Рішення № 13302147, 22.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р.Справа № 22/180-10-5066 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ГРУПП"; до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАХІМІМПЕКС"; 2. Приватного підприємства "Альфа-Ком";

3. Інспекції державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації;

про розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 13/09-10 від 13.09.2010 р.;

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: не з'явився;

Від відповідача 3: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ГРУПП" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАХІМІМПЕКС", Приватного підприємства "Альфа-Ком" та Інспекції державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації про розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01.12.2010р. задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯ ГРУПП", накладено арешт на екскаватор марки DOOSAN SOLAR 225LС-V, 2008 року випуску, заводський номер DHKHEMXOK80004078, двигун № 801367ЕВ, зареєстрований Інспекцією державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації за ПП “Альфа-Ком”.

Представник Позивача позовну заяву підтримав, наполягав на своїх вимогах.

Представник Відповідачів в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До суду повернулися повідомлення пошти про неможливість вручити адресатам - ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»та ПП «АЛЬФА-КОМ»кореспонденцію.

Проте до суду надійшло клопотання ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»про відкладення розгляду справи в звязку з неналежним повідомленням, в якому місцезнаходженням товариства зазначається м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, буд. 11.

Також, представником Позивача до суду було надано витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.09.2010 року, яким підтверджується, що місцезнаходженням Відповідача 2 є м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 34.

Тобто, місцезнаходженням Відповідача 1 та Відповідача 2 є саме ті адреси, за якими їм судом надсилалися ухвали від 10.12.2010 р. про відкладення справи з зазначенням дати та місця розгляду справи.

Частина 1 п. 1 ст. 77 ГПК України не встановлює обов'язок господарського суду відкладати слухання у будь-якому випадку нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відкладення розгляду справи обумовлено неможливістю вирішення спору в зв'язку з нез'явленням в засідання учасників процесу. Тобто господарський суд у кожному випадку визначає можливість чи неможливість вирішення спору.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про належне повідомлення Відповідача 1 та Відповідача 2 про час та місце розгляду справи та можливість вирішення спору на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що між Позивачем ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»та Відповідачем 1 - ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»21.10.2008 року було укладено договір купівлі продажу, відповідно до умов якого Позивач зобовязався передати, а Відповідач 1 прийняти екскаватор гусеничний DOOSAN SOLAR 225 LC-V і оплатити вказаний товар відповідно до умов договору.

В Додатку 1 до вказаного договору визначено, що оплата вартості придбаного товару в розмірі 887400,00 гривень, в т.ч. ПДВ 147900,00 гривень, має здійснюватися ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»частинами протягом встановленого сторонами періоду. Перший платіж в розмірі 40 % вартості товару, що складає 354960,00 гривень (в т.ч. ПДВ 19160,00 гривень) повинен бути сплачений авансом, а сума, що залишилася в розмірі 532440,00 гривень, сплачуватиметься рівними частками потягом 5 (пяти) місяців з моменту кладення договору до 25 числа кожного місяця, тобто з 21 жовтня 2008 року по 25 лютого 2009 року щомісяця Відповідач 1 мав перераховувати Позивачеві по 106488,00 гривень (в т.ч. ПДВ 17748,00 гривень).

Як видно з матеріалів справи 21.10.2008 року на виконання п. 3.3. договору купівлі-продажу № 211/1008 від 21.10.2008 року Позивач надав Відповідачеві 1 рахунок № 1375 на оплату вказаного екскаватора, проте свої зобовязання здійснити попередню оплату 40 % товару ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»не виконало.

Відповідач 1 сплатив аванс на виконання п.3 Додатку № 1 Договору купівлі-продажу № 211/1008 від 21.10.2008 року частково 12.12.2008 року 150000,00 грн. та 21.07.2009 року 70000,00 грн., що становить часткову оплату в розмірі 220000,00 грн.

Не зважаючи на це, вже 27.11.2008 року вказаний екскаватор марки DOOSAN SOLAR 225 LC-V заводський номер DHKНEMXOK80004078, двигун № 801367ЕВ був переданий Відповідачеві 1 за актом прийому передачі та накладною, що підписані обома сторонами.

Проте, з пояснень представника Позивача та наявних у справі виписок по особовому рахунку ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»від 12.12.2008 року, від 20.07.2009 року та акту звіряння розрахунків № 238 від 10.08.2009 року, підписаного обома сторонами, вбачається, що в порушення умов договору № 211/1008від 21.10.2008 року Відповідач 1 станом на 10.08.2009 року частково сплатив за придбаний екскаватор лише 220000,00 гривень, тобто ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»прострочило оплату авансового платежу та не здійснило подальшої оплати згідно графіку встановленого додатком 1 до вказаного договору купівлі продажу, що призвело до виникнення заборгованості ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»перед ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»у сумі 667400,00 гривень в т.ч. ПДВ, яка є непогашеною до теперішнього часу.

З огляду на наведені докази суд встановив розмір заборгованості в розмірі 667400,00 грн.

Судом також встановлено, що 07.07.2010 року між ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС» та Приватним підприємством «Альфа-Ком»було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1, згідно з п. 1 якого Відповідач 1 зобовязався передати у власність, а Відповідач 2 прийняти і оплатити належний Відповідачу 1 на праві власності транспортний засіб екскаватор марки DOOSAN SOLAR 225LC-V 2008 року випуску реєстраційний номер 03554АТ, заводський номер DHKHEMXOK80004078, двигун № 801367EB, що перебував на обліку в Івано-Франківській міської інспекції ДТН з 2009 року та був знятий з обліку 07.07.2010 року для реалізації в межах України.

Ціна вказаного екскаватора встановлена в розмірі 515000,00 гривень (п. 3 договору), відповідно до п. 3.1 того ж договору сплачені Відповідачем 2 Відповідачеві 1 повністю в момент підписання даного договору.

При цьому, як вбачається з пояснень директора ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС», наданих оперуповноваженому СДСБЕЗ Івано-Франківського МВ УМВС України 23.09.2010 року, та листа - відповіді Прокуратури Івано-Франківської області № 0513-1166-10 від 29.10.2010 року, кошти за проданий екскаватор на рахунки чи в касу Відповідача 1 не надходили, а були списані в рахунок заборгованості, яку Відповідач 1 допустив перед Відповідачем 2 в ході виконання господарських зобовязань починаючи з 2005 року.

Як стверджує представник Позивача не дивлячись на те, що з моменту укладення між ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»та ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»договору купівлі продажу № 211/1008 від 21.10.2008 р. пройшло вже більш ніж 2 роки та неодноразові звернення з вимогою сплатити заборгованість за укладеним договором, Відповідачем 1 не здійснено повної оплати згідно п. 3 Додатку № 1 до Договору. Крім того у Відповідача 1 відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого Позивач міг би отримати задоволення своїх вимог щодо оплати заборгованість, що підтверджується наступними документами: листом Управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області № 02-20/4424 від 16.08.2010 року про відсутність реєстрації за ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, парових та водогрійних котлів, а також механізмів, приладів будівельно-монтажних робіт; листом обласного КП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»№ 2289/01-21 від 11.08.2010 р. про те, що згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності за Відповідачем 1 не зареєстроване; листом Інспекції державного технічного нагляду Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 440/09-02 від 09.08.2010 року про відсутність зареєстрованої за ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»техніки; листом Івано-Франківського міського відділу Івано-Франківської регіональної філії ДП «ЦДЗК»№ 2455 від 11.08.2010 року, про відсутність на території Івано-Франківської міської ради реєстрації права власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі на імя ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС».

Також, судом встановлено, що 07.07.2010 р., тобто в день укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 між ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС» та Приватним підприємством «Альфа-Ком», екскаватор був переданий ПП «Альфа-Ком», що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання передачі від 07.07.2010 року.

Проте, як видно з листа Відповідача 3 - Інспекції державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації № 10-1437 від 24.11.2010 р., екскаватор зареєстрований за Відповідачем 2 лише 27.09.2010 року, тобто з пропуском 10-денного строку. Зазначений строк реєстрації встановлено Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим Постановою КМУ від 08.07.2009 р. № 694. Реєстрація здійснена після винесення ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції постанови про звільнення майна боржника з під арешту від 06.09.2010 р., якою знято арешт з вказаного екскаватора, накладений ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції 10.08.2010 року, що підтверджується Актом опису й арешту майна.

Стосовно винесення ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції постанови про звільнення майна боржника з під арешту, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2010 року у справі № 17/120 cуд визнав неправомірними дії ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції при виконанні рішення Господарського суду Івано-Франківського області від 25.05.2010 року та скасував постанову ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 06.09.2010 року про звільнення майна боржника з під арешту.

Представником Позивача щодо договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 07.07.2010 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було зазначено, що даний договір є удаваним правочином. Вказане було обґрунтовано з посиланням на ст.ст. 203, 215, 216, ст. 235, 572, 574, 586, 600, 694, 695 ЦК України.

Також, представник Позивача зауважив на те, що для захисту своїх порушених прав, внаслідок невиконання Відповідачем 1 своїх зобовязань за договором № 211/1008 від 21.10.2008 року, ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»звернулося до адвоката ОСОБА_1. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 25.09.2008 року), з яким було укладено договір № 13-09/10 р. про надання адвокатських послуг із супроводження процесу розвязання спору між Позивачем та Відповідачем 1, Відповідачем 2. За вказаним договором була здійснена оплата адвокатських послуг у розмірі 8000,00 гривень, на підтвердження чого було надано звіт виконаних робіт від 14.12.2010 року, акт виконаних робіт від 17.12.2010 року та платіжне доручення № 353 від 15.12.2010 р.,

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити порушене право способом, який передбачений законом або договором. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проаналізувавши подані до суду документи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення позивача та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про правомірність позовних вимог за таких підстав:

Правовідносини сторін за договорами між юридичними особами регулюються ЦК України та ГК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України та ст.67 ГК України учасники господарських відносин вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Вказаній нормі кореспондує ст. 193 ГК України.

Згідно з вимогами ч.ч. 2 і 3 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Відповідно до договору купівлі продажу № 211/1008 від 21.10.2008 року оплата товару мала здійснюватися за домовленістю сторін з розстроченням платежу, яке мало здійснюватися шляхом внесення авансового платежу у розмірі 40 % вартості товару та щомісячних платежів рівними частками протягом 5 місяців з моменту кладення договору до 25 числа кожного місяця. Таким чином, умови договору купівлі-продажу відповідають вимогам ст. 695 ЦК України.

Проте, в порушення умов вказаного договору, вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України Відповідач - 1 прострочив та частково здійснив оплату Позивачеві авансового платежу за придбаний ним екскаватор марки DOOSAN SOLAR 225 LC-V заводський номер DHKНEMXOK80004078, двигун № 801367ЕВ та не сплатив жодного щомісячного платежу за товар, що свідчить про істотне порушення договору та призвело до виникнення на цей час заборгованості перед ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»у розмірі 667400,00 гривень в т.ч. ПДВ.

Судом приймається до уваги також той факт, що підписання акту звірки взаєморозрахунків № 238 від 10.08.2009 року свідчить про фактичне визнання Відповідачем 1 зазначеної вище заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України, якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Отже, відмова від договору є окремою підставою для розірвання договору, а також є необхідною умовою, яка забезпечує право вимагати повернення проданого товару.

Проте, не дивлячись на наведене, ТОВ «ІНДУСТІЯ ГРУПП»не могло здійснити свого права на повернення переданого екскаватора, оскільки 07.07.2010 року Відповідач 1 продав його Відповідачеві 2 за договором купівлі-продажу № 1 від 07.07.2010 року, хоч в п. 3 ст. 695 ЦК України йдеться, що до договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення, зокрема, частини шостої статті 694 цього Кодексу щодо наявності у продавця права застави на проданий в кредит товар з моменту передання товару, і до його оплати.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Також, ч. 2 ст. 586 ЦК України визначено право заставодавця, яким в даному випадку виступає Відповідач 1, відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи, що в договорі № 211/1008 від 21.10.2008 року не встановлено право Відповідача 1 самостійно на власний розсуд відчужувати майно, тож укладення договору купівлі-продажу № 1 від 07.07.2010 року між ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»та ПП «Альфа - Ком»відбулося з порушенням вказаних вимог закону.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання цієї вимоги в момент вчинення правочину є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Як видно в даному випадку недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема, дефекту (незаконності) змісту правочину.

Як встановлено ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, договір купівлі продажу № 1 від 07.07.2010 року, укладений з порушенням чинного законодавства, а отже є недійсним.

Стаття 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позивач на вказаних вище підставах має право вимагати повернення йому спірного майна екскаватора, також судом встановлено те, що Відповідач 2 володіє вказаним майном без правових підстав.

Крім того, як видно з матеріалів справи та пояснень директора ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС», наданих оперуповноваженому СДСБЕЗ Івано-Франківського МВ УМВС України 23.09.2010 року, Відповідач 2 не здійснив оплату придбаного екскаватора, оскільки ані Відповідачем 1, ані Відповідачем 2 до суду не надано жодних документів на підтвердження оплати екскаватора. Як видно з листа Прокуратури Івано-Франківської області № 0513-1166-10 від 29.10.2010 року такі документи не надавалися і до правоохоронних органів. Акти ж звірки взаємних розрахунків, з яких вбачається зменшення заборгованості ТОВ «ІВАХІМІМПЕКС»перед ПП «Альфа-Ком»на 515000,00 гривень, про які йдеться у вказаному листі Прокуратури Івано-Франківської області, не можуть бути належними доказами оплати відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України.

Тож, з аналізу наведеного, суд доходить висновку, що майно екскаватор було передане Відповідачем 1 Відповідачеві 2 безвідплатно, що не відповідає правовідносинам купівлі-продажу відповідно до ст. 655 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України особа має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч. 3 ст. 388 ЦК України).

Таким чином, Позивач має право вимагати від Відповідача 2 повернення екскаватора.

Згідно з п. 1 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 р., визначено процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов'язаних з реєстрацією та веденням обліку машин. Реєстрація та зняття з обліку машин проводяться інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку, власник машини або інша особа, яка використовує її на законних підставах, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації.

Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі.

До заяви додаються, зокрема, документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини (п. 4 Порядку).

Відповідно до вказаного Порядку, як вже зазначалося судом, 27.09.2010 р. Відповідачем 3 за заявою Відповідача 2 на підставі поданих ним документів було здійснено реєстрацію екскаватора марки DOOSAN SOLAR 225LC-V 2008 року випуску, заводський номер DHKHEMXOK80004078, двигун № 801367EB за приватним підприємством «Альфа-Ком».

Проте, зважаючи, що документ, що підтверджував право власності Відповідача 2 на екскаватор під час його реєстрації Відповідачем 3 - договір купівлі продажу № 1 від 07.07.2010 р., є недійсним реєстрація екскаватора за Відповідачем 2 має бути скасована відповідно до п. 11 Порядку, яким визначено, що реєстрація машин скасовується інспекцією у разі встановлення факту, що подано підроблені документи, або факту знищення, підроблення ідентифікаційного номера машини, її вузлів і агрегатів. Реєстрація машини може також скасовуватися в інших випадках, передбачених законом, зокрема за рішенням суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальні способи захисту порушених прав визначені частиною другою статті 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, серед яких, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, визнання права, визнання правочину недійсним та зміна правовідношення. Спосіб захисту порушеного права має відповідати наявному порушенню та сприяти його усуненню.

Таким чином, обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає нормам чинного законодавства, оскільки саме шляхом припинення зобовязання та повернення товару, визнання договору недійсним та зобовязання зняти з реєстрації транспортний засіб, Позивач може припинити порушення своїх прав.

Стаття 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

При цьому, Вищий арбітражний суд у Розясненні № 02-5/78 від 04.03.1998 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України»розяснив, що відшкодування Позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Враховуючи наведене вище, подані до суду документи (договір про надання правової допомоги адвокатом від 13.09.2010 р. № 13-09/10, звіт виконаних робіт від 14.12.2010 року, акт виконаних робіт від 17.12.2010 року, платіжне доручення № 353 від 15.12.2010 р.) та зважаючи на позовні вимоги та участь адвоката ОСОБА_1. у судових засіданнях під час розгляду справи суд доходить висновку про наявність підстав для покладення витрат на сплату державного мита, ІТЗ судового процесу та за послуги адвоката на Відповідача 1 та Відповідача 2 у рівних частинах.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України та зважаючи на факт встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у справі суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ІНДУСТРІЯ ГРУПП» щодо розірвання договору купівлі - продажу № 211/1008 від 21.10.2008 року, укладеного між ТОВ «Індустрія Групп»та ТОВ «Івахімімпекс», визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 07.07.2010 року, укладеного між ТОВ «Івахімімпекс»та ПП «Альфа-Ком»недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобовязання скасувати реєстрацію транспортного засобу - екскаватора, та наявності підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що базуються на законних підставах, в звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»задовольнити повністю.

2.Розірвати договір купівлі-продажу № 211/1008 від 21.10.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВАХІМІМПЕКС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ГРУПП».

3.Визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 07.07.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВАХІМІМПЕКС» та Приватним підприємством «Альфа-Ком», недійсним.

4.Витребувати з чужого незаконного володіння від Приватного підприємства «АЛЬФА-КОМ»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»екскаватор марки DOOSAN SOLAR 225LC-V 2008 року випуску, заводський номер DHKHEMXOK80004078, двигун № 801367EB.

5.Зобовязати Інспекцію державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації скасувати реєстрацію за Приватним підприємством «Альфа-Ком»екскаватора марки DOOSAN SOLAR 225LC-V 2008 року випуску, заводський номер DHKHEMXOK80004078, двигун № 801367EB.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАХІМІМПЕКС»(76008,м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, код ЄДРПОУ 24684552) та Приватного підприємства «АЛЬФА-КОМ»(65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 31, код ЄДРПОУ 24762424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ГРУПП»(03039, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 128, код ЄДРПОУ 35000952) в рівних частинах витрати по сплаті держмита у сумі 170,00 грн. з кожного, витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118,00 грн. з кожного та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00 грн. з кожного.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя Торчинська Л.О.