Рішення № 13304241, 24.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 грудня 2010 р. Справа 7/203-10

за позовом: Приватне підприємство "Бар"єр.Спешел груп", м.Київ

до:Відкрите акціонерне товариство "ВІННИЦЯМОЛОКО", м. Вінниця

про стягнення 38 126,03 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л. С.

Представники

позивача: Бурнашев П.В. - представник, довіреність № 67 від 19.11.2010 року, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 09.09.2003 року (присутній в судовому засіданні 22.12.2010 року).

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО", м.Вінниця на користь Приватного підприємства "Бар'єр.Спешел груп", м.Київ 38126,03 грн., з яких 32483,86 грн. боргу, 1081,81 грн. 3 % річних та 4560,36 грн. інфляційних втрат по зобов'язаннях, що виникли з договору № 10 від 01.10.2008 року по наданню охоронних послуг.

Ухвалою від 26.10.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/203-10 та призначено до розгляду на 10.11.2010 року.

10.11.2010 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній позовні вимоги визнає частково - в сумі 7403,57 грн. з врахуванням інфляції та 3 % річних.

В подальшому судові засідання відкладались в зв'язку з неявкою представників сторін, неподанням витребуваних документів та необхідністю витребування додаткових доказів.

Востаннє розгляд справи ухвалою від 08.12.2010 року відкладено до 22.12.2010 року.

Відповідач в судове засідання 22.12.2010 року не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20461009 наявним в матеріалах справи.

Суд зауважує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

22.12.2010 року представником позивача подано письмове пояснення в якому останній навів додаткове обґрунтування позовних вимог та зазначив про відмову від позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляційних процесів в сумі 4560,36 грн. та 3 % річних в розмірі 1081,81 грн..

Вказана заява прийнята до розгляду як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи оголошено перерву до 24.12.2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.10.2010 року між Приватним підприємством "Бар'єр Спешел груп" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "ВІННИЦЯМОЛОКО" (Замовник) було укладено договір № 10 про надання охоронних послуг відповідно до п.1.1 якого Виконавець надає Замовнику охоронні послуги і бере під охорону приміщення, споруди, склади, матеріальні цінності в тому числі продукцію виробництва, зовнішні комунікації та прилеглу територію, об'єктів, що розташовані за адресою: "Маслосирбаза", м.Вінниця, Немирівське шосе, 84, "Козятинський маслозавод", м.Козятин, пров.Довженка, 1, "Калинівський молокозавод", м.Калинівка, вул.Островського, 68, "Липовецький молокозавод", м.Липовець, вул.Чапаєва, 61, "Немирівський молокозавод", .Немирів. вул.Леніна, 193, "Муровано-Куриловецький молокозавод", смт.Муровані Куриловці, вул.Леніна, 46.

Відповідно до п.1.3 Договору охорона об'єкта здійснюється 14-и цілодобовими постами охорони Виконавця. Щомісячна вартість послуг одного цілодобового поста охорони складає: 6000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1000,00 грн..

В п. 1.4 Договору погоджено щомісячну вартість послуг яка становить 84000,00 грн., в то числі ПДВ - 14000,00 грн..

Згідно укладеного договору при здачі об'єкта під охорону спільно з уповноваженим представником Виконавця складається та підписується Акт обстеження технічного стану об'єкту (Додаток 4)(п.2.1 Договору).

Пунктом 4.1.4 Договору передбачено обов'язок Замовника своєчасно здійснювати оплату за надані охоронні послуги згідно п.7.2 Договору.

За надані охоронні послуги Замовник сплачує виконавцю щомісячно суму передбачену п. 1.4 Договору після підписання Акту здачі-прийняття робіт Додаток № 6 та Звіту Додаток № 5 (п. 7.1 Договору).

Відповідно п. 7.2 Договору оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним. У разі дострокового розірвання Договору оплата повинна здійснюватися на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання Акту здачі-прийняття робіт.

Акт здачі - прийняття робіт підписується сторонами в останній день поточного місяця (п. 7.3 Договору).

До вказаного Договору сторонами, крім іншого було підписано додаток № 1 (Дислокація постів) відповідно до якого Виконавець взяв під охорону об'єкт "Оратівський молокозавод", що розташований за адресою Вінницька область, смт. Оратів, вул. Суворова, 68.

09.10.2009 року між сторонами було підписано акт зняття постів охорони по зазначеному вище об'єкту.

Як встановлено судом всього в рамках договору від 01.10.2008 року № 10 виконавцем було надано послуг замовнику на загальну суму 1064117,82 грн..

Разом з тим відповідачем неповністю проведено розрахунок за отримані послуги.

Останнім сплачено 1031633,82 грн., в тому рахунку 60000,00 грн. в рамках виконавчого провадження за рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 13/95-10.

Як вбачається із вказаного рішення стягнення заборгованості при прийнятті рішення у справі № 13/95-10 також відбувалось в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.10.2008 року № 10.

Факти щодо надання послуг та проведення розрахунків на вказані вище суми підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) обопільнопідписаними та скріпленими печатками двох сторін, довідками АТ "Сведбанк" (публічне) від 04.11.2010 року № 2569/30 та від 13.12.2010 року № 2759/30, виписками банківських установ, оборотно-сальдовими відомостями тощо наявними в матеріалах справи.

Окрім того факт надання послуг Замовнику відображено Виконавцем в податковому обліку, що вбачається із податкових декларацій з податку на додану вартість.

Дослідивши договір, акти здачі-прийняття робіт суд дійшов висновку про те, що виконання робіт позивачем здійснювалось за умовами договору від 01.10.20008 року № 10, оскільки безпосередньо в актах є посилання на вказаний вище договір, а предмет договору співпадає із найменуванням та видами робіт, які виконувались виконавцем та відображені в акті здачі-прийняття робіт.

Виходячи з наведеного вище, заборгованість відповідача становить 32484,00 грн. (1064117,82-1031633,82).

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості в добровільному порядку позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, в п.7.2 Договору сторони встановили обов'язок для Замовника провести розрахунок протягом 5 днів з моменту підписання акту про надані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення борг у меншому розмірі (32483,86 грн.) від фактично існуючого (32484,00 грн.), однак визначення розміру заборгованості є виключною прерогативою позивача.

Також судом розглянуто заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення збитків від інфляційних процесів в сумі 4560,36 грн. та 3 % річних в розмірі 1081,81 грн. суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву про відмову від позову в частині стягнення збитків від інфляційних процесів та 3 % річних враховує те, що вона підписана представником позивача Бурнашевим П.В. у якого наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності № 67 від 19.11.2010 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, я і інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача наведені у його відзиві не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи та не можуть слугувати підставою для визнання позовних вимог неправомірними.

За таких обставин, су дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого у випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесене з цієї справи державне мито не повертається.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 382,00 грн. державного мита, що підтверджується квитанцією № 798910491 від 20.10.2010 року.

Як вбачається із позовної заяви ціна позову складає 38126,03 грн..

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту мав би становити 381,26 грн..

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення згідно ст.47 ГПК України та п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито".

24.12.2010 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.80, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО", вул. Іванова, 51а, м. Вінниця, 21001 (ідентифікаційний код - 00453196) на користь Приватного підприємства "Бар'єр Спешел груп", вул.Ялтинська, 5б, м.Київ, 02099 (ідентифікаційний код - 35837479) - 32483 грн. 86 коп. - боргу, 324 грн. 84 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 201 грн. 08 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.

3. Прийняти відмову позивача від позовної вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі - 4560 грн. 36 коп. та 3 % річних в розмірі - 1081 грн. 81 коп. провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 00 грн. 74 коп. Приватному підприємству "Бар'єр Спешел груп", вул.Ялтинська, 5б, м. Київ, 02099 (ідентифікаційний код - 35837479) сплаченого за квитанцією від 20.10.2010 року № 798910491 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 7/203-10 (а.с.6, т.1).

6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 грудня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 -позивачу - ПП " Бар'єр. Спешел груп ", вул.Ялтинська, 5 б, м.Київ, 02099.

3 - відповідачу - ВАТ "ВІННИЦЯМОЛОКО", вул.Іванова, 51 а, м.Вінниця, 21001.