Рішення № 13304732, 20.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 65/298-10

вх. № 10226/3-65

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Волкової С.О. (дов. № 01-62юр/4249 від 25.05.2010 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Головного управління юстиції у Харківський обл., м. Харків

про стягнення 837,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача, Головного управління юстиції у Харківський області, суму заборгованості за постачання електричної енергії у розмірі 837,54 грн., з покладанням на відповідача судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У наданому поясненні проти позовних вимог заперечує та у клопотанні просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 363,04 грн., у зв'язку із сплатою його відповідачем відповідно до платіжних доручень № 7701 від 05.11.3010 р. та № 7337 від 05.11.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

09 листопада 2004 р. між позивачем та Харківським обласним управлінням юстиції укладено договір про постачання електричної енергії за № 10105.01 (далі –Договір).

У зв'язку з ліквідацією Харківського обласного управління юстиції (наказ Міністерства юстиції України № 21/5 від 25.01.2007 року "Про реформування органів юстиції") додатковою угодою від 02.07.2007 року замінено сторону у договорі на Головне управління юстиції у Харківській області.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Так, згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

АК “Харківобленерго”, як Постачальник, виконав свої зобов'язання за Договором та здійснив у період з листопада 2009 року по жовтень 2010 року відпуск електричної енергії Споживачу у повному обсязі, за яку, в порушення умов Договору, відповідач своєчасно не розрахувався.

За п. 2.2.5 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору. Але споживач не виконував свої зобов'язання за Договором належним чином.

Так, борг відповідача по товарній продукції (електричній енергії) за жовтень 2010 року станом на 01.11.2010 р. складає 363,04 грн. ( в т.ч. ПДВ - 60,51 грн. ).

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінету Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 363,04 грн. ( в т.ч. ПДВ - 60,51 грн. ), тому суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, але відповідач оплату за використану електричну енергію здійснював несвоєчасно, в порушення п. 2.2.5 Договору, п. 6.1 Правил та п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, згідно з якими споживач зобов'язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до діючих тарифів в передбачені договором строки.

Позивач здійснив нарахування відповідачу інфляційних витрат за грудень 2009 року, січень 2010 року у сумі 1, 38 грн., трьох відсотків річних за листопад 2009 року, грудень 2010 року, березень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року у сумі 0,56 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Зі змісту наведених норм випливає, що нарахування 3% річних та інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача 1, 38 грн. інфляційних витрат та 0,56 грн. трьох відсотків річних суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідачу позивачем нарахована сума пені за липень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, що складає 55,37 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем відповідачу нараховано заборгованість на ППЕ - за листопад 2009 року, січень, березень, червень - серпень 2010 року, що складає 276,78 грн., яка відповідає діючому законодавству та підлягає задоволенню.

Стосовно донарахування відповідачу ПДВ на ППЕ - за листопад 2009 року, січень, березень, червень - серпень 2010 року - 55,37 грн.; ПДВ на три відсотки річних за листопад 2009 року, грудень 2010 року, березень, липень, вересень, жовтень 2010 року - 0,11 грн. ; ПДВ на індекс інфляції за грудень 2009 року, січень, квітень, жовтень 2010 року - 0,27 грн.; на сплачене ППЕ у сумі 126,38 грн.; на сплачений індекс інфляції - 10,57 грн.; на сплачені три відсотка річних - 1,40 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі –Закон) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

В силу вимог п. 4.1 ст. 4 Закону договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п. 4.1 ст. 4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Таким чином, інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, є санкцією за неналежне виконання грошового зобов'язання і пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об"єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов’язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано на підтвердження своїх вимог належних доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості по ПДВ на ППЕ - за листопад 2009 року, січень, березень, червень - серпень 2010 року - 55,37 грн.; ПДВ на три відсотки річних за листопад 2009 року, грудень 2010 року, березень, липень, вересень, жовтень 2010 року - 0,11 грн. ; ПДВ на індекс інфляції за грудень 2009 року, січень, квітень, жовтень 2010 року - 0,27 грн.; на сплачене ППЕ у сумі 126,38 грн.; на сплачений індекс інфляції - 10,57 грн.; на сплачені три відсотка річних - 1,40 грн. є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 258, 509, 525, 526, 598, 612, 625, 631 Цивільного кодексу України, статей 179, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції у Харківської області (61022, м. Харків, вул. Петровського, 16, п/р 35210001004513 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 34859512) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) заборгованість за ППЕ у розмірі 276,78 грн.

Стягнути з Головного управління юстиції у Харківської області (61022, м. Харків, вул. Петровського, 16, п/р 35210001004513 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 34859512) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) пеню - 1,68 грн., 3% річних - 0,56 грн., індекс інфляції - 1,38 грн., державне мито - 34,15 грн. та 79,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 363,04 грн. припинити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 27 грудня 2010 року