Рішення № 133060809, 09.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34161/24

Провадження № 2/761/2953/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Габунії М.Г., Тихіій П.О., Фоміній О.Д.,

за участі:

представника відповідача: ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2024 року Фірма «Т.М.М.» - ТОВ звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 145 682,40 грн. за надані житлово-комунальні послуги та інші послуги, 104 809,24 грн. за прострочення грошового зобов`язання, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_1 , споживачем яких є відповідач, як власник квартири АДРЕСА_2 . Оскільки у відповідача виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку він у добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - ТОВ заборгованості за період з березня 2018 року по серпень 2023 року в сумі 145 682,40 грн., три проценти річних - 14 912,78 грн., пеня - 43 472,50 грн.. інфляційні нарахування - 46 423,96 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

08.11.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому уповноважений представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Між сторонами спору укладено Договір від 07 травня 2004 року № 55ж/Вл 49-09 про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території (далі по тексту - Договір).

В зв`язку зі спором між сторонами, ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва до Фірма «Т.М.М.№ - ТОВ про внесення змін до договору та здійснення перерахунку за ненадані послуги (справа № 2-230/2009).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року № 2-230/2009 було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Т.М.М.» в особі Генерального директора Толмачова М.Г. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «Т.М.М.» про внесення змін до договору та здійснення перерахунку плати за ненадані послуги, якою затверджено: внести зміни у Договір від 07 травня 2004 року № 55ж/Вл 49-09 про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, виклавши його у новій редакції.

Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року № 2-230/2009 ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Т.М.М.» не оскаржувалась та набрала законної сили 31 грудня 2009 року. Отже, сторони з 31.12.2009 року керуються Договором № 55ж/Вл 49-09 в редакції, яка затверджена судом (Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року № 2-230/2009) шляхом визнання Мирової угоди.

Предметом Договору є забезпечення Позивачем надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), комунальних послуг, інших додаткових послуг у будинку АДРЕСА_1 , а Відповідачем своєчасної оплати цих послуг за узгодженими Сторонами тарифами у строки та на умовах, передбачених Договором.

Як зазначено представником, Договір Сторонами не оспорювався, нікчемним та/ або недійсним у судовому порядку не визнавався. Доказів зворотнього Позивачем не надано.

Пунктом 1.2. Договору Сторони узгодили, що невід`ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги (групи 1 та 2, згідно із п. 1), та 2) частини першої ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), та тарифи на послуги, які узгоджені та підписані Сторонами Договору, як окремий Додаток до Договору, а також інструкція по роботі охорони будинку.

Ціну та порядок розрахунків Сторони визначили у розділі 4 Договору, а саме - розрахунок має здійснюватись у два етапи:

1.за спожиті послуги водопостачання, електроенергії і опалення власник сплачує до 10-го числа наступного місяця за розрахунковим, в сумі, яка зазначена в рахунку на сплату послуг;

2.за спожиті послуги по утриманню будинку та прибудинкової території і за послуги охорони власник сплачує до 10-го числа наступного місяця за розрахунковим, в сумі, яка зазначена в рахунку на сплату послуг після підписання Акту приймання - передачі наданих послуг між Позивачем та Відповідачем за умови надання послуг за минулий місяць.

Представник зазначає, що починаючи з 2010 року по лютий 2022 року, на виконання п.4.2., 4.3. Договору Позивач щомісяця складає та залишає у поштовій скриньці Відповідача Акт приймання-передачі наданих послуг між Позивачем та Відповідачем за минулий місяць у 2-х примірниках разом з рахунком наданих послуг за минулий місяць. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, Позивач не виставляв рахунки Відповідачу та не залишав їх ані в поштовій скринці, і не направляв поштою. Відповідач звернувся до Позивача з Листом (Вимога про надсилання актів прийому-передачі наданих послуг) від 22.03.2023р. де вказав про те, що з 24.02.2022р. по дату вказаного Листа Фірма «Т.М.М.» у поштовій скринці залишила тільки один рахунок, а акти приймання-передачі Відповідачу не направлялись взагалі. Тому, ОСОБА_1 просив у вказаному Листі (Вимозі) надати йому рахунки та Акти за період лиЮтий 2022р. - лютий 2023р. Відповіді від Позивача не послідувало. Рахунки та акти своєчасно направлені (надані) Відповідачу не були. В додатках до позову також відсутні такі докази. В зв`язку з відсутністю рахунків та актів і в подальшому, Відповідач щомісяця складав Повідомлення про відсутність (неотримання) актів прийому передачі наданих послуг, та направляв їх Позивачу. І тільки 18.09.2023р. на адресу Відповідача надійшли Рахунки та Акти за квітень, травень, червень, липень 2023р. Відповідачем був направлений Лист на адресу Позивача від 21.09.2023р. з Мотивованими відмовами від підписання актів за квітень, травень, червень, липень 2023р. та зазначенням часткової суми оплат за погоджені послуги.

Відповідно до п. 4.5. Договору вартість послуг, що надаються Відповідачем за цим Договором, розраховується щомісячно:

1) за забезпечення Власника комунальними послугами - на підставі показників лічильників за тарифами, встановленими органами державної влади чи місцевого самоврядування;

2) за забезпечення Власника іншими послугами, передбаченими цим Договором - виходячи з обсягів наданих послуг та за розцінками, затвердженими Сторонами шляхом підписання додатків до Договору (Тарифи тощо). Ціни, тарифи та перелік послуг, які надаються за цим Договором, наведено у Додатку № 1 до цього Договору, який підписується Сторонами Договору.

У п. 4.6. Договору Сторони узгодили, що ціни та тарифи на послуги, що надаються Відповідачем, окрім цін та тарифів на Комунальні послуги, розраховуються на підставі фактичних затрат на утримання будинку та узгоджуються сторонами Договору шляхом підписання додатків до Договору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2013 року № 761/5079/13-ц, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2014 року, було встановлено, що такі послуги, як «Утримання служби охорони» та «Експлуатаційні послуги» є додатковими послугами, за які Позивач виставляє Відповідачу рахунки. Даний факт не заперечувався Позивачем.

У зв`язку з тим, що Позивач не довів, що надання даних додаткових послуг та їх вартість погоджена з Відповідачем, це стало підставою для виключення судом з розрахунків вартості даних послуг. Отже, Відповідач зобов`язаний оплачувати Позивачу вартість спожитих комунальних послуг, які включають у себе - опалення, електроенергію та водопостачання, тарифи на які встановлені спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. В зв`язку з тим, що Відповідачем укладені окремі договори на електро- та водопостачання, вказані послуги до Рахунків Позивачем не включаються. Перелік та вартість додаткових послуг Сторонами не узгоджена. Позивач самостійно без погодження з Відповідачем вніс у рахунки - 1) пункт - «утримання служби охорони», «відеоспостереження» без надання розрахунків його вартості, та 2) пункт - «експлуатаційні послуги», хоча такі послуги не передбачені чинним законодавством України як обов`язкові.

Отже, оскільки Позивачем та Відповідачем не був узгоджений перелік, вартість, та умови надання додаткових послуг шляхом підписання Додатків до Договору, Позивач не має права виставляти Позивачу рахунки за такі послуги та просити стягнути по ним заборгованість.

Відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами узгодити з ним ціни, тарифи та перелік послуг, які мають надаватись за Договором від 07 травня 2004 року 55ж/Вл 49-09, шляхом підписання Додатків до Договору та здійснити йому перерахунок заборгованості, але усі дані заяви були ним проігноровані.

Починаючи з 2010 року і по момент надання відзиву відповідач ПОСТІЙНО щомісяця сплачує вартість обов`язкових житлово-комунальних послуг, встановлених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Договором.

Щодо додаткових послуг (таких як утримання служби охорони, витрати на систему відео спостереження, додаткові витрати на прибирання, завищені та без розшифровки експлуатаційні витрати тощо) Відповідач відповідно до п. 4.3. Договору складає Письмову мотивовану відмову від Акту приймання-передачі послуг, оскільки на даний час додаткові послуги, їх вартість та порядок надання не погоджені сторонами. До позовної заяви Позивачем також не додано жодних доказів про укладення між сторонами договору про погодження надання та оплату додаткових послуг, укладеного між сторонами. Більше того, Позивач приховав від суду факт наявності іншої редакції Договору між сторонами, яка затверджена Мировою угодою сторін та Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва, та побудував свою правову позицію виключно на не діючій редакції договору. Відповідач не бажає отримувати та не оплачує додаткові послуги, які йому нав`язує Позивач, починаючи з 2010 року, щомісяця складаючи та надсилаючи Позивачу письмову мотивовану відмову від їх отримання. З аналогічним позовом Позивач звернувся до Відповідача у 2018 році та просив стягнути заборгованість за період 2015-2018 рік. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2018р. у справі №761/11791/18 за позовом ТОВ «Фірма «Т.М.М.» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено ТОВ «Фірма «Т.М.М.» у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення набрало законно сили.

Позивач звернувся з ідентичним позовом про стягнення але за інший період часу на тих же самих підставах.

Всупереч вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Договору, укладеному між сторонами, та затвердженому Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року № 2-230/2009, ст. ст. 626, 627, 629, 638, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 12, 76, 81, 82, 95, 175, Цивільного процесуального кодексу України Позивач не надав жодних належних доказів щодо правомірності нарахування Відповідачу вартості додаткових та неузгоджених житлово-комунальних послуг та не довів обов`язку Відповідача оплачувати дані додаткові послуги, що і встановив Шевченківський районний суд при розгляді справи № 761/11791/18.

Таким чином представник зазначає, що сторонами в Договорі чітко визначено порядок погодження цін та тарифів на послуги - підписання додатків до Договору; сторонами не погоджені жодні тарифи та ціни на послуги за договором, окрім тих, які є обов`язковими, але щодо них спір відсутній; позивач не надав суду доказів погодження цін та тарифів на послуги, по яким він подав позов до суду.

Проаналізувавши рахунки, які надані позивачем до Позову вбачається, що всі послуги, за які позивач просить суд стягнути заборгованість - є додатковими та потребують погодження їх вартості та обсягу сторонами спору. Вказані твердження Відповідача про не погодження тарифів та відсутність підстав для стягнення заборгованості встановлені в преюдиційних рішеннях суду між тими самими сторонами спору у справах про той самій предмет (по іншому періоду надання послуг) № 761/5079/13-ц, №761/11791/18.

Договір чітко встановлює алгоритм наявності підстав для Позивача вважати погодженою заборгованість за послуги - наявність підписаного сторонами Акту приймання-передачі наданих наданих послуг. Такі акти між сторонами відсутні, Позивачем до позову як докази - не долучені. Відповідач надав копії мотивованих відмов від підписання актів за ті періоди, коли Позивач надавав Відповідачу рахунки на оплату та докази їх направлення Позивачу.

Щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, індексу інфляції та 3% річних - такі вимоги є похідними і не підлягають задоволення враховуючи відсутність підстав для стягнення основної заборгованості. Крім того, для стягнення неустойки визначений спеціальний строк позовної давності, який позивачем порушений, що також є однією із підстав для відмови у вказаній позовній вимозі.

Позивачем пропущений строк позовної давності (3 роки) на подання позову до суду по частині позовних вимог, а саме по вимогам, які виникли до 11.09.2021р. - тобто борги за 2018, 2019, 2020 та 2021 (до вересня) роки. Жодного обгрунтування для визнання судом причин пропуску строків позовної давності позивачем не наведено. Що також додатково є підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог за вказані вище періоди.

20.11.2014 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2025 року позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі. В наступні судові засідання, представник не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

На підставі положень статті 223 ЦПК України, оскільки представник позивача не відмовився від позовних вимог, представник відповідача наполягала на розгляді заявлених вимог по суті, суд продовжив розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 24.11.2004 року.

07 травня 2004 року між Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_2 був укладений договір № 55ж/Вл-49-09 про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Дарницького районного суд м.Києва від 16.12.2009 року в цивільній справі № 2-230/2009 за позовом ОСОБА_3 до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ про внесення змін до договору та здійснення перерахунку плати за ненадані послуги, було визнано мирову угоду, якою затверджено внести зміни у Договір від 07.05.2004 року № 55ж/Вл-49-09 про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, виклавши його у новій редакції.

Предметом укладеного 07.05.2004 року між позивачем та відповідачем Договору є забезпечення позивачем надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), комунальних послуг, інших додаткових послуг у будинку АДРЕСА_1 , а відповідачем - своєчасної оплати цих послуг за узгодженими сторонами тарифами у строки та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору сторони узгодили, що невід`ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги (групи 1 та 2, згідно із п.п.1, 2 ч.1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), та тарифи на послуги, які узгоджені та підписані сторонами Договору як окремий додаток до Договору, а також інструкція по роботі охорони будинку.

Ціну та порядок розрахунків сторони визначили у розділі 4 Договору, а саме: розрахунок має здійснюватись у два етапи: 1) за спожиті послуги водопостачання, електроенергії і опалення власник сплачує до 10-го числа наступного місяця за розрахунком, в сумі, яка зазначена в рахунку на сплату послуг; 2) за спожиті послуги по утриманню будинку та прибудинкової території і за послуги охорони власник сплачує до 10-го числа наступного місяця за розрахунком, в сумі, яка зазначена в рахунку на сплату послуг після підписання акту приймання-передачі наданих послуг між позивачем та відповідачем за умови надання послуг за минулий місяць.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Договору обов`язок складання акту приймання-передачі послуг та направлення його відповідачу покладається на Фірму «Т.М.М.» - ТОВ. Отримавши такий акт, відповідач зобов`язаний або підписати його та повернути Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ або скласти мотивовану письмову відмову від підписання даного акту та направити її Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 2010 року по лютий 2022 року, на виконання вимог п.п.4.2, 4.3 Договору позивач щомісяця складає та залишає у поштовій скриньці відповідача Акт приймання-передачі наданих послуг між позивачем та відповідачем за минулий місяць у 2-х примірниках разом з рахунком наданих послуг за минулий місяць. Водночас представник відпвоідача пояснила, що в період з лютого 2022 року по лютий 2023 року позивач не складав та не надавав такі акти.

Відповідно до п.4.5 Договору вартість послуг, що надаються відповідачем за цим Договором, розраховується щомісячно:

за забезпечення Власника комунальними послугами - на підставі показників лічильників за тарифами, встановленими органами державної влади чи місцевого самоврядування;

за забезпечення Власника іншими послугами, передбаченими цим Договором - виходячи з обсягів наданих послуг та за розцінками, затвердженими сторонами шляхом підписання додатків до Договору (Тарифи тощо). Ціни, тарифи та перелік послуг, які надаються за цим Договором, наведено у Додатку № 1 до цього Договору, який підписується сторонами Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору сторони узгодили, що ціни та тарифи на послуги, що надаються відповідачем, окрім цін та тарифів на комунальні послуги, розраховуються на підставі фактичних затрат на утримання будинку та узгоджуються сторонами Договору шляхом підписання додатків до Договору.

Позивач не надав суду доказів що сторони підписали додаток до Договору та узгодили ціни та тарифи на послуги, що надаються позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20.06.2013 року в цивільній справі № 761/5079/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ про зобов`язання здійснити перерахунок вартості житлово-комунальних послуг, яке набрало законної сили, встановлено, що з наданих позивачем рахунків на оплату комунальних послуг вбачається, що відповідачем до рахунків на сплату послуг, які надаються, внесено пункти - «Утримання служби охорони» та «Експлуатаційні послуги», які є додатковими послугами. Зазначена обставина не заперечується сторонами. В судовому засіданні представником відповідача не доведено, що надання додаткових послуг та їх вартість погоджено з позивачем, як це передбачено договорами, а тому вимоги позивача в частині перерахунку комунальних платежів з виключенням вартості даних послуг підлягають задоволенню.

Зазначені обставини встановлені рішенням суду, а тому не підлягають доказуванню.

Судом також встановлено, що починаючи з 2010 року і по теперішній час відповідач щомісяця сплачує вартість обов`язкових житлово-комунальних послуг, встановлених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Договором, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

При цьому, з приводу сплати за утримання служби охорони, обслуговування системи відеоспостереження, експлуатаційні витрати, які є додатковими послугами відповідач у відповідності до вимог п.4.3 Договору кожен раз складає письмову мотивовану відмову від акту приймання-передачі послуг, оскільки додаткові послуги, їх вартість та порядок надання не погоджені сторонами.

Так, судом встановлено, що на даний час перелік додаткових послуг, які внесено до рахунків на сплату послуг, у тому числі експлуатаційні послуги, утримання служби охорони та обслуговування системи відеоспостереження, що надає позивач та ціни/тарифи на них сторонами не узгоджені, жодних додатків до Договору, як цього вимагають п.п.1.2, 4.5, 4.6 Договору сторонами не підписано, не зважаючи на неодноразове звернення відповідача з такою вимогою до позивача, що підтверджується відповідними листами.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували погодження з відповідачем у відповідності до умов Договору переліку додаткових послуг, їх вартості та порядку надання, шляхом підписання додатків до Договору, тобто фактично доводили б правомірність нарахування плати за додаткові послуги, а також те, що відповідач щомісяця сплачує вартість житлово-комунальних послуг, які є обов`язковими та погоджені сторонами, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відсутні підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула