичною адресою, по деяким господарськими судами прийнято провадження по справах щодо визнання банкрутом.

Оскаржуваним податковим рішенням-повідомленням зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 403235,0 грн. по податковим деклараціям з ПДВ за лютий-травень 2010р.

Позивач вважає, що платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів та їхніх контрагентів. На час здійснення правовідносин між ТОВ «Дискон» та його постачальниками, всі підприємства були платниками податку на додану вартість, перебували у реєстрі платників ПДВ та знаходились в Єдиному державному реєстрі підприємств України, провадження по справах щодо визнання банкрутом відкриті після спірних господарських правовідносин, а тому відповідач не мав законних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, підтримавши раніше подане заперечення проти позову. Пояснив, що у звязку з тим, що проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника виявляється неможливим, порядок розрахунків між підприємствами-постачальниками не встановлено, тобто відсутній факт проведення розрахунків між підприємствами третьої та четвертої ланки ланцюга постачання, чим порушено п.1.8. Закону України «Про податок на додану вартість»- згідно з яким відшкодування ПДВ проводиться в межах надмірно сплачених сум податків. Право на відшкодовування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ у ціні товару, який платником не сплачений, а тому податковим органам правомірно прийняте податкове рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши надані письмові докази в їх сукупності суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 13.10.2010 р. була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ НВО «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 30750980) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень, квітень, травень 2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 13.10.2010р. № 7240/07-008/30750980.

19.10.2010 р., з посиланням на даний акт, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000280700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 403235 грн. 00 коп. по податковим деклараціям з ПДВ за лютий травень 2010 року.

З матеріалі справи вбачається, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугував відображений в акті від 13.10.2010р. № 7240/07-008/30750980 висновок ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Вертикаль» п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/ВР-97 «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, а саме: платником податків зменшено відповідне податковому кредиту бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 403235 грн. 00 коп., в тому рахунку: по декларації за лютий 2010 року 86692 грн. 00 коп., по декларації за березень 2010 року 177632 грн. 00 коп., по декларації за квітень 2010 року 77436 грн. 00 коп., по декларації за травень 2010 року 61475 грн. 00 коп.

В основу вищевказаного висновку ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було покладено відомості, отримані в результаті проведеної відділом відшкодування податку на додану вартість позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ НВО «Вертикаль» за період з лютого до травня 2010 року, а також інформація, отримана на запити до ДПІ за місцем реєстрації основних постачальників товарів контрагентів позивача, а саме, щодо неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ НВО «Вертикаль» по ланцюгу до виробника товарів, а також встановлення порядку розрахунків між підприємствами постачальниками, у звязку з відсутністю інформації щодо юридичної адреси зазначених субєктів господарювання, а також припинення юридичних осіб, визнання їх банкрутом, що мало наслідком ненадходження до державного бюджету сум ПДВ, сплачених позивачем у складі вартості придбаного товару.

Суд зазначає, що порушення, про яке зазначене в Акті перевірки, стосується порядку формування податкового кредиту платника ПДВ по операціям, що є обєктом оподаткування зазначеним податком.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 01.04.2009 р. між ТОВ «Дискон» та ТОВ НВО «Вертикаль» було укладено договір купівлі продажу товарів на умовах комерційного (товарного) кредиту № 5, на виконання умов якого ТОВ «Дискон» передало, а позивач прийняв товар, оплативши його вартість. Вказані обставини підтверджуються видатковими накладними та виписками з банківського рахунку позивача (копії в матеріалах справи).

ТОВ «Дискон» було виписало на користь ТОВ «Вертикаль» податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вищевказаним договором товару, видаткові накладні, що підтверджують факт передачі товару. Також, ТОВ «Дискон» видані товарно-транспортні накладні, що підтверджують відправлення товару на адресу ТОВ «Вертикаль».

Розрахунки за вказаним договором відбувались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, з метою одержання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, були надані до податкового органу податкові декларації з ПДВ, а саме: за лютий 2010 року на суму 1179196 грн. 00 коп., за березень 2010 року на суму 2595193 грн. 00 коп., за квітень 2010 року на суму 1514996 грн. грн. 00 коп., за травень 2010 року на суму 1623844 грн. 00 коп., а також розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість; довідку щодо залишку суми невідємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного календарного періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; розшифровка до декларації з ПДВ по рядку 2.1 з доданими оригіналами ВМД з відмітками митниці про фактичне вивезення продукції за межі митної території України.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на доданку вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податків, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на доданку вартість» податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на доданку вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на доданку вартість» передбачено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що виникнення у позивача права на відшкодування із бюджету сум податку на додану вартість, заявлених по податкових деклараціях з ПДВ за лютий травень 2010 року є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення, у тому числі податкових накладних.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на доданку вартість» передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на доданку вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на доданку вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Одночасно з цим суд зауважує, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Згідно з приписами п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає, що вимога, викладена в наведеній нормі права стосовно надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Як вже встановлено судом, податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000280700/0 від 19.10.2010р. та, зменшуючи суми бюджетного відшкодування ТОВ НВО «Вертикаль» з податку на додану вартість на загальну суму 403235 грн. 00 коп. по податковим деклараціям з ПДВ за лютий травень 2010 років, виходив з наявності суб'єктів підприємницької діяльності - постачальників контрагентів позивача, щодо яких, зокрема, відсутня інформація про юридичну адресу, які визнані банкрутом, тощо, що мало наслідком ненадходження до державного бюджету сум ПДВ, сплачених позивачем у складі вартості придбаного товару відповідно до умов договору купівлі продажу товарів на умовах комерційного (товарного) кредиту № 5 від 01.04.2009 р.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, проаналізувавши приписи вищевказаних норм права, суд не може погодитися з правовою позицією відповідача, викладеною в акті від 13.10.2010р. № 7240/07-008/30750980, оскільки чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Суд вважає помилковим посилання податкового органу на те, що неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Дискон», а також дослідження розрахунків між підприємствами постачальниками третьої та четвертої ланки ланцюга постачання, впливає на встановлення факту правомірності задекларованих позивачем до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях за лютий, березень, квітень, травень 2010 року, оскільки, по перше, якщо контрагенти ТОВ «Дискон» не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, але зазначені обставини не є підставою для позбавлення позивача на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. А по друге, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту порушення вимог податкового законодавства контрагентами ТОВ «Дискон».

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами ТОВ «Дискон» податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, в той час як наявність у платника податку - позивача у справі, виданих йому ТОВ «Дискон» податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатніми підставами для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету.

Приймаючи до уваги, що Закон України "Про податок на додану вартість" підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження відповідача є неправомірними.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на доданку вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Проаналізувавши положення вищевказаної норми права, а також, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що наведені в податкових накладних відомості, а саме, щодо сплати позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним товару за договором договору купівлі продажу товарів на умовах комерційного (товарного) кредиту № 5 від 01.04.2009р., не відповідають дійсності, суд дійшов висновку, що наявність у ТОВ НВО «Вертикаль» виданих йому ТОВ «Дискон» податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

За таких умов, факти вказані в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ НВО «Вертикаль» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень, квітень, травень 2010 року від 13.10.2010р. № 7240/07-008/30750980 щодо порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/ВР-97 «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення ТОВ НВО «Вертикаль» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно у розмірі 403235 грн. 00 коп., в тому рахунку: по декларації за лютий 2010 року 86692 грн. 00 коп., по декларації за березень 2010 року 177632 грн. 00 коп., по декларації за квітень 2010 року 77436 грн. 00 коп., по декларації за травень 2010 року 61475 грн. 00 коп., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова № 0000280700/0 від 19.10.10р. є протиправними і повинно бути скасоване, як таке, що прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідачем не наведено суду будь-яких інших доводів стосовно відсутності зазначеної умови, як підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання «Вертікаль» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 19 жовтня 2010 року №0000280700/0.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання «Вертікаль»витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 01 грудня 2010 року.

СуддяБартош Н.С.