Рішення № 13304578, 20.12.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р. Справа № 5/182

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до відповідача підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 2 927 грн. 68 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Августинович Р.В. дов. № 01-10/177 від 04.01.10 р.

Від відповідача : ОСОБА_1

Від прокуратури:не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м. Рівне звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради у якій просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 2927 грн. 68 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію з підстав викладених у позовній заяві (а/с 2-3).

Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач вимоги заперечив посилаючись на таке.

01 червня 2004 року Відповідач уклав з господарюючим суб'єктом, що здійснює постачання теплової енергії споживачам- ДП «ТЕПЛОТРАНССЕРВІС»КТП «Комуненергія»договір № 1419 на відпуск теплової енергії. Вказаний договір не передбачає будь яких форм правонаступництва. Відповідно п.8.2. Договору договір припиняє свою дію в випадках ліквідації або реорганізації однієї з сторін. Згідно з цим положенням договору припинив своє існування постачальник теплової енергії, який укладав договір, відповідно припинив дію і сам договір. Позов невірно свідчить про існування правонаступництва.

Згідно положень ст.714 Цивільного кодексу України, ст.275 Господарського кодексу України постачання теплової енергії здійснюється на умовах укладених між постачальником і споживачем договорів і укладення таких договорів є обов'язковим.

Позивач не звертався до Відповідача з вимогами укласти самостійний договір на відпуск теплової енергії, не зробив він цього і відповідно ст.1 ГПК України, не звернувся до господарського суду з зобов'язанням Відповідача укласти такий договір.

Відповідачу, як споживачу теплової енергії остання відпускалась енергопостачаючою організацією м. Рівне неякісно.

Відповідач звертався з скаргами на неякісне постачання теплової енергії 02.10.2009 року , 15 січня 2010 року

У вересні 2009 року за адресою АДРЕСА_1 , де розташований об'єкт теплопостачання Відповідача, в квартирі №10 на другому поверсі здійснена відрізка труб теплопостачання, в зв'язку з чим припинено постачання теплової енергії на одну з двох батарей, які обігрівали приміщення магазину, належного відповідачу. Цей факт зафіксований як зверненням Відповідача до енергопостачальної організації 29.03.2010 року, так і актом від 15 січня 2010 року термографування роботи системи опалення будівлі/квартири. Згідно з цим актом температура в приміщенні становила + 15-о С, що є нижче встановленої норми температури для приміщень в цих погодних умовах січня зафіксована відрізка однієї з батарей.

Відповідно п. 5.6. Договору № 1419 у разі відхилення якості та термінів подачі теплової енергії від нормативних Підприємство здійснює перерахунок розміру оплати (при наявності підтверджуючих документів), а саме :

- за зниження температури повітря в приміщеннях.

Підтверджуючі документи Підприємству надані, свої зобов'язання по перерахунку воно не виконало.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11 травня 2010 року в господарській справи №20/52 за позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1459 грн.10 коп. за таких же підстав як і позов, між тими ж сторонами, що розглядається в справі № 5/182, в задоволені позову відмовлено.

Посилається, що відповідно п.2 ст.80 КПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Також зауважує, що постановою Рівненського міського суду від 23 листопада 2009 року в справі № 2а-4950/09 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 визнано протиправною відмову Відповідачу постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань в наданні дозволу на відключення від централізованого опалення і облаштування індивідуального (автономного) опалення і гарячого водопостачання в приміщенні магазину будинку АДРЕСА_1;

зобов'язано управління ЖКГ виконкому Рівненської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на відключення належного йому приміщення магазину за адресою АДРЕСА_1, від мереж централізованого опалення (ЦО) і гарячого водопостачання (ГВ) і влаштування індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВ. Вказана постанова набрала законної сили. Це ще один доказ відсутності будь-яких майново-господарських відносин між сторонами.

Зазначає, що згідно з положеннями п. 3.1.1. договору споживач (Відповідач) має право на вибір постачальника теплової енергії, і він здійснив відповідно постанови Рівненського міського суду від 23 листопада 2009 року цей вибір на користь індивідуального опалення і гарячого водопостачання.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладаєтеся представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст.121 Конституції країни, п.6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Згідно ст.2 ГПК України, прокурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах слід розуміти орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. Господарський процесуальний кодекс України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом територіальності.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на Прокуратуру обов'язок представництва держави та місцевого самоврядування в суді, відповідно до п.2.121 Конституції України.

Комунальне підприємство Рівненської міської ради «Теплотранссервіс»згідно статуту створене у відповідності до чинного законодавства, шляхом перетворення Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської власної ради, згідно рішення Рівненської міської ради № 215 від 17 жовтня 2006 року і керується у своїй діяльності Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність»та іншим національним законодавством України.

Засновником підприємства є Рівненська міська рада. Майно підприємства перебуває у власності територіальної громади м. Рівне.

Згідно ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами Рівненська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Рівне.

Відповідно до ст.17 цього Закону відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2.1 статуту КП РМР «Теплотранссервіс», головною метою підприємства є задоволення суспільних потреб у послугах теплопостачання, а також реалізація на базі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу, інтересів власника майна.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим КП РМР «Теплотранссервіс»не може належним чином виконувати зобов'язання з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

В умовах недостатніх платежів за теплову енергію, що відпускається в Україні склався гостродефіцитний енергобаланс, причиною якому є систематична несплата споживачами за надані КП РМР «Теплотранссервіс»послуги, що може спричинити виникнення системної аварії при знижені частоти в об'єднаній енергетичній системі України.

Скрутний фінансовий стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Рівненської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Оскільки «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається (Позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, згідно положень ст.2 ГПК України, є підставою для порушення провадження у справі в господарському суді.

З огляду на те, що енергетика є головною галуззю народного господарства країни, від фінансово-економічного стану якої залежить національна безпека держави, прокуратура м.Рівне обгрунтовано вважає, що невиконання зобов'язань по погашенню заборгованості за спожиту теплову енергію і, як наслідок, ненадходження коштів у бюджет - є прямим порушення загальнодержавних інтересів.

Судом установлено що 01 червня 2004 року між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Теплотранссервіс»КТП "Комуненергія" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є КП РМР «Теплотранссервіс») укладено Договір № 1419 «На відпуск теплової енергії». Згідно п. 1.1,1.4. договору № 1419 підприємство зобов'язалось забезпечити тепловою енергією для потреб «центрального опалення приміщення Відповідача за адресою в АДРЕСА_1 (магазин «Світло»загальною площею 36,6 м. кв.), а Відповідач в свою чергу зобов'язується здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 4.1 договору № 1419 облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом по існуючому тарифу.

З 20 квітня 2009р. вартість 1 м.кв. складає 16, 05 грн. за 1 м.кв. (рішення Рівненської міської ради №60 від 2009 р.).

Договірні зобов'язання відповідач не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість станом на 04.08.2010 р. в сумі 927,68 грн. за період жовтень - 09 р. - квітень 10 р.

Як видно із розрахунку позову (а/с 10) за січень 10 р., у якому відповідач звернувся із заявами про неякісні послуги, оплата йому не нараховувалась.

Інших доказів надання неякісних послуг відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на рішення суду в справі №5/182, яким відмовлено в позові у спорі між тими ж сторонами, суд зазначає, що підставою для відмови зазначено відсутність вимоги про оплату, що у подальшому позивачем усунуто (а/с 8).

Пояснення відповідача, що постановою Рівненського міського суду від 23.11.09 р. йому надано дозвіл на відключення від централізованого опалення не розглядається судом як доказ, який відноситься до предмету спору по цій справі.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтеюст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького,27, код ЄДРПОУ 30841056) - 2927 грн. 68 коп.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "22" грудня 2010 року.