Рішення № 13304374, 17.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.10                                                                                           Справа № 31/140-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства „Іскра”, м. Львів

про:стягнення 212097,21 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від прокуратури:Лотошинська Л.І. –ст. помічник прокурора (посвідчення № 187);

від позивача:Луців О.І. –представник;

від відповідача:Морочинський А.М. –представник. Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: На розгляд Господарського суду надійшла позовна заява Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів, надалі – позивач, до Відкритого акціонерного товариства „Іскра”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення 212097,21 грн., з яких: 185726,84 грн. сума заборгованості, 1384,86 грн. нарахованої пені, 3762,49 грн. нарахованих трьох процентів річних та 8766,02 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 17.09.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 26.10.2010 р.

Позивачем подано на виконання вимог ухвали суду докази надсилання на адресу відповідача акту звірки взаємних розрахунків.

В судове засідання 26.10.2010 р. представники прокуратури та позивача з’явилися, надали суду пояснення по суті спору. Відповідач в судове засідання 26.10.2010 р. не з”явився, причин неявки суду не повідомив, доказів оплати боргу не подав, проти позовних вимог не заперечив.

15.11.2010 р. відповідачем подано на розгляд суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті спору в справі № 13/181 (2010) за позовом ВАТ „Іскра” до ЛМКП „Львівтеплоенерго” про зобов’язання укласти договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів та споруд.

В судовому засіданні 16.11.2010 р. судом оголошувалась перерва до 17.11.2010 р. для подання сторонами доказів у справі.

В судове засідання 17.11.2010 р. представники прокуратури та сторін з’явилися, надали суду пояснення по суті спору, представники прокуратури та позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задоволити їх з підстав, вказаних у позові. Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, доказів оплати боргу суду не надав, просив провадження у справі зупинити. Розглянувши клопотання прокурора, викладене у позовній заяві, та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив в їх задоволенні, як безпідставних.

В судовому засіданні 17.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 23.11.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані прокурором і сторонами, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

24.10.2002 р. між сторонами у справі укладено договір № 241/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 10.1 договору термін його дії встановлено до 01.10.2003 р. Як вбачається із матеріалів справи дію договору було пролонговано сторонами спору.

У п. 6.3 договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої теплової енергії відповідач сплачує до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Як зазначається у позовній заяві позивач договірних зобов’язань щодо оплати теплової енергії належно не виконав. За період з 01.01.2009 р. по 01.07.2010 р. (згідно розрахунку, доданого до позовної заяви) заборгованість відповідача перед позивачем складає 185726,84 грн. основного боргу.

За порушення строків оплати теплової енергії позивач на підставі п. 7.2.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно відповідного розрахунку становить 13841,86 грн. Проаналізувавши зміст позовної заяви прокурора та розрахунок позову, судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви прокурор допустився описки в сумі пені і замість «13841,86 грн.»помилково зазначено «1384,86 грн.».

Також позивачем заявлено до стягнення за неналежне виконання договірних зобов”язань 8766,02 грн. інфляційних втрат та 3762,49 грн. трьох процентів річних.

Суд заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі й оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 241/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2002 р.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що договірних зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач належно не виконав.

В частині стягнення із відповідача 185726,84 грн. основного боргу суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Пункт 7.2.3 договору № 241/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2002 р. передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищенаведених правових норм, суд перевіривши розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення 13841,86 грн. пені, 8766,02 грн. інфляційних та 3762,49 грн. трьох процентів річних.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати спожитої теплової енергії суду не надав.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів, задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Іскра” (79066, вул. Вулецька, 14, м. Львів; код ЄДРПОУ 00214244) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1; код ЄДРПОУ 05506460) кошти в сумі 212097,21 грн., а саме: 185726,84 грн. основного боргу, 13841,86 грн. пені, 8766,02 грн. інфляційних нарахувань та 3762,49 грн. трьох процентів річних.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Іскра” (79066, вул. Вулецька, 14, м. Львів; код ЄДРПОУ 00214244) в доход державного бюджету державне мито в сумі 2120,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.          Накази видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Артимович В.М.