Рішення № 13302180, 22.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р.Справа № 10/154-10-4436 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одестрансгідромеханізація»

про стягнення 140000 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Тиханський Р.М. за довіреністю від 01.06.2010р. №15/596

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ВАТ «Івано-Франківськцемент»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Одестрансгідромеханізація» 140000 грн. боргу за товар, що поставлений позивачем на пілсатві укладеного з відповідачем договору про продаж продукції №221/10-08 ВН від 12.09.2008р.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог на 6000 грн. у зв’язку з їх оплатою відповідачем, про що надав до суду відповідне клопотання, яке залучено судом до справи 17.11.2010р. Також клопотання про зменшення позовних вимог позивач надав до суду 22.12.2010р., згідно з яким, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 109000 грн., з посиланням при цьому на те, що 15.11.2010р. відповідач перерахував позивачу частину боргу в сумі 8000 грн. та 21.12.2010р. відповідач перерахував позивачу частину боргу в сумі 17000 грн.

Відповідач у судові засіданні не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Поряд з цим клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору на 15 днів за вх.№32688 від 06.12.2010р. задоволено господарським судом, про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

12.09.2008р. між ВАТ «Івано-Франківськцемент»(продавець, позивач) і ТОВ «Одестрансгідромеханізація» (покупець, відповідач) укладений договір про продаж продукції №221/10-08 ВН, згідно з яким, позивач зобов’язується виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідачу будівельні матеріали, в подальшому «товар», а відповідач зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання є наступний товар: цемент в асортименті.

Згідно з умовами п.2.1. договору асортимент, кількість та терміни відвантаження кожної окремої партії товару визначає відповідач разом з позивачем шляхом подання і прийняття до виконання письмових заявок (при відвантаженні залізницею) чи видачі довіреності (при поставці на умовах «самовивозу»), а відповідно до умов п.2.2. договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику.

Згідно з умовами п.3.1. договору ціни на товар та час їх дії будуть встановлюватись позивачем шляхом видачі відповідачу рахунків на оплату. Здійснення оплати свідчитиме про згоду покупця з запропонованою продавцем ціною.

Умовами п.3.3. договору встановлено, що при відвантаженні продукції залізницею всі витрати, понесені позивачем у зв’язку з завантаженням та відправкою вагона, оплачує відповідач згідно з наданими документами (рахунок-фактура, залізнична квитанція або платіжна вимога).

Відповідно до умов п.4.1. договору відповідач оплачує замовлений товар до моменту його відвантаження продавцем (п.4.1. договору).

Відповідно до умов п.6.2. договору, дія даного договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31.12.2009р. Дія договору може бути продовжена шляхом підписання додаткової угоди.

01.10.2008р. між сторонами укладено Додаток до договору, згідно з яким, до розділу 4 та 5 договору внесені зміни, а саме, п.4.1. договору викладений у наступній редакції: попередня оплата готівкою або по перерахунку. До окремих поставок, за умови попереднього погодження з позивачем, може застосовуватись відтермінування оплати до 7-ми календарних днів з моменту відвантаження.

Також судом встановлено, що 30.12.2009р. сторони дійшли згоди про продовження терміну дії договору до 31.12.2011р., про що свідчить Додаткова угода №1 до договору, яка укладена між сторонами за допомогою факсимільного засобу зв’язку.

Поряд з цим судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 752448 грн., а саме 13.11.2009р. на суму 334099,20 грн., 13.12.2009р. на суму 84897,60 грн., 05.01.2010р. на суму 166227,60 грн., 06.03.2010р. на суму 167223,60 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, згідно з якими, вищевказаний товар залізниця прийняла від позивача (вантажовідправник) для перевезення і доставки його відповідачу (вантажовідправник); відповідними накладними, які відправлені відповідачу на підписання разом із товаром, але не підписані останнім та рахунками на передоплату від 12.11.2009р. №004683, від 11.12.2009р. №005163, від 04.03.2010р. №000381.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 612448 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а залишок боргу в сумі 140000 грн. позивачу не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи відповідач оплатив позивачу 6000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №145 від 18.10.2010р., а позивач зменшив розмір позовних вимог на 6000 грн., про що надав до суду відповідне клопотання. Також під час розгляду справи відповідач оплатив позивачу 8000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №58 від 15.11.2010р. та 17000 грн., а позивач в свою чергу зменшив суму основного боргу відповідача, про що надав до суду відповідне клопотання від 22.12.2010р., згідно з яким, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 109000 грн.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення зменшених позивачем позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про продаж продукції, згідно з яким, позивач зобов’язався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідачу будівельні матеріали, зокрема цемент (товар), а відповідач зобов’язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату, зокрема шляхом попередньої оплати готівкою або по перерахунку, а до окремих поставок, за умови попереднього погодження з позивачем шляхом відтермінування оплати до 7-ми календарних днів з моменту відвантаження.

Також судом встановлено, що товар, який позивач поставив відповідачу на виконання умов укладеного з відповідачем договору про продаж продукції вартістю 752448 грн. відповідач оплатив частково в сумі 612448 грн., а товар вартістю 140000 грн. залишився не сплаченим відповідачем, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи відповідач перерахував позивачу частину основного боргу в сумі 31000 грн., а позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 109000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача на момент розгляду справи становить 109000 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що підвереджують відсутність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 109000 грн., а отже і їх задоволення.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі, із врахуванням також того, що частину боргу в сумі 31000 грн. відповідач оплатив позивачу під час розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одестрансгідромеханізація» (65110, м. Одеса, Суворовський район, вул. Балківська, буд.42, кв.108, код ЄДРПОУ 33386546, р/р 26001002084901 в філіалі ОРУ ВАТ «Банк Фінанси і Кредит», МФО 328823) на користь Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент»(77422, Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, с. Ямниця, код ЄДРПОУ 00292988, р/р 2600100023155 в УЕБ м. Івано-Франківська, МФО 336688) основний борг в сумі 109000 (сто дев’ять тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1400 (одна тисяча чотириста) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 24 грудня 2010 року.