Рішення № 13304675, 01.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р. Справа № 62/273-10

вх. № 9368/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Крючкова Л.О., дов. №268 від 24.03.10р. відповідача - Остах О.Ю., дов. від 29.10.10р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" м. Харків

до Приватного підприємсвта "Спутник", м. Харків

про стягнення 4622,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв»язок» звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ПП «Спутник» 4127,14 грн. боргу по орендній платі, 357,84 грн. пені та 137,63 грн. штрафу, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов»язань за договором оренди №21-об від 25.03.04р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

У судовому засіданні 16.11.10р. оголошувалась перерва до 24.11.10р. о 15:20 год., яку потім було продовжено до 01.12.10р. о 10:40 год.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю. Свої заперечення проти позову представник відповідача мотивує тим, що строк спірного договору оренди закінчився 25.03.09р., а вимогу відповідача прийняти орендоване майно (листи №25 від 23.06.09р. та лист №24/12-1 від 24.12.09р.) позивач не задовольнив.

Крім того, відповідач зазначає, що не користувався орендованим за спірним договором майном з 20.12.05р. і до 31.05.10р., передавши його на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_1

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25.03.04р. між позивачем Орендодавець та відповідачем Орендар було укладено договір оренди обладнання №21-об, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове користування та володіння обладнання, склад і вартість якого викладена в Додатку №1.

Згідно п.3.1.- 3.2. Договору, орендоване майно повинно бути передане позивачем та прийнято відповідачем протягом 10 днів з моменту укладання даного Договору, за актом приймання-передачі, що складається уповноваженими представниками обох сторін.

Як свідчать матеріали справи, а саме акт приймання-передачі в оренду обладнання від 25.03.04р. (Додаток №1 до договору №21-об від 25.03.04р.), позивач свій обов»язок за договором виконав, передавши відповідачеві у строкове платне користування обладнання «термопласт автомат Д313Н-300п інв. №6234». Заперечень щодо стану обладнання у відповідача не було, обладнання було передане у стані технічно придатному для експлуатації.

У пункті 4.2 договору оренди №21-об від 25.03.04р., сторони погодили, що строк дії договору складає 5 років, з 25.03.04р. по 25.03.09р.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною ч.4 ст.284 ГК України унормовано, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріали справи не містять, а відповідач не надав доказів, які б свідчили про припинення дії договору після 25.03.09р.

Відповідачем також не надано, а в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачеві орендованого обладнання по закінченню строку, на який було укладено спірний договір оренди.

Посилання відповідача на те, що він звертався до позивача з вимогою прийняти орендоване майно (листи №25 від 23.06.09р. та лист №24/12-1 від 24.12.09р.), не можуть вважатись належними доказами на підтвердження повернення позивачеві орендованого обладнання та, відповідно, припинення договору.

Згадані листи також не можуть бути оцінені як заява про припинення або зміну умов договору оренди в розумінні ч.4 ст..284 ГК України, оскільки їх було направлено після спливу місячного строку, встановленого вказаною нормою.

Наведене вище свідчить про те, що договір оренди №21-об від 25.03.04р. було автоматично продовжено до 25.03.14р. на підставі п.4.2 Договору, ст.764 ЦК України та ст.284 ГК України.

Однак, як свідчать матеріали справи, 31.05.10р. сторони дійшли взаємної згоди щодо припинення дії договору оренди №21-об від 25.03.04р., склавши акт прийому-передачі орендованого обладнання, за яким відповідач повернув позивачеві орендоване обладнання «термопласт автомат Д313Н-300п інв. №6234».

Таким чином, договір оренди №21-об від 25.03.04р. припинив свою дію 31.05.10р., отже до ції дати між сторонами існували зобов»язання за договором оренди №21-об від 25.03.04р., зокрема і щодо сплати відповідачем орендної плати.

Суд критично оцінює посилання відповідача, в якості заперечення проти позову на те, що він не користувався орендованим за спірним договором майном з 20.12.05р. і до 31.05.10р., передавши його на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_1, оскільки передача наймачем (відповідачем) орендованого майна на зберігання третій особі не звільняє його обов»язку по сплаті орендної плати, який існував протягом дії договором оренди №21-об від 25.03.04р.

Відповідач, згідно п.7.1 Договору, зобов»язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до п.5.1-5.2. Договору, розмір орендної плати складає 121,74 грн. на місяць без ПДВ та індексу інфляції. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 числа поточного місяця за попередній місяць.

Як вказує позивач, свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, відповідач неналежним чином виконував свої зобов»язання щодо сплати орендної плати за договором №21-об від 25.03.04р., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 4127,14 грн.

Посилання відповідача, в якості заперечень проти позову на не надання позивачем актів виконаних робіт за період з липня 2009 року по травень 2010 року, що, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач просить стягнути оплату за послуги з оренди обладнання, які ним фактично не надавались, є безпідставними, не відповідають дійсним обставинам справи та базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору оренди обладнання №21-об від 25.03.04р. з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось вище, сторони, укладаючи договір оренди обладнання №21-об від 25.03.04р., погодили, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 числа поточного місяця за попередній місяць (п.5.2. Договору).

Укладеним між сторонами договором оренди обладнання №21-об від 25.03.04р не передбачена необхідність складання сторонами актів виконаних робіт на підтвердження факту надання/отримання послуг, як не передбачено й такої підстави для щомісячної сплати орендної плати, як акт виконаних робіт.

Таким чином, відсутність актів виконаних робіт за період липня 2009 року по травень 2010 року не факту користування орендованим майном та не звільняє відповідача від обов»язку сплачувати оренду плату, оскільки обов»язок щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця її сплачувати чітко покладений на відповідача договором оренди обладнання №21-об від 25.03.04р.

Вирішуючи спір у даній справі, суд також виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 4127,14 грн. грн., суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4127,14 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 357,84 грн. пені та 137,63 грн. штрафу за порушення відповідачем зобов»язання по сплаті орендної плати.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Позивач посилаючись на положення ч.2 ст.231 ГК України та зазначаючи, що він є суб»єктом господарювання державного сектора економіки, просить стягнути з відповідача пеню розраховану не у відповідності до п.9.1 Договору (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ), а у розмірі 0,1% від суми простроченого відповідачем зобов»язання (сплати орендної плати).

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення з боку відповідача сплати орендної плати понад 30 днів, просить також стягнути з відповідача 7% штрафу, у відповідності до положень ст..231 ГК України.

Згідно ч.2 ст.22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Як свідчать матеріали справи, а саме п.5.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Трансзв»язок»(позивача у справі), його єдиним засновником та єдиним акціонером є держава в особі Міністерства транспорту та зв»язку України. Згадане також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23.09.10р. та Випискою №2 з реєстру власників цінних паперів.

Згідно ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ч.1-2 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за

прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до п.9.1 договору оренди обладнання. обладнання №21-об від 25.03.04р., відповідач, в разі прострочення сплати орендних платежів сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,5% облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Приймаючи до уваги те, що сторони змінили розмір пені за порушення строків виконання зобов"язання (сплати орендних платежів), суд вважає за необхідне перерахувати пеню, нараховану позивачем за прострочення з боку відповідача строків внесення орендних платежів, з урахуванням розміру пені, погодженого сторонами у п. 9.1. Договору - 0,5% облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Враховуючи викладене та перерахувавши нараховану позивачем пеню, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість пені у розмірі 8,35 грн., а в решті пені відмовляє, як безпідставно нарахованої.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем строку внесення орендних платежів понад 30 днів та встановлений ст.231 ГК України за таке прострочення штраф у розмірі 7% від вартості простроченого зобов"язання, розмір якого не змінено у догвоірному порядку а також належність позивача до державного сектору економіки, суд приходить до висновку про правомірне нарахування відповідачеві штрафу у сумі 137,63 грн. (7% від прострочених відповідачем орендних платежів).

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Спутник» (61102, м.Харків, вул..Достоєвського,16а, код ЄДРПОУ 14099031, п/р 260030133891 в ВАТ «Імпромбанк», МФО 351878) на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв»язок» (61009, м.Харків, вул. Достоєвського, 16, код ЄДРПОУ 01056735, р/р 26000301731182 у Комінтернівському відділенні Промінвестбанку України в м.Харкові, МФО 351362) 4127,14 грн., 8,35 грн. пені, 137,63 грн. штрафу, 94,28 грн. держмита та 218,15 грн. витрат на інформаційно-тхнічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення у справі №62/273-10 підписано 06.12.10р.