Рішення № 13304758, 20.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 43/301-10

вх. № 10349/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Волкова С.О., дор. № 01-62юр./4249 від 25.05.10р. відповідача - 1 Костін О.Ю., дор. № 70/16-5554 від 31.03.10р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків

про стягнення 46944,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія«Харківобленерго» звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідачаУправління служби безпеки в Харківській області суми заборгованості за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року (включно) станом на 01.11.2010 року за договором про постачання електричної енергії від 27.02.2009 року № 06-0312 у розмірі 46 944 грн. 44 коп., з яких вартість електричної енергії в розмірі 44342,47 грн. (у т.ч. ПДВ 7390,42грн), пеня 861,47 грн., індекс інфляції 68,04 грн., ПДВ на індекс інфляції 13,61 грн., 3 % річних 144,49 грн., ПДВ на 3 % річних – 28,90 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1485,46 грн. (у т.ч. ПДВ 247,58 грн.), з покладенням на відповідача судових витрат. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена .

20 грудня 2010 року у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути суму боргу за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року за договором про постачання електричної енергії від 27.02.2009 року № 06-0312 у розмірі 46 944 грн. 44 коп., з яких вартість електричної енергії в розмірі 44342,47 грн. (у т.ч. ПДВ 7390,42 грн), пеня 861,47 грн., індекс інфляції 68,04 грн., ПДВ на індекс інфляції 13,61 грн., 3 % річних 144,49 грн., ПДВ на 3 % річних – 28,90 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1485,46 грн. (у т.ч. ПДВ 247,58 грн.), з покладенням на відповідача судових витрат, з покладенням на відповідача судових витрат.

Представники сторін надали у судове засідання двосторонній акт звірки розрахунків, який було долучено до матеріалів справи. Відповідно акту звірки суму позову після подачі позовної заяви відповідачем частково сплачена. А саме, сплачена частина заборгованості вартості електроенергії у розмірі 29788,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 %), та у повному обсязі оплачена сума заборгованості по реактивній електроенергії з ПДВ в сумі 1485,46 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнає та просить суд в частині здійснених оплат провадження у справі припинити та зменшити розмір нарахованої позивачем пені.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлене наступне.

27 лютого 2009 року між АК «Харківобленерго» та Управлінням служби безпеки в Харківській області укладено договір про постачання електричної енергії № 06-0312, який пролонгований відповідно до п. 9.4 на 2010 рік.

В силу вимог Закону України «Про електроенергетику» від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-ІV) та «Правил користування електричною енергією» затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

Згідно п. 2.2.2 договору, Постачальник зобов’язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару.

Споживач відповідно до п. 2.3.3 зобов’язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 «Порядок розрахунків». Відповідно до п. 1 додатку № 2 від 27.02.2009 р. до договору № 06-0312 розрахунковий період встановлено споживачу з 24 числа місяця до 24 числа наступного місяця. Відповідно до п. 5 додатку №2 відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку було передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Позивач свої зобов”язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з січня 2010 року по жовтень 2010 року (включно) поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, внаслідок чого за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року утворилась заборгованість з електричної енергії (тарифної складової) в сумі 36952,05 грн.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20 % в сумі 7390,42 грн.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає,що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Враховуючи, що після подачі позовної заяви сума боргу по електроенергії з ПДВ була частково оплачена в розмірі 29788,00 грн., в цій частині позовних вимог проваждження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення 12128,74 грн. вартості електричної енергії та 2425,73 грн. ПДВ суд визнає вимоги належними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 6 додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків» у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі пені, 3 % річних, індексу інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення за спірний період станом на 01.11.2010 року у зв”язку з несвоєчасними розрахунками від простроченої суми боргу індекс інфляції, 3 % річних за весь час прострочення зобов"язання та пеню за березень-квітень 2010 року. Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання , на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 144,49 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 68,04 грн.

Оскільки умовами договору передбачено нарахування пені в разі несвоєчасних розрахунків за надані послуги з постачання електроенергії суд, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу та роз"ясненнями Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. зі змінами від 06.11.2000р."Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин затримки бюджетного фінансування, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50% і стягнути з відповідача пеню в розмірі 430,73 грн. В іншій частині стягнення пені відмовити.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості за перетікання реактивної енергії та ПДВ на КРЕ, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв”язку з їх оплатою.

За несвоєчасну сплату за використану електроенергію у встановлені Договором строки позивачем нарахована заборгованість по ПДВ на індекс інфляції в сумі 13,61 грн. та на 3 % річних в сумі 28,90 грн.

В розумінні пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону об”єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацією незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов”язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з Законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв”язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

В силу вимог п.4.1 ст.4 Закону договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п.4.1 ст. 4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Заборгованість по ПДВ на індекс інфляції та на 3 % річних нарахована позивачем з посиланням на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4.1 ст. 4 Закону, ст.. 26 Закону України «Про електроенергетику» та лист заступника начальника СДПІ ВПП у м. Харкові від 23.09.09р. № 12516\10\43-015.

Однак, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних є платою за користування чужими грошовими коштами, правова природа яких є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов”язань, тобто вони не є мірою відповідальності тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв”язку з чим, не може бути збільшена база для оподаткування ПДВ.

Інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України є санкцією за неналежне виконання грошового зобов”язання і пов”язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми заборгованості не є об”єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, на стороні, що подала позов лежить зобов”язаннядоведення тих обставин, на які вона посилається як на підставусвоїхвимог та заперечень, а позивачем не подано на підтвердженнясвоїхвимогналежнихдоказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по ПДВ на індексінфляції в розмірі13,61 грн. та ПДВ на 3 % річних в сумі28,90 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у сумі 469,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань», керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 22, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління служби безпеки в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, р\р 35214002000095 УГК в Харківській області, МФО 851011, код 20001711) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954)

-          На п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 – заборгованість за е\е з ПДВ у сумі 14554,47 грн.;

-          На п\р 26003010050912 в АТ «Банк Золоті Ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 0013954 заборгованість з індексу інфляції в розмірі 68,04 грн., 3% річних в розмірі 144,49 грн., пені 430,73 грн.,464,71 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині оплачених позовних вимог провадження у справі припинити, в іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 24.12.10р.