Ухвала суду № 133060527, 24.12.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/991/23

Провадження № 2-зз/382/3/25

У Х В А Л А

24 грудня 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

за участю прокурора Козленка А. В.

предствника відповідача ОСОБА_1 ,

представників третьої особи Коцупатрого О. М., Демків Б. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів запезпечення позову у справі № 382/991/23 за позовом виконуючого обов`язки керівникаБориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Яготинська», про припинення права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Яготинська», про припинення права власності на земельну ділянку.

17.12.2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про скасування заходів запезпечення позову у справі № 382/991/23, вжитих ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 05.12.2023 року.

Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року було задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Яготинським районним судом Київської області іншої цивільної справи № 382/56/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07.07.2024 року у справі №382/56/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки було відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Коваль Лариси Миколаївни задоволено частково. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2024 року скасовано з ухваленням нового судового рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки. Проте, як зазначається у постанові апеляційного суду, «…апеляційний суд враховує, що ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки має право відповідно до частин 1, 2, 4, 7 статті 319 ЦК України розпоряджатися нею на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та не порушують права інших осіб. Отже, з наведеного вище слідує, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року було порушено право власника земельної ділянки до закінчення судового розгляду та набрання чинності судового рішення у даній справі на власний розсуд розпорядитися належним йому майном. Наразі відповідач має бажання та прагне подарувати належну йому земельну ділянку своїй сестрі, яка є громадянкою України та проживає в місті Яготин Київської області, що не є порушенням норм чинного законодавства України, але наявність накладеного ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року в забезпечення позову арешту земельної ділянки унеможливлює відповідачу вчинити таке розпорядження власним майном.

У судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги клопотання з підстав викладених у ньому та просила задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представники третьої особи просили задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення.

Суд, вивчивши зміст клопотання сторони відповідача про скасування заходів забезпечення позову, заперечення на клопотання прокурора, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

В провадженні суду перебуває справа за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Яготинська», про припинення права власності на земельну ділянку, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 21.07.2023 року.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року заяву виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3225581400:03:004:0127, площею 5,8986 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бориспільського району, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2018 року, номер про речове право 29265564 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 44418253 від 05.12.2018 року).

Постановляючи відповідну ухвалу суд виходив з того, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Враховуючи, що ОСОБА_2 може вжити заходів для відчуження земельної ділянки та/або надання цієї можливості іншій особі, тобто вжити активні дії, які унеможливлять виконання можливого майбутнього рішення щодо конфіскації земельної ділянки. Накладення арешту на земельну ділянку є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року було зупинено провадження у даній справі до закінчення розгляду Яготинським районним судом Київської області іншої цивільної справи № 382/56/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07.07.2024 року у справі №382/56/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки було відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Коваль Лариси Миколаївни задоволено частково. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2024 року скасовано з ухваленням нового судового рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки.

Ухвалою від 27.11.2025 року цивільну справу № 382/991/23 за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Агрофірма Яготинська» про припинення права власності на земельну ділянку, прийняти до свого провадження та поновити провадження у справі № 382/991/23. Призначено підготовче судове засідання.

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною сьомою статті 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову. Крім того, підставою для скасування заходів забезпечення позову могли б стати зміна обставин чи причин, які зумовили застосування таких заходів.

Отже, скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Як встановлено судом, цивільна справа, в рамках якої було винесено ухвалу про забезпечення позову, не розглянута, тому скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення суперечитиме меті заходів забезпечення позову.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі доводи фактично стосуються незгоди з вжитими судом заходами забезпечення позову та є запереченнями проти самого позову.

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову сторона відповідача обґрунтовувала, що було порушено право власника земельної ділянки до закінчення судового розгляду та набрання чинності судового рішення у даній справі на власний розсуд розпорядитися належним йому майном. Наразі відповідач має бажання та прагне подарувати належну йому земельну ділянку своїй сестрі, яка є громадянкою України та проживає в місті Яготин Київської області, що не є порушенням норм чинного законодавства України, але наявність накладеного ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року в забезпечення позову арешту земельної ділянки унеможливлює відповідачу вчинити таке розпорядження власним майном.

В той же час такі доводи фактично обґрунтовують незгоду заявника з ухвалою суду про застосування таких заходів забезпечення позову. При цьому, чинним процесуальним законом передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура апеляційного та касаційного оскарження.

Крім цього, доказів оскарження ухвали суду від 05.12.2023 року, матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскільки доводи сторони відповідача, наведені у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову і не пов`язані із їх скасуванням, то суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 158, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів запезпечення позову у справі № 382/991/23відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.12.2025.

Суддя М. М. Нарольський