Постанова № 13306091, 08.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2010 р. № 2-а- 13085/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі - Венглюк Т.В.

за участю сторін:

представника позивача - Котляр І.М.

відповідач - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

провідшкодування матеріальних збитків , -

В С Т А Н О В И В:

Фонд загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд, стягнути з ОСОБА_2 вартість матеріального забезпечення на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості у розмірі 6318 грн. 54 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10 грудня 2008 року, ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки НОМЕР_2.

За заявою відповідача 17 грудня 2008 року, їй було надано статус безробітного та видано наказ від 17.12.2008 року № НТ 081217 і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю.

Харківським міським центром зайнятості у зв'язку з надходженням інформації від державного реєстратора встановлено, що ОСОБА_2 у період перебування на обліку в службі зайнятості як безробітна та отримання допомоги по безробіттю, була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 18.01.2008 року. Не підставі виявленого факту був складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 19 липня 2010 року за № 154.

19 липня 2010 року Харківським міським центром зайнятості виданий наказ за № 466 «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2, в якому добровільно пропонувалось повернути кошти у сумі 6318,54 грн., виплачені останній за період з 17.12.08 р. по 11 12.09 р. Харківським МЦЗ був направлений лист претензія від 20.07.2010 року за № 9120 щодо повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення з 17.12.2008 року по 11.12.2009 року у сумі 6318,54 грн. Проте, до теперішнього часу кошти сумі 6318,54 грн. відповідачем службі зайнятості не відшкодовані.

У судовому засіданні, представник позивача підтримала позов, посилаючись на вищевикладені обставини, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибула, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавала.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, підприємець не може бути зареєстрований як безробітний, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення.

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить дохід, що, не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статусу особи, яка зареєстрована як підприємець, а тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.

Судом встановлено, що 10 грудня 2008 року, ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки НОМЕР_2.

17.12.2008 року відповідачем була подана заява про надання статусу безробітного, згідно якої Наказом від 17.12.2008 року № НТ081217 з 17.12.2008 р. року останній було надано статус безробітного відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядком надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

В порушення ст. 36 Закону України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідач при реєстрації у центрі зайнятості, приховав від державної служби зайнятості дані про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, тобто той факт, що вона є зайнятою особою.

Вказаний факт підтверджується Актом № 154 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з якого вбачається, що Державним реєстратором надано інформацію, згідно якої ОСОБА_2 з 18.01.208 року, зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Так, у розділі "6 - відношення до зайнятості" персональної картки відповідача зазначено, що вона не зайнята до одного року та засвідчено його особистим підписом.

Також, відповідачем були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що вона не є суб"єктом підприємницької діяльності в заяві від 17.12.2008 року про надання їй статусу безробітного.

Таким чином, відповідач отримав статус безробітного незаконно.

За період з 17.12.2008 р. по 11.12.2009 р. відповідачем була отримана допомога по безробіттю в сумі 6318,54 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями про перерахування центром зайнятості зазначених коштів відповідачу.

За таких обставин, відповідач не мав права на отримання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, у зв"язку з чим позивачем було зроблено висновок про необхідність повернення відповідачем незаконно отриманих коштів в сумі 6318,54 грн. та директором Харківського районного центру зайнятості був виданий наказ №446 від 19.07.2010 р. про повернення коштів, та відповідачу ОСОБА_2 був направлений лист - претензія №9120 від 20.07.2010 р. Проте, відповідач до теперішнього часу не виконав наказ та не повернув незаконно отримані кошти Фонду.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ним підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 60834, 49 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) вартість матеріального забезпечення на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості ( р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській обл., МФО 851011, ОКПО 36224721) у розмірі 6318.54 (шість тисяч триста вісімнадцять грн. 54 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко