Рішення № 13304379, 29.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.10 Справа№ 13/175 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна», м.Ходорів Жидачівського району Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Жидачів Львівської області

про стягнення 98230,56 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_2 представник

ОСОБА_1 фізична особа-підприємець

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна», м. Ходорів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Жидачів про стягнення 98230,56 грн. в тому числі: 77280,00 грн. вартість виготовленого гофроящика, 1244,16 грн. вартість фото полімерного кліше, 19706,40 грн. пеня/штраф за порушення терміну прийняття товару.

01.11.2010 року ухвалою господарського суду Львівської області було порушено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.11.2010 року.

У судовому засіданні 18.11.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2508/1 від 25.08.2010 року, на виконання умов якого позивачем було виготовлено замовлений відповідачем товар для подальшої передачі його у власність відповідача. Однак відповідач свої зобовязання щодо своєчасного отримання та оплати товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за виготовлений товар становила: 77280,00 грн. вартість гофроящиків, 1244,16 грн. вартість фотополімерного кліше. У звязку з порушенням строків прийняття товару, відповідачу нараховано пеню /штраф/ у розмірі 19706,40 грн.

У звязку з неявкою у судове засідання, призначене на 18.11.2010 року, представника відповідача та необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 07.12.2010р.

З метою доказу неякісності продукції в засіданні суду 07.12.2010р. оголошено перерву до 13.12.2010р. Представниками відповідача подано відзив від 07.12.2010 року № 123 (вх.№ 23845 від 07.12.2010р.) на позовну заяву.

13.12.2010р. забезпечено явку представників від позивача: ОСОБА_3 адвокат; від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа підприємець, ОСОБА_2 представник. Відповідачем подано заперечення від 13.12.2010р. № 124 (вх..№ 24211 від 13.12.2010р.) на позовну заяву та клопотання погоджене з позивачем про відкладення розгляду справи з метою надання часу для мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди і можливості прийняття продукції шляхом виїзду комісії на підприємство позивача, яке задоволено і розгляд справи з цією метою відкладено на 29.12.2010р.

Однак, результату домовленостей по предмету спору не подано. Відповідачем подано заперечення від 29.12.2010р. № 124 (вх..№ 25598 від 29.12.2010р.) на позов.

Відповідачем доводиться, що в ході попередніх переговорів про укладення договірних відносин відповідачем неодноразово було наголошено, що основною вимогою до гофроящика 630*320*340 є його вага, яка повинна становити не менше 1400 гр/шт., оскільки такою була вимога контрагента-нерезидента України (цей ящик мав іти на експорт). Помимо того, було подано попереднє замовлення, а в момент укладення договору - остаточне, де окремими пунктами зазначалися профіль гофри ВЕ і вагу одного ящика 1400 грамів.

Згідно пункту 1.2 договору №2508/1 від 25 серпня 2010 року найменування, асортимент, кількість, обсяг, термін поставки кожної окремої партії товару погоджуються Сторонами до початку поставки та вказуються у Специфікаціях, що є невід"ємними частинами цього Договору і укладених на підставі погоджених заявок Покупця.

В позовній заяві ТзОВ „Дунапак-Україна" вказано, що позивачем отримано заявку №01 від 20.08.2010 року факсимільним зв'язком 26 серпня 2010 року (Додаток 2). Насправді, перше замовлення (додаток №1) під тим самим номером ТзОВ „Дунапак-Україна" отримано саме 20 серпня 2010 року, в якому було замовлено гофроящик 630*320*340 марки П-34К профіля ВЕ. Це замовлення спочатку було направлене електронною поштою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу менеджера ТзОВ „Дунапак-Україна" ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1, а потім повторно відправлене факсимільним зв'язком на дане підприємство. Даний факт підтверджено роздруком електронної пошти.

У відповідності до пункту 2.1 договору № 2508/1 від 25.08.2010р. якість поставленого товару повинна відповідати вимогам ТУ У 21.2-31812534-005:2007 та кресленням, узгодженним сторонами. Позивачем не були розроблені такі погоджені сторонами креслення та, відповідно, узгодження остаточної форми і якості товару з покупцем не відбулося.

Незважаючи на те, що ще не було підписано договір та не розроблено креслення ящика, позивач взяв до виконання замовлення, навіть не вивчивши його вимог, а виходив при його виготовленні зі стандартних вимог до таких ящиків при поставках на внутрішній ринок України. І лише в ході виробництва цього ящика для них «виплив»той факт, що ящик мав іти на експорт, а до експортної продукції існують інші, більш жорсткі вимоги, і що цей гофроящик 630*320*340 марки П-34К профіля ВЕ не відповідає основній вимозі договору та замовлення, а саме: вага ящика становила 1000-1100 гр/шт. Позивач, шляхом обману контрагента наполягав на внесенні зміни в замовлення з профіля гофри ВЕ на ВС і запевняв при цьому, що зі зміною профіля замовлений гофроящик набуде потрібної ваги, тобто не менше 1400 грамів одного ящика. Однак після внесення такої зміни вага одного ящика залишилася на попередньому рівні, тобто не більш як 1 100 грамів.

Згідно пункту 3.2 договору №2508/1 від 25 серпня 2010 року Покупець зобов'язаний здійснити передоплату у розмірі 50% від погодженої партії товару та післяоплату за поставлений товар у розмірі 50% вартості даної партії протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання Товару, шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника. Зазначена умова є відкладальною, а відтак договір набирав юридичної сили тільки після здійснення такої передоплати.

В даному випадку господарська операція є такою, що фактично не відбулася у звязку з непереходом права власності на товар до покупця-відповідача по справі.

Покупець може відмовитися від договору, якщо продавець не передав у встановлений строк приналежності товару або документи, що стосуються товару (ч.2 ст. 666 ЦК України), у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України).

Позивачем допущено порушення умов договору щодо якості товару, а саме: не виконано основної вимоги замовника щодо ваги однієї одиниці товару.

Позивачем подано клопотання від 22.12.2010р. №582 (вх.№ 25340 від 24.12.2010р.) про відкладення розгляду справи після 31.12.2010р. внаслідок прийняття участі представника позивача в Київському апеляційному господарському суді. Враховуючи клопотання відповідача погодженого з позивачем від 13.12.2010р. про відкладення розгляду спору і погодження часу та дати чергового засідання 29.12.2010р. і що клопотання позивача не підтверджено жодними доказами, то в даному клопотанні слід відмовити.

На виконання клопотання відповідача погодженого з позивачем від 13.12.2010р., відповідачем було утворено комісію, яка 10.12.2010р., 17.12.2010р. та 22.12.2010р. у складі трьох осіб прибула у м. Ходорів Жидачівського району Львівської області, на підприємство позивача, для огляду і можливого приймання спірної продукції як предмета договору та можливого мирного врегулювання спору. Про прибуття на підприємство було повідомлено керівництво підприємства телеграмами № 1501 від 14.12.2010р., яку вручено 15.12.2010р. і № 1701 від 17.12.2010р., яку вручено 23.12.2010р., оскільки на ньому діє перепустково-охоронний режим, за якого перебування на підприємстві будь-яких сторонніх осіб, в тому числі й потенціальних покупців продукції, можливе тільки з дозволу уповноважених посадових осіб цього підприємства. Після попередніх переговорів охоронцями повідомлено членів комісії, що пропуск на територію неможливий, оскільки не отримано дозволу керівництва. Про недопуск комісії на підприємство позивача по справі комісією складено акт (додається).

На місці події також зроблено диктофонний запис переговорів з охоронником ТОВ «Дунапак-Україна»стільниковим телефоном типу «Самсунг».

Відповідач вважає, що зазначені факти дають обгрунтовані підстави для сумнівів у наявності спірної продукції на складі виробника і постачальника-позивача по справі і переконаність у безпідставності позову. Крім того, ці факти свідчать про відсутність у представників позивача бажання у мирному врегулюванні спору, незважаючи навіть на той факт, що представник Позивача в судовому засіданні 13.12.2010 р. погодився на допуск на підприємство і на мирне врегулювання спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.

25 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2508/1 та Специфікацію № 1 до нього.

За цим договором постачальник (позивач) зобовязується поставити і передати у власність покупця (відповідача) гофрокартонну продукцію (товар), а покупець зобовязується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2. договору поставки № 2508/1 від 25.08.2010 року найменування, асортимент, кількість, обсяг, термін поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами до початку поставки та вказується у специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору і укладених на підставі погоджених заявок покупця.

Відповідачем подано замовлення № 01 від 20.08.2010р. факсимільним звязком, яке отримано позивачем 20.08.2010р. в якому було замовлено гофроящик 630*320*340 марки П-34К профіля ВЕ. Це замовлення було направлено з електронної пошти відповідача за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу менеджера ТзОВ «Дунапак-Україна»ОСОБА_4: ІНФОРМАЦІЯ_1 і саме на підставі цього замовлення було укладено договір від 25.08.2010р., про що посвідчує дата договору.

Згідно п.2.1. договору якість поставленого товару повинна відповідати вимогам ТУ У 21.2-3181 2534-005:2007 та кресленням, узгодженим сторонами.

Не погодивши креслення позивач взяв до виконання замовлення і при цьому виходив із стандартних вимог до таких ящиків при поставках на внутрішній ринок України, хоч ящик мав іти на експорт, а до експертної продукції існують жорсткіші вимоги.

В ході виробництва цього ящика стало позивачу відомо, що він не зможе виготовити виріб, який точно відповідає замоленню-вазі 1400 гр., що має іти на експорт і відповідачу було запропоновано змінити замовлення по виготовленню гофроящика 630*320*340 марки П-34К профіля ВЕ на профіля ВС куди закладається інша сировина, приховавши від відповідача інформацію щодо сировини, що закладається у гофроящик від якої залежить його вага, а значить і якість виробу. І тому, відповідачем було змінено замовлення, яке надіслано позивачу 26.08.2010р., тобто після укладення договору по виготовленню гофроящика 630*320*340 марки П-34К профіля ВЕ.

Згідно ст..ст.662, 664 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцю товар, визначений договором. Одночасно з товаром продавець повинен передати покупцеві його приналежності та документи. Передачею майна визнається вручення одержувачу, здача транспортній організації для відправлення покупцю та здача на пошту для переселення покупцю.

Моментом виконання обовязку продавця передати товар є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для мети договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно п.п. 4.5, 4.6 договору покупець зобовязаний прийняти виготовлену партію товару в пятиденний термін з моменту погодженої дати відвантаження. Після закінчення пятиденного терміну з моменту погодженої дати відвантаження постачальником відвантажується дана партія власним або найманим транспортом та включає вартість такого перевезення у вартість готової продукції. Покупець зобовязаний прийняти дану партію товару у день прибуття транспорту на його адресу.

Однак, в специфікації № 1 до договору визначено, що поставка товару здійснюється транспортом покупця та за його рахунок.

Позивачем не доведено, що замовлений відповідачем гофроящик готовий до передання покупцеві. Також, нічим не підтверджено, що даний виріб є в наявності на складі позивача і готовий для передачі відповідачу, оскільки вимог вказівки суду про підтвердження якості виробу позивачем не виконано.

Також, не виконано домовленостей в засіданні суду з відповідачем по перевірці наявності гофроящика і комісію відповідача для огляду і прийомки виробу на територію підприємства позивача не допущено, незважаючи на це, що ст.ст. 662, 664 ЦК України обовязок на передачу товару покупцеві покладено на позивача.

Питання про розрахунок за виріб може бути вирішено лише при передачі товару покупцеві чи надання товару у розпорядження покупця.

Крім цього, згідно ст.. 673 ЦК України продавець повинен передати товар, якість якого відповідає вимогам договору і будь-якою із сторін не допускається зміна договору в односторонньому порядку. При погодженних кресленях не виникало розбіжностей щодо виду профіля гофри. Позивачем також не доведено про прийняття профіля ВС після укладення договору як підставу для внесення змін в договір. Ні телеграми ні листа в підтвердження внесення змін до договору від позивача ФОП ОСОБА_1 не надходило.

За таких обставин, вимоги позовом не доведено, заявлено не обґрунтовано і в позові слід відмовити.

З огляду на викладене та керуючись, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення оформлене та підписане - 30.12.2010 р.

Суддя Станько Л.Л.