Рішення № 13304691, 07.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 67/109-10

вх. № 9068/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - Діденко О.П. за дов.№ 254 від 01.06.10 р.

Представник відповідача за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від 14.01.1999 р.

розглянувши справу за позовом Малого приватного підприємства "Агропромресурси", м. Умань

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 4261,86 грн.

та за зустрічною позовною заявою: позивач - СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків

відповідач - МПП "Агропромресурси", м. Умань

про стягнення 15 169,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Мале приватне підприємство "Агропромресурси" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - 4261,86 грн. основного боргу та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобовязань за договором купівлі-продажу № 23/11/09 від 01.05.2009 р., а саме щодо своєчасної оплати за отриманий товар у звязку з чим виникла вищезаявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.11.2010 р.

09.11.2010 р. відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 надав до канцелярії господарського суду Харківської області, до початку розгляду справи по суті, зустрічну позовну заяву в якій просить суд стягнути з Малого приватного підприємства "Агропромресурси" заборгованість у сумі 15 169,14 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування своєї зустрічної позовної заяви посилається на те, що внаслідок помилково перерахованих коштів за товар на розрахунковий рахунок у Малого приватного підприємства "Агропромресурси" виникла вищезаявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2010 року було прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 15 листопада 2010 року була оголошена перерва до 07 грудня 2010 року о 11:15.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні підтримує первісний позов, заперечує проти зустрічного позову. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечує, підтримує зустрічний позов. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Первісні позовні вимоги грунтуються на наступному.

25 листопада 2009 року між Малим приватним підприємством «Агопромресурси» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі продажу №23/11/09.

У відповідності до якого, продавець зобов»язується передати у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу приймання товару від продавця покупцю та є невід»ємними частинами цього договору. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.1.2. Договору, поставка товару на склад покупця здійснюється транспортом продавця за рахунок Продавця.

На виконання умов договору, МПП «Агопромресурси» поставило товар Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на загальну суму 102543,86 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи Товарно-транспортні накладні, а саме: №МПП-07475 від 14.08.2010 року на суму 3460,96 грн., №МПП-03372 від 03.07.2010 року на суму 2568,60 грн., №МПП-02385 від 15.05.2010 року на суму 8360,66 грн., №МПП-02679 від 29.05.2010 року на суму 3250,16 грн., №МПП-01981 від 24.04.2010 року на суму 7542,00 грн., №МПП-01661 від 10.04.2010 року на суму 4577,00 грн., №МПП-00735 від 13.02.2010 року на суму 3132,00 грн., №МПП-01095 від 06.03.2010 року на суму 4298,40 грн., №МПП-000210 від 16.01.2010 року на суму 4724,32 грн., №МПП-000012 від 04.01.2010 року на суму 12696,01, №МПП-00614 від 06.02.2010 року на суму 4788,59 грн., №МПП-00352 від 23.01.2010 року на суму 2926,59 грн., №МПП-03351 від 12.12.2009 року на суму 16950,50 грн., №МПП-00507 від 30.01.2010 року на суму 1963,10 грн., №МПП-03691 від 26.12.2009 року на суму 7315,35 грн., №МПП-03530 від 19.12.2009 року на суму 14385,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі продажу №23/11/09 від 23.11.2009 року товар був сплачений покупцем на загальну суму 117713,00 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи платіжні доручення, а саме: № 686 від 08.09.2010 року на суму 18000,00 грн., № 685 від 07.09.2010 року на суму 1800,00 грн., № 684 від 03.09.2010 року на суму 2000,00 грн., № 651 від 23.06.2010 року на суму 5970,00 грн., № 639 від 09.06.2010 року на суму 5000,00 грн., № 638 від 08.06.2010 року на суму 3400,00 грн., № 608 від 07.04.2010 року на суму 8680,00 грн., № 607 від 06.04.2010 року на суму 3550,00 грн., № 606 від 02.04.2010 року на суму 5235,00 грн., №598 від 18.03.2010 року на суму 2600,00 грн., № 591 від 11.03.2010 року на суму 3250,00 грн., № 588 від 26.02.2010 року на суму 1488,00 грн., № 586 від 25.02.2010 року на суму10470,00 грн., № 580 від 12.02.2010 року на суму 7000,00 грн., № 573 від 03.02.2010 року на суму 5600,00 грн., № 568 від 21.01.2010 року на суму 4930,00 грн., № 561 від 13.01.2010 року на суму 4750,00 грн., № 559 від 12.01.2010 року на суму 6550,00 грн., № 558 від 11.01.2010 року на суму 8490,00 грн., № 557 від 06.01.2010 року на суму 8950,00 грн. (а.с. 48-64).

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №24 від 02.08.2010 року, в якій він просить сплатити суму заборгованості в сумі 20832,90 грн., яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 12)

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, як таких, що не підтверджені належними та наданими доказами та не відповідає вимогам чинного законодавства.

У частині зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне:

Покупець, у відповідності договору купівлі продажу №23/11/09 від 25.09.2009 року (ФОП ОСОБА_2) перерахував на рахунок продавця суму в розмірі 117713,00 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи платіжні доручення, які зазначались вище (а.с. 48-64).

На виконання умов договору, було поставлено товару на загальну суму 102543,86 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи Товарно-транспортні накладні, які зазначались вище. (а.с. 37-44).

Таким чином покупцем, було перераховано помилково, на рахунок продавця 15169,14 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним у зустрічному позові обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У частині 3 статті 510 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У відповідності до положень ч.2. ст. 692 ЦК України, покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, відповідач (за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом), виконав свої зобов"язання по сплаті товару у повному обсязі та зайво перерахував на рахунок МПП «Агопромресурси» суму в розмірі 15169,14 грн., які було перераховано на рахунок продавця (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача (за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Агропромресурси" (20300, Черкаська область, м.Умань, вул.Котовського, 127а, р/р 26005208883 АТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 22803389) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61082, АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1) суму зайво перахованих коштів в сумі 15169,14 грн., державне мито в сумі 151,69 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі 67/109-10 складено та підписано 10.12.2010 року