ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.10 Справа № 31/179-2010
Господарський суд Львівської області у складі судді Артимович В.М.
при секретарі Митник М.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів
до відповідача: Дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів
про: стягнення 78446,14 грн.
Представники:
Від прокурора: не з’явився;
Від позивача: Охріменко В.В. представник (довіреність № 1 від 04.01.2010 р.);
Від відповідача: не з’явився.
Представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору: На розгляд Господарського суду надійшла позовна заява Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів, надалі –позивач, до відповідача –Дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів, про стягнення 78446,14 грн.
Ухвалою суду від 01.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.11.2010р.
В судовому засіданні 23.11.2010р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовної заяви щодо періоду, за який нараховано основний борг 77175,37 грн. та просить суд стягнути дану суму за період з 01.05.2010 р. по 01.09.2010 р. відповідно до розрахунку боргу.
В судовому засіданні 23.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 29.11.2010 р.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
01.10.2009 р. між сторонами у справі укладено договір № 1018 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Відповідно до п. 10.1 договору термін його дії встановлено до 31.12.2010 р.
У п. 6.3 договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої теплової енергії відповідач сплачує до 25-го числа місяця, наступного за звітним.
Як зазначається у позовній заяві договірних зобов’язань щодо оплати теплової енергії Дочірнє підприємство «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»належно не виконав. За період з 01.05.2010 р. по 01.09.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 77175,87 грн. основного боргу.
Таким чином станом на день подання позову сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 77175,37 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за теплову енергію від 08.11.2010 р.
За порушення строків оплати теплової енергії позивач, на підставі п. 7.2.3. договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позовних вимог становить 972,87 грн.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 117,74 грн. інфляційних втрат та 180,16 грн. 3 % річних (згідно розрахунку).
Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав:
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 1018 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009р.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що договірних зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач належно не виконав.
В частині стягнення 77175,37 грн. основного боргу суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.
Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
В силу ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 7.2.3 договору № 1018 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 р. передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правова норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи положення вищенаведених правових норм, суд перевіривши розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення 972,87 грн. пені, 117,74 грн. інфляційних та 180,16 грн. 3 % річних.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати спожитої теплової енергії суду не надав.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів, задоволити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»(79069, м. Львів, вул. Шевченка, 392а; код ЄДРПОУ 25548101) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(79054, м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а; код ЄДРПОУ 20784943) 77175,37 грн. основного боргу, 972,87 грн. пені, 117,74 грн. інфляційних нарахувань та 180,16 грн. трьох процентів річних.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»(79069, м. Львів, вул. Шевченка 392а; код ЄДРПОУ 25548101) в доход державного бюджету 784,46 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
Суддя Артимович В.М.
Судове рішення № 13304424, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 31/179-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: