Ухвала суду № 13302415, 21.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"21" грудня 2010 р. Справа № 21-1-25-32/46-09-1584

За заявою: гр. ОСОБА_1 (надалі гр. ОСОБА_1), м. Одеса;

до Боржника: Кредитної спілки (надалі КС „Морське кредитне товариство”) „Морське кредитне товариство” (65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 23. Ідентифікаційний код 26015565);

про визнання боржника банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - СУСЛОВА М.В.;

за участю представників сторін:

від Заявника: ОСОБА_2. представник гр. ОСОБА_1 згідно довіреності від 22.12.2010 р.;

від боржника: Кузнецов Е.В. представник КС „Морське кредитне товариство” згідно довіреності від 26.11.2010р.;

від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - не зявився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

розпорядник майна КС „Морське кредитне товариство” арбітражний керуючий Ільєнок Л.С., ліцензія серії АВ № НОМЕР_1 від 05.10.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: 01.04.2009 р. гр. ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою про визнання КС „Морське кредитне товариство” банкрутом, за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6,7,11 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній не спроможній виконати свої грошові зобовязання щодо повернення коштів у сумі 197 863 грн. 01 коп. згідно депозитних договорів № 40 від 24.01.2008 р. та додаткової угоди №1 від 12.03.2008р. до договору №40; договору № 61 від 04.02.2008 р.; договору № 80 від 12.03.2008 р. після настання встановленого строку їх сплати та на підставі визнаних претензій

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство КС „Морське кредитне товариство”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дєчеву О.М.

Ухвалою підготовчого засідання від 13.05.2009 р. гр. ОСОБА_1 визнано кредитором до КС „Морське кредитне товариство” із грошовими вимогами у сумі 197863 грн. 01 коп.

На виконання ухвали підготовчого засідання господарського суду від 13.05.2009р., кредитором подане до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про визнання банкрутом КС „Морське кредитне товариство”, яке опубліковано в газеті “Голос України” від 22.05.2009 р. за № 93.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2009 р. усунено арбітражного керуючого Дєчеву О.М. від виконання обовязків розпорядника майна КС „Морське кредитне товариство” та призначено розпорядником майна КС „Морське кредитне товариство” арбітражного керуючого Ільєнок Л.С.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. ухвалу господарського суду від 04.09.2009 р. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2010 р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. по справі № 1-25-32/46-09-1584 скасована і справа передана до Одеського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. ухвала господарського суду Одеської області від 04.09.2009 р. залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. по справі № 1-25-32/46-09-1584 залишено без змін.

Відповідно до розпорядження виконуючого обовязків голови господарського суду Одеської області справа № 1-25-32/46-09-1584 передана для подальшого розгляду судді Зеленову Г.М.

Ухвалою господарського суду від 2911.2010р в якості учасника провадження у справі про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” залучено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, заслухавши доводи представника заявника, боржника та розпорядника майна, господарський суд встановив, що справа про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” підлягає припиненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№2343-ХІІ).

Згідно п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ініціюючим кредитором, гр. ОСОБА_1, подано заяву про порушення справи про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” за загальною процедурою та визнання його кредитором до боржника на суму у сумі 197 863 грн. 01 коп. яка виникла на підставі депозитних договорів № 40 від 24.01.2008 р. про внесок на депозитний рахунок грошової суми у розмірі 60000 грн. та додаткової угоди №1 від 12.03.2008р. до договору №40 від 24.01.2008р. про збільшення вкладу на депозитний рахунок на 50000 грн.; договір № 61 від 04.02.2008 р. про внесок на депозитний рахунок грошової суми у розмірі 60000 грн.; договір № 80 від 12.03.2008 р. про внесок на депозитний рахунок грошової суми у розмірі 15000 грн. ( том 1 аркуш справи 10-24).

Статтею 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” мінімальний розмір заробітної плати з 01 квітня 2009 року встановлений в розмірі 625 грн.

01.12.2008 р. та 03.03.2009р. гр. ОСОБА_1 заявила грошові вимоги (претензії) до КС „Морське кредитне товариство” з вимогою про негайне повернення вкладу та нарахованих процентів у загальному розмірі 197 863 грн. 01 коп. (том 1 аркуш справи 25-26).

27.03.2009р. КС „Морське кредитне товариство” надало відповідь гр. ОСОБА_1 згідно якого визнало заборгованість у повному обсязі та повідомило, що ситуація яка склалася між ними, виникла під впливом фінансової кризи в Україні, великим відтоком коштів за депозитними договорами, прострочками за кредитними договорами з боку позичальників. У КС „Морське кредитне товариство” не має фінансової можливості, виплатити суму вкладів за депозитними договорами та нарахованих відсотках (том 1 аркуш справи 27).

Згідно з статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) грошове зобовязання зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону ( №2343-ХІІ ) ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги мають бути безспірними; такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону ( №2343-ХІІ ) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом (№2343-ХІІ ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому, відповідно до приписів Закону (№2343-ХІІ ) такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в постановах: від 17.10.2006р. у справі № 3/157; від 22.09.2009 року по справі №50/74.

Визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку документів за якими проводиться виконання органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006р. Отже, з дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.

Крім того, з 14.04.2006 р., також набула чинності нова редакція ст. 8 ГПК України. Вказана стаття на даний час не передбачає можливості примусового стягнення заборгованості за претензією яка визнана боржником, державною виконавчою службою, в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

На підставі Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст.3 Закону України „Про виконавче провадження” визнана претензія не є виконавчим документом.

Відповідно до заяви ініціюючого кредитора, гр. ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі у сумі 197 863 грн. 01 коп. ґрунтуються на підставі депозитних договорів від 24.01.2008 р. № 40 від 04.02.2008 р. та додаткової угоди №1 від 12.03.2008р. до договору №40; договору № 61, від 12.03.2008 р.; договору № 80 від 12.03.2008р., а неплатоспроможність КС „Морське кредитне товариство” ґрунтується на визнаній претензії боржником.

Отже, заява ініціюючого кредитора, гр. ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” подана за відсутності розрахункових чи інших документів які є доказами безспірних вимог до боржника та неплатоспроможності боржника. Чинне законодавство про виконавче провадження та Господарський процесуальний кодексу України не відносять, визнану у встановленому порядку претензію до переліку виконавчих документів, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№2343-ХІІ).

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 26.09.2007р. по справі №П29/1110; від 14.12.2007р. по справі №24/485-б; від 04.07.2007р. по справі № 22/142б; від 05.11.2008р. по справі №16/41/08; від 14.04.2009 року по справі № 12/121б.

Пунктом 1 ст. 11 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом (№2343-ХІІ), введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог п. 4 ст.11 Закону (№2343-ХІІ) у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника, тобто судом вирішується питання щодо продовження процедури банкрутства, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищенаведені норми Закону, у підготовчому засіданні суд повинен остаточно зясувати наявність всіх необхідних підстав, передбачених ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ), для порушення справи та визначити розмір боргу кредитора. У випадку відсутності підстав для порушення справи про банкрутство суд повинен припинити провадження у справі.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в зясуванні безспірності вимог кредитора та ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) безспірними вимогами кредитора є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Надані ініціюючим кредитором гр. ОСОБА_1 у процесі розгляду справи про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2009р. по справі №2н-4060/09 про стягнення сум внесків на депозитний рахунок в сумі 185000 грн. та нарахованих відсотках у сумі 12863 грн. 01 коп., а всього 197 863 грн. 01 коп. та Постанови державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №В-8/534 від 12 травня 2009р. не являються належним доказом безспірності вимог до КС „Морське кредитне товариство” та неплатоспроможності боржника у звязку з тим, що вони виникли у процесі провадження у справі. Вимоги ініціюючим кредитором мають бути безспірними до порушення провадження у справі про банкрутство, такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство (том 1 аркуш справи 71, 80-81).

Господарський суд зазначає, що вказані докази повинні бути надані ініціюючим кредитором господарському суду на момент порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 6, 7, 11 Закону (№2343-ХІІ), можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом (№2343-ХІІ) не передбачена.

Таким чином, заява ініціюючого кредитора - гр. ОСОБА_1 подана без дотримання вимог ч.3, ст. 6, ст. 7 Закону (№2343-ХІІ ) а саме - за відсутності доказів безспірних вимог та доказів неспроможності боржника задовольнити вимоги кредитора протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги, в зв'язку з чим ухвала підготовчого засідання господарського суду від 13.05.2009р. винесена помилково.

Пунктом 36 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№ 2343-ХІІ), (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

Враховуючи те, що ініціюючим кредитором гр. ОСОБА_1 при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство КС „Морське кредитне товариство” не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог до боржника та доказів неплатоспроможності боржника задовольнити вимоги кредитора протягом трьох місяців після предявлення до виконання документів, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 21-1-25-32/46-09-1584 на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на гр. ОСОБА_1

Таким чином, заяви громадян про визнання кредиторами до Кредитної спілки „Морське кредитне товариство” у звязку з припинення провадження у справі про банкрутство підлягають залишенню без розгляду. Сплачене державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу по вказаним заявам громадян підлягають поверненню із державного бюджету на підставі ст.ст.47, 47-1 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3-1, ст. 11, п. 7 ст. 12, ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, 44-49, ст. 68, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 21-1-25-32/46-09-1584 за заявою гр. ОСОБА_1 м. Одеса про визнання банкрутом Кредитної спілки „Морське кредитне товариство”, м. Одеса припинити за відсутністю предмету спору.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 02.04.2009 р.

3. Припинити процедуру розпорядження майном Кредитної спілки „Морське кредитне товариство”.

4. Припинити повноваження розпорядника майна Кредитної спілки „Морське кредитне товариство” арбітражного керуючого Ільєнок Л.С., ліцензії серії АВ № НОМЕР_1 від 05.10.2010 р.

5. Заяви громадян про визнання кредиторами до Кредитної спілки „Морське кредитне товариство” залишити без розгляду.

6. Видати довідки громадянам про повернення із державного бюджету сплаченого державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу за поданими до господарського суду Одеської області кредиторськими заявами.

7. Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна Ільєнок Л.С., відділу з питань банкрутства в Одеській області, Державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки „Морське кредитне товариство” (65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 23. Ідентифікаційний код 26015565), Другому Приморському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58).

Суддя Зеленов Г.М.

наручно