Рішення № 13304757, 23.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р. Справа № 15/314-10

вх. № 9979/3-15

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Барішевський О.В. відповідача - не з*явився, другий відповідач- не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "АПК "Веста", м. Харків

до ТОВ "Капітал Агро ТПК", м. Харків, ВАТ"Волноваський комбінат хлібопродуктів" м.Волноваха

про стягнення 44670,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" (1-й відповідач) та Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (2-й відповідач) заборогованості у сумі 44670,26 грн., яка складається з інфляційних втрат - 12655,97 грн., 3% річних від простроченої суми - 6783,48 грн., 25230,81 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 02 червня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія” (постачальник за договором) та Відкритим акціонерним товариством "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (покупець за договором) було укладено договір поставки № 0206/1. На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" на адресу покупця було поставлено товару на загальну суму 1 081 023,00 грн. Проте 2-й відповідач оплатив отриманий товар лише частково - в сумі 578 792,00 грн. В зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 502231,00 грн. 26 серпня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія” відступило позивачу права вимоги до другого відповідача, про що між сторонами було підписано Договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов'язанні) № 2 (0206/1). В той же день на адресу 2-го відповідача було направлено вимогу про сплату боргу на користь позивача.

26 серпня 2008 року між ТОВ"Надія" та ТОВ"АПК"Веста" було укладено договір про відступлення права вимоги ( заміну кредитора в зобов*язанні) ( а.с.16-17).У відповідності до п. 1.2 даного договора в порядку та на умовах, визначених договором, Первісний кредитор ("АПК"Надія") відступає Новому кредитору (ТОВ"АПК"Веста") відступлене право і стає кредитором в зобов*язаннях,які виникли на підставі основного договору і в зобов*язаннях,які спрямовані на забезпечення виконання зобов*язань Боржника за основним договором.До нового кредитора також переходить право на пред*явлення позовів з метою захисту та\ або здійснення Відступленого права.

Відповідач в судове засідання не з*явився, письмових заперечень щодо заявлених вимог не надав.

Позивачем 23.12.2010 року через канцелярію господарського суду Харківської області було надано відмову від позову в частині позовних вимог, заявлених до 1-го відповідача, також позивач просить суд припинити провадження в цій частині та стягнути всю заборгованість з 2-го відповідача.

Позивач у судовому засіданні 23.12.2010 р. просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення з 1-го відповідача солідарно заборгованості, припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" та стягнути всю суму заборгованості 44670,26 грн. з 2-го відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також те, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, суд перевіривши повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, роз'яснивши наслідки відмови позивача від позову, вважає, що відмова від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" (1-й відповідач) солідарно заборгованості в сумі 44670,26 грн.

1-ий відповідач в судове засідання не з'явився, ухвали суду повертаються з відміткою поштового відділення "організація відсутня".

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що 02 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія” (постачальник за договором) та Відкритим акціонерним товариством "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (покупець за договором) було укладено договір поставки № 0206/1.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" зобов"язалося поставити, а 2-й відповідач прийняти та оплатити товар: пшеницю 6 класу врожаю 2007 року, кількості 4000,00 тон +/- 10% в розрізі: червень 2008 року - 2000,00 тон, липень 2008 року - 2000,00 тон на умовах, передбачених даним договором

В пункті 2.1. договору сторони передбачили, що ціна тони товара без ПДВ складає 1150,00 грн., крім того, ПДВ - 230,00 грн., всього - 1380,00 грн., відповідно до п. 2.2. договору загальна віртість товару по даному договору без ПДВ складає - 4 600 000,00 грн., ПДВ - складає: 920 000,00 грн., загальна сума : 5 520 000,00 грн.

На виконання зазначеного договору позивачем було поставлено другому відповідачу товар на загальну суму 1 081 023,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними: РН-605 від 13.06.2008 року на суму 364113,00 грн., № РН-611 від 14.06.2008 року на суму 362181,00 грн., № РН-652 від 20.06.2008 року на суму 260475,00 грн., РН-679 від 24.06.2008 року на суму 94254,00 грн. та квітанціями про приймання вантажу № 43852198 від 13.06.2008 р., № 43852204 від 20.06.2008 р., № 44098575 від 24.06.2008 р.

Пунктом 2.4.1. договору, встановлено обов`язок 2-го відповідача здійснити оплату за отриманий товар на протязі 35 календарних днів з моменту надання залізничних накладних покупцю, погруженого в залізничні вагони товару в українських гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

26.08.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" відступило позивачу права вимоги до 2-го відповідача, про що між сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов’язанні) № 2(0206/1). В п.1.2. цього договору зазначено, що позивач стає кредитором в зобов’язаннях, які виникли на підставі договору поставки № 0206/1 від 02.06.2008р., і в зобов’язаннях, які спрямовані на забезпечення виконання зобов’язань 2-го відповідача за таким договором поставки. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" до позивача перейшли права в повному обсязі і на умовах, що передбачені договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008р. Зокрема, до відступленого права включені права на отримання 972 231 грн., які 2-ий відповідач повинен був сплатити за отриманий товар за зазначеним договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008р. Такий договір про відступлення права вимоги було підписано в тому числі і 2-им відповідачем.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" позивачу, розмір заборгованості існував саме в зазначеному обсязі - 972 231 грн.( а.с.16-17).

Господарський суд Харківської області рішенням по справі за № 60/60-09 від 22.04.2009 року стягнув з Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (85700, Донецька область, м. Волноваха, ідентифікаційний код 00957376, п/р 260050101054 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", м. Київ, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (м. Харків, пл. Повстання, 7/8, ідентифікаційний код 35072676, п/р 26001136650300 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) основної суми заборгованості - 502 231,00 грн., інфляційних - 22098,16 грн., 3% річних від простроченої суми - 10227,37 грн., 42187,91 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 84375,82 грн. - пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 6611,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.( а.с.42-48).

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2009 року по даній справі рішення господарського суду Харківської обалсті від 22.04.2009 року залишив без змін.( а.с.49-55).

30.09.2008 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до умов якого 1-ий відповідач зобов"язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-им відповідачем зобов"язань за договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008 року ( а.с.40-41).

На день звернення з позовом у відповідності до таблиці розрахунку заборгованості ( а.с.11-12), борг 1, 5 % за користування чужими грошовими коштами становить 25 230,81 грн., інфляційні втрати 12655,97грн., 3 % річних-6783,48 грн.

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся з позовом до 1-го та 2-го відповідача про стягнення солідарно заборгованості в сумі 44670,26 грн. Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 44670,26 грн. та судом було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

В п. 27.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. за № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вразі відмови позивача від позову в частині стягнення заборгованості з одного із відповідачів під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті тим судом, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа повинна бути розглянута по суті господарським судом Харківської області.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачами не сплачена. 2-ий відповідач не надав на вимогу суду докази своєчасного виконання своїх зобов'язань. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення 2-им відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з 2-го відповідача основної заборгованості в сумі 44670,26 грн.

В ст. 536 Цивільного кодексу України закріплено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України).

В ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Інші у порівнянні з вимогами ст.ст. 1054, 1057 Цивільного кодексу України умови не були передбачені договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008 р.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Саме такий розмір процентів повинен застосовуватися до умов комерційного кредиту, передбаченого договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008 р.

Сума процентів за користування чужими грошовими коштами, відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого ним до позовної заяви, складає 25230,81 грн. Позовні вимоги в цій частині підтверджуються матеріалами справи, відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 6783,48 грн. та інфляційних в сумі 12655,97 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 554, 610, 611, ч.2 ст 625, ч.1 ст. 626, 712, ч. 1 ст. 1048, 1054 - 1056, ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з ТОВ "Капітал Агро ТПК".

В частині стягнення ТОВ"Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 44670,26 грн. провадження у справі припинити.

Решту позову задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (85700, Донецька область, м. Волноваха, ідентифікаційний код 00957376, п/р 260050101054 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", м. Київ, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (м. Харків, пл. Повстання, 7/8, ідентифікаційний код 35072676, п/р 26001136650300 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) інфляційних - 12655,97 грн., 3% річних від простроченої суми - 6783,48 грн., 25230,81 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 27.12.2010 року.