Рішення № 133058712, 23.12.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8518/25

Справа №754/13621/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Кирилова А.А.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амерікарс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Амерікарс» (м.Київ, вул. Павла Усенка, 8, ЄДРПОУ 41847390) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пол стягнення шкоди завданої ДТП. Ціна позову - 82893,62 гривень.

Вимоги позову обґрунтовано наступним.

19.01.2024 року о 07 год. 30 хв. у м. Києві по проспекту Червоної Калини, 28А, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Амерікарс», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність винного водія «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_2 була забезпечена в ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №225308099. Розмір франшизи 3 200,00 грн.

Згідно постанови Деснянського районного суду м.Києва від 17.02.2025 року у справі №754/1695/25, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТОВ «Амерікарс», було надано ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс» повідомлення про ДТП, заяву про страхове відшкодування та інші документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування на його користь, а також представнику страховика було надано пошкоджений транспортний засіб «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_4 на огляд.

Таким чином, з боку ТОВ «Амерікарс» було виконано всі покладені на нього Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язки.

ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс» виплатило ТОВ «Амерікарс» страхове відшкодування у розмірі 75 000, 00 грн.

Відповідно до Звіту 01-05-2025 від 22.05.2025 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту складає 172 664,19 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу з ПДВ дорівнює 92 970,57 грн.

Франшиза за полісом №225308099 складає 3 200,00 грн.

Проте, розмір страхового відшкодування , виплаченого з боку ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс», не покриває фактичного розміру шкоди на відновлення пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_4 .

Таким чином, оскільки суми страхового відшкодування зменшується на розмір визначеної умовами полісу №225308099, франшизи, що становить 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.), то дана частина відшкодування має бути компенсована ОСОБА_1 , як особою з вини якої було завдано майнової шкоди.

Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 у зв`язку з його пошкодженням з вини перевищує суму страхового відшкодування, яка була виплачена страховою компанією, на користь ТОВ «Амерікарс» підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та сумою страхового відшкодування з боку страховика.

Загалом з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Амерікарс» підлягає стягненню сума: 82 893,62 грн. ( вісімдесят дві тисяті вісімсот дев`яносто три грн. 62 коп.), яка була розрахована наступним чином:

172 664,19 грн. - 92 970,57 грн. + 3 200, 00 грн = 82 893,62 грн., де 281 613, 84 - вартість відновлювального ремонту згідно Звіту 01-05-2025 від 22.05.2025 року.

95 363,15 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахування зносу з ПДВ.

3 200, 00 грн. - розмір франшизи за полісом №225308099.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 серпня 2025 року відкрито провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засіданні представник Позивача - не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомляв.

Будь-яких заяв клопотань зі сторони відповідача на адресу Деснянського районного суду м. Києва не надходило

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що цивільно-правова відповідальність водія «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_2 була забезпечена в ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №225308099. Розмір франшизи 3 200,00 грн.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТОВ «Амерікарс», було надано ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс» повідомлення про ДТП, заяву про страхове відшкодування та інші документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування на його користь, а також представнику страховика було надано пошкоджений транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_4 на огляд.

19.01.2024 року о 07 год. 30 хв. у м. Києві по проспекту Червоної Калини, 28А, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Амерікарс», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2025 року у справі №754/1695/25, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

Відповідно до Звіту 01-05-2025 від 22.05.2025 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту складає 172 664,19 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу з ПДВ дорівнює 92 970,57 грн.

Франшиза за полісом №225308099 складає 3 200,00 грн.

Окрім цього, ТОВ « Амерікарс» було проведено автотоварознавче дослідження КТЗ «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 5000 грн., що підтверджується рахунком №01/05/2025.

ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-поліс» виплатило ТОВ «Амерікарс» страхове відшкодування у розмірі 75 000, 00 грн.

Загалом з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Амерікарс» підлягає стягненню сума: 82 893,62 грн. ( вісімдесят дві тисяті вісімсот дев`яносто три грн. 62 коп.), яка була розрахована наступним чином:

172 664,19 грн. - 92 970,57 грн. + 3 200, 00 грн = 82 893,62 грн., де 281 613, 84 - вартість відновлювального ремонту згідно Звіту 01-05-2025 від 22.05.2025 року.

95 363,15 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахування зносу з ПДВ.

3 200, 00 грн. - розмір франшизи за полісом №225308099.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вживав алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

По даній справі було встановлено, що відповідач порушив умови договору обов`язкового страхування, у зв`язку з чим, має нести відповідальність, та сплатити страхове відшкодування.

Відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати відповідні докази.

Враховуючи надані докази, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витратина підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем долучено: ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №613, договір про надання правової допомоги №01Б-1/1220 від 14.04.2025 року укладений між Адвокатським бюро «Лідії Поліщук» та ТОВ «Амерікарс», додаткова угода №1 від 15.04.2025, розрахунок №1 від 15.07.2025 р., рахунок №42.07 від 15.07.2025, квитанція про оплату правової допомоги №575/з1 на суму 16000 грн., акт виконаних робіт №42.07 від 18.07.2025 року.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В частині додаткових витрат в розмірі 15000 грн. заявлених позивачем, суд заявлені вимоги залишає без задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 3028 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амерікарс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амерікарс» (м.Київ, вул. Павла Усенка, 8, ЄДРПОУ 41847390) страхове відшкодування у розмірі 82 893 гривень 62 копійок, судовий збір у розмірі 3028 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.А.Галась