Рішення № 133033985, 30.12.2025, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/486/25 провадження № 2/403/448/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 жовтня 2020 року в загальному розмірі 17220,30 грн. станом на 04 червня 2025 року, яка є заборгованістю за тілом кредиту у зазначеній сумі.

Позов обгрунтовано тим, що в рамках проекту «Monobank», особливістю якого є здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www.monobank.ua.terms та/або в Мобільному додатку. 11 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердила факт ознайомлення та отримання примірників вказаних документів у мобільному додатку, а також зобовязувалась виконувати його умови.На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 17300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на передбачених договором умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість відповідач, будучи зобовязаною здійснювати погашення заборгованості за отриманим кредитом шляхом щомісячного внесення коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обовязкового платежу, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого станом на 27 січня 2025 року прострочення зобовязання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, а вся заборгованість стала простроченою.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 3028,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву АТ «Універсал Банк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» згідно письмового клопотання, доданого до позовної заяви, прохала суд розглянути позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.2).

Згідно письмового клопотання, доданого до позовної заяви, представник позивача не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч.1 ст.280 ЦПК України (а.с.1).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено частково, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.54-55).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 30 грудня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11 жовтня 2020 року відповідач по справі ОСОБА_1 , звернувшись до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг (відкриття на її імя поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 та встановлення кредитного ліміту на суму, зазначену у мобільному додатку), підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі - анкета-заява або анкета-заява від 11 жовтня 2020 року) та підтвердила свою згоду на те, що ця анкета-заява разом Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, складають договір про надання банківських послуг (далі - договір, кредитний договір), умови якого вона зобовязується виконувати. Відповідач також підтвердила факт ознайомлення із вказаними документами та отримання їх примірників у мобільному додатку (а.с.18).

Крім того, в заяві-анкеті від 11 жовтня 2020 року (пункт 6) відповідач ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором, визнала даний електронний підпис аналогом її власноручного підпису та підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Судом встановлено, що пункт 3 підписаної відповідачем анкети-заяви містить узгоджені сторонами умови кредитування, а саме: пільговий період користування кредитним лімітом - 62 дні; процентна ставка, яка буде нараховуватись на кредит у разі виходу з пільгового періоду - 3,1 % на місяць (а.с.18).

Отже, приєднання відповідача до запропонованих банком умов вчинене у письмовій формі та відповідає положенням ст.634 ЦК України.

Факт підписання 11 жовтня 2020 року зазначеної вище анкети-заяви, яка включає умови кредитування у вигляді узгодженого сторонами пільгового періоду та відсоткової ставки за користування кредитним лімітом поза його межами, відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20000,00 грн. станом на 06 січня 2023 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_3 зі строком дії до 05/29. Станом на 24 травня 2025 року кредитний ліміт був зменшений до 17300,00 грн. (а.с.16, 17).

Факт встановлення на вказаний картковий рахунок відповідача кредитного ліміту в зазначених вище розмірах та використання, починаючи з 18 січня 2023 року, наданих банком кредитних коштів (в тому числі шляхом переказів готівки, розрахунків при купівлі продуктів) підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей (а.с.13-15).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 11 жовтня 2020 року заборгованість відповідача за наданим кредитом за період з 11 жовтня 2020 року по 04 червня 2025 року складає 17220,30 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту у зазначеній сумі. Заборгованість за відсотками, пенею та комісією - відсутня (а.с.8-11).

Як вбачається із виписки по особовому рахунку відповідача, за період з 11 жовтня 2020 року по 04 червня 2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 17220,30 грн.. Сума витрат за вказаний період складає 68781,49 грн., а сума зарахувань - 51561,19 грн. (а.с.13-15).

Під час судового розгляду відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані банком докази отримання та користування ним кредитними коштами, а також здійснення платежів на погашення отриманого кредиту в зазначених вище розмірах.

Крім того, на підтвердження досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору банком до позовної заяви були додані: витягу з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank та витягу з тарифів обслуговування за цією карткою, які відповідачем ОСОБА_1 не підписані (а.с.19-25, 26-27, 28-30).

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується: 1) підписанням 11 жовтня 2020 року відповідачем по справі анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг щодо продуктів monobank, в якій сторони погодили умови надання позивачем грошових коштів (кредиту) відповідачу, як клієнту, зокрема, щодо розміру (3,1%), строків (щомісячно) сплати нею відсотків за користування кредитними коштами та пільгового періоду користування кредитом (до 62 днів), а також 2) випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості про користування відповідачем платіжною карткою в межах наявних на ній грошових коштів та здійснення нею періодичних платежів по погашенню заборгованості за отриманим кредитом, починаючи з 20 січня 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач АТ «Універсал Банк» згідно умов укладеного між сторонами договору від 11 жовтня 2020 року виконав взяті на себе зобовязання, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти шляхом встановлення на її картковий рахунок кредитного ліміту, що безпосередньо підтверджується випискою по даному рахунку.

Натомість відповідач зобовязання за вказаним договором не виконувала належним чином, оскільки не надавала своєчасно банку грошові кошти у вигляді щомісячних платежів для погашення заборгованості за кредитом та відсотками в розмірах, визначених укладеним між нею та банком договором. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором про надання банківських послуг від 11 жовтня 2020 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 04 червня 2025 року складає 17220,30 грн., яка є сумою простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010, а також від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснювала часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредиту (зокрема, 20.01.2023 - 200,00 грн., 09.02.2023 - 1300,00 грн., 20.02.2024 - 800,00 грн., 11.03.2023 - 1000,00 грн.. 28.04.2023 - 150,00 грн., 10.06.2023 - 1000,00 грн. і т.д.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту і її розміру.

Щодо правомірності нарахування позивачем відсотків за користування відповідачем наданим кредитом, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що укладений 11 жовтня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг (шляхом підписання анкети-заяви) не містить кінцевого строку повернення відповідачем кредиту.

Натомість у паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank строк кредитування (строк кредитної лінії) визначений у 25 років з правом автоматичного продовження (а.с.28).

Аналогічний строк встановлений і в п.5.26 розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, копія витягу із якого була додана представником позивача до позовної заяви (а.с.25). Зазначені паспорт споживчого кредиту та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» не містять підпису відповідача ОСОБА_1 про її ознайомлення з ними, а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами по справі 11 жовтня 2020 року шляхом підписання відповідачем анкети-заяви.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, та правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді строк дії договору, тобто кінцевий термін повернення відповідачем кредитних коштів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач прохав стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором за період з 01 лютого 2023 року по 23 травня 2025 року.

Враховуючи зазначений в анкеті-заяві пільговий період користування відповідачем кредитним лімітом - до 62 днів, нарахування позивачем процентів поза його межами, починаючи із 01 квітня 2023 року є правомірним.

За змістом ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №149/1499/18 (пункти 35, 37), правовідносини стосовно здійснення позикодавцем права на визначену договором плату за користування позикою за час, на який він її надав, та правовідносини щодо здійснення позикодавцем права на проценти внаслідок невиконання позичальником обов`язку повернути кошти до визначеного терміну є різними за змістом. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібний висновок щодо застосування приписів ЦК України про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами викладений також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53-54, 90-91).

Як вбачається з позовної заяви, 27 січня 2025 року позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про істотне порушення нею умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Доказів на спростування зазначеної обставини відповідачем суду надано не було.

Отже, з урахуванням моменту пред`явлення позивачем, як позикодавцем, вказаної вимоги відповідач мав повернути суму кредиту до 27 лютого 2025 року включно.

Судом встановлено, що сума заборгованості за наданим кредитом - 17220,30 грн. була визначена позивачем станом на 23 травня 2025 року, однак нарахування процентів останній раз здійснено 31 жовтня 2024 року в сумі 611,63 грн. і в подальшому нарахування процентів за користування кредитними коштами не здійснювалось.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем процентів за користування кредитом в межах укладеного з відповідачем договору.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобовязань за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 жовтня 2020 року щодо сплати кредиту та інших платежів у передбачених ним розмірі та строки, внаслідок чого приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Універсал Банк» заборгованості за цим договором в загальному розмірі 17220,30 грн..

VI. Розподіл судових витрат.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжного доручення №40133848553 від 11 липня 2025 року позивачем по справі АТ «Універсал Банк» був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. (а.с.43).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі АТ «Універсал Банк» кошти по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 жовтня 2020 року в загальному розмірі 17220 грн. 30 коп. (сімнадцять тисяч двісті двадцять гривень тридцять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул.Автозаводська, буд.№54/19 м.Київ, поштовий індекс 04082, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Ю.Атаманова