Постанова № 13304923, 13.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2010 р. справа №25/149

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Акулової Н.В.

Гези Т.Д.

Приходько І.В.

за участю

представників сторін:

від позивача:

Зінченко Є.В., довіреність №01/11 від 01.11.2010року

від відповідача:

Ткачова В.В., довіреність б/н від 02.11.2010року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

11.10.2010року

у справі

№25/149 /суддя Бойко І.А./

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк

до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк

про

стягнення 728 418грн.41коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк про стягнення 728 418грн.41коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором № 4 від 01.03.2009 вугільну продукцію в сумі 710 481грн.20коп., пеня в сумі 15251грн.01коп., 3% річних в сумі 2686грн.20коп./арк. справи 3-5/.

Рішенням від11.10.2010року господарський суд Донецької області /суддя Бойко І.А./ позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 710 481грн.20коп., пеню в сумі 12701грн.07коп., 3% річних в сумі 2277грн.43коп., у решті позовних вимог відмовив./арк. справи 37-39/.

Рішення мотивоване тим, що 01.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (Покупець) укладений договір № 4; сторонами підписані Специфікації № 21 від 21.05.2010р. та № 22 від 01.06.2010р. до договору; на виконання умов зазначеного договору позивач з травня 2010р. по червень 2010р. поставив відповідачу вугільний концентрат марки Г 0-100 в кількості 970,00тн на загальну суму 1 259 053,34грн., виставив рахунки на оплату товару № 520 від 15.06.2010р. на суму 710 481,20грн., № 447-1 від 22.05.2010р. на суму 548 572,14грн.; позивач зобов’язання по наданню відповідачу документів, визначених в п. 6.1. договору, виконав у повному обсязі, про що свідчать реєстри передачі документів від 28.05.2010 р. та від 17.06.2010р.; в порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором по оплаті поставленого товару виконав частково, оплативши вартість товару в сумі 548572,14грн.,сума заборгованості становить 710481,20грн.; у відповідності до п. 9.1. договору позивачем на адресу відповідача направлений лист (вих. № 113 від 18.08.2010) з вимогою оплатити заборгованість в сумі 710482,20грн.; заборгованість за поставлений за договором № 4 від 01.03.2009 товар в сумі 710481,20грн. підлягає стягненню. Суд перевірив розмір пені та період її нарахування на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача у цій частині, оскільки позивач невірно підрахував термін сплати за товар, поставлений в червні 2010р., а саме: документи, обумовлені в п. 6.1. договору, відповідач отримав 17.06.2010р., прострочення платежу настає з 09.07.2010р., вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 12701,07грн., з огляду на період розрахунку з 09.07.2010р. по 16.08.2010р. Вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2277грн.43коп. також виходячи з періоду нарахування з 09.07.2010р. по 16.08.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м.Донецьк у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції скаржник усно уточнив апеляційній вимоги та просить рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 200000грн., в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 20.08.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м.Донецьк сплатило позивачу 200000грн. заборгованості за договором, що судом першої інстанції не враховано.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк підтримує вимоги апеляційної скарги, не заперечує проти того, що 20.08.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м.Донецьк сплатило 200000грн. заборгованості за договором.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині суми основного боргу з наступних підстав.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.03.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (Покупець) укладений договір № 4./арк. справи 15-17/.

Договір підписано сторонами без заперечень та скріплено печатками підприємств.

Додатковою угодою від 14.12.2009 до договору № 4 від 01.03.2009 сторони строк дії договору визначили до 31.12.2010, а в частині невиконаних зобов’язань –до повного їх виконання./арк. спрваи18/.

Сторонами у справі не заперечується, що у спірний період вони знаходились у договірних відносинах.

Предметом договору є зобов’язання Постачальника поставити та зобов’язання Покупця прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки якого зазначені в протоколах узгодження цін і /або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід’ємною частиною./п.1.1 договору/.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписані Специфікації № 21 від 21.05.2010року та № 22 від 01.06.2010 року до договору № 4 від 01.03.2009 року, якими сторони узгодили найменування, кількість, ціну, якісні показники товару, умови поставки (FCA станція відправлення в редакції Інкотермс 2000) та строк поставки (травень –червень 2010р.)./арк. справи 21-22/.

Відповідно п. 6.2. договору поставлений товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем або кінцевим вантажоодержувачем:по кількості - згідно даних, указаних в залізничних накладних або інших товаротранспортних (складських) документах;по якості – згідно сертифікату якості виробника.

На виконання умов договору позивач у період з травня 2010р. по червень 2010р. поставив відповідачу вугільний концентрат марки Г 0-100 в кількості 970,00тн на загальну суму 1 259 053,34грн.

Факт здійснення поставки підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції від 15.06.2010року та від 22.05.2010року, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 6.1. договору Постачальник зобов’язався повідомляти Покупця про здійснені відвантаження товару протягом 24 годин, а також протягом 5-ти днів з моменту відвантаження надати Покупцю (його представнику) наступні документи:

- оригінал рахунку-фактури на товар;

- оригінал сертифіката (посвідчення) якості;

-засвідчена копія залізничної квитанції (накладної) та/або іншого товаротранспортного документу;

- оригінали листів про власність;

- акт прийому-передачі товару (2 примірники).

Оригінали вищезазначених документів передаються Покупцю або зазначеному ним представнику „із рук в руки”. Податкова накладна оформлюється та передається у відповідності з Законом України „Про податок на додану вартість”, з змінами та доповненнями.

Факт передачі вказаних документів підтверджується реєстрами передачі документів від 28.05.2010року та від 17.06.2010року:зокрем, документи на товар, відвантажений в травні 2010р. на суму 548572,14грн., відповідач отримав 28.05.2010року; документи на товар, відвантажений в червні 2010р. на суму 710481,20грн., відповідач отримав 17.06.2010року.

Відповідно п. 5.2. договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за партію товару, що поставляється, протягом 15-ти банківських днів з дати надання документів, зазначених в п. 6.1. договору.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання за договором по оплаті поставленого товару виконав частково, оплативши вартість товару в сумі 748572,14грн.

При цьому, сума 20000грн. в рахунок оплати заборгованості сплачена відповідачем 20.08.2010року, що підтверджується реєстром сплачених документів від 20.08.2010року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом 20.08.2010року /штамп канцелярії господарського суду Донецької області/, не врахувавши при розрахунку суми позовних вимог суму 200000грн, сплачену відповідачем.

Оскільки матеріалами справи доведено, що відповідачем сплачена вартість отриманого товару в сумі 748572,14грн., заборгованість складає 510481,20грн., рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 в частині стягнення основного боргу підлягає частковому скасуванню, в цій частині позовні вимоги задовольняються в сумі 510481,20грн.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних на суму заборгованості за період з 02.07.2010року по 16.08.2010року в сумі 2686грн.20коп.

Оскільки встановлено, що має місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач мав належні підстави для заявлення вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Однак, суд першої інстанції визнав розрахунок вказаних сум, зроблений позивачем, таким, що є арифметично не вірним, даний розрахунок не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, зокрема, позивач невірно підрахував термін сплати за товар, поставлений в червні 2010р., а саме: документи, обумовлені в п. 6.1. договору, відповідач отримав 17.06.2010року, внаслідок чого відповідно до п. 5.1. договору оплата повинна здійснена протягом 15-ти банківських днів з дати надання документів, кінцевий строк оплати за товар –08.07.2010року.

Суд першої інстанції здійснив розрахунок вказаних сум та правомірно зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 2277грн.43коп., виходячи з періоду нарахування з 09.07.2010року по 16.08.2010року.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 7.2. договору передбачає, що прострочення оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення суми пені на підставі п. 7.2. договору в розмірі 15251грн.01коп. за період з 02.07.2010року по 16.08.2010року.

Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 12701,07грн. за період з 09.07.2010року по 16.08.2010року, позивач невірно підрахував термін сплати за товар, поставлений в червні 2010р., а саме: документи, обумовлені в п. 6.1. договору, відповідач отримав 17.06.2010року, внаслідок чого відповідно до п. 5.1. договору оплата повинна здійснена протягом 15-ти банківських днів з дати надання документів, кінцевий строк оплати за товар – 08.07.2010року.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк слід задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 200000грн., в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити, в іншій частині рішення залишається без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 200000грн.

Пункти 1,2,3 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк про стягнення 728 418грн.41коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором № 4 від 01.03.2009 вугільну продукцію в сумі 710 481грн.20коп., пеня в сумі 15251грн.01коп., 3% річних в сумі 2686грн.20коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (вул. Артема, 97, м. Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 24812777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” (пр. Мира, 15, м. Донецьк, 83015, код ЄДРПОУ 36380547) основний борг у сумі 510 481грн.20коп., пеню в сумі 12701грн.07коп., 3% річних в сумі 2277грн.43коп., держмито в сумі 7254грн.60коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235грн.03коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

В решті рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2010року у справі №25/149 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” (пр. Мира, 15, м. Донецьк, 83015, код ЄДРПОУ 36380547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (вул. Артема, 97, м. Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 24812777) витрати по сплаті державного мита в сумі 2000грн.

Господарському суду Донецької області видати наказ.

Головуючий Н.В.Акулова

Судді Т.Д.Геза

І.В.Приходько

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС