Рішення № 13301928, 27.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.10 Справа № 20/67/10

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом: Садівничого товариства робітників та службовців Запорізького РМСУ тресту “Укркольорметремонт” “Лаванда” (70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Шкільна, 2; адреса для листування: 69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 9а, кв.96 )

до відповідача: Обслуговуючого садівничого кооперативу “Лаванда-ЗАЛК” (70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Шкільна, 12; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Миру 3, кв.5)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

          1. Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (69089, м.Запоріжжя, вул. Істоміна, 8)

2. Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області (70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Шкільна, 2)

про визнання недійсним статуту в частині

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Головенко С.Г. (голова правління);

Авраміді Н.А. (дов. від 08.12.2010р.);

Від відповідача –Марченко Г.В. (голова правління, протокол б/н від 27.05.2006р.);

Рожков О.І. (дов. № 2 від 07.07.2010 р.);

Афанасенко Т.В. (дов.№3 від 20.12.2010р.);

Від третьої особи-1 –Пухтій І.О. (дов.№01-07/0598 від 20.05.2010р.);

Від третьої особи-2 –не з’явився; Доля А.О. (дов. № 49 від 10.08.2010 р.) –в судовому засіданні 16.11.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про визнання недійсним п.1 Статуту Обслуговуючого садівничого кооперативу “Лаванда-ЗАЛК” в частині, яка встановлює, що “Рішенням виконкому Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989 р. № 10 виділена в користування земельна ділянка, загальною площею 5,00 га на землях Володимирівської сільської ради, державний акт на право користування землею № 098407”.

          Ухвалою господарського суду від 29.10.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/67/10, за ініціативою суду залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області та Володимирівську сільську раду Запорізького району Запорізької області, судове засідання призначено на 16.11.2010р. Ухвалами суду на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 08.12.2010р., потім –на 27.12.2010р.

У судовому засіданні 27.12.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмового доповнення, наданого в судовому засіданні 27.12.2010р., яке прийнято судом до розгляду. Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 12.01.1989р. Запорізькому ремонтно-монтажному спеціалізованому управлінню тресту “Укркольорметремонт” було видано державний акт Б№098407 на право постійного і безкоштовного користування 5,0 га землі на території Володимирівської сільської ради Запорізької області. 08.06.1989р. було зареєстровано Статут садівничого товариства робітників і службовців Запорізького РМСУ тресту “Укркольорметремонт” “Лаванда” і затверджено проект організації території колективного саду. В грудні 2005 року чотирма членами СТ “Лаванда” державному реєстратору для реєстрації новоутвореної юридичної особи –Обслуговуючого садівничого кооперативу “Лаванда-ЗАЛК” було подано пакет документів, в тому числі копію державного акту Б№098407 від 12.01.1989р. До пункту 1 Статуту ОСК “Лаванда-ЗАЛК” внесено відомості про те, що рішенням виконкому Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989р. №10 виділена земельна ділянка загальною площею 5,00 га на землях Володимирської сільської ради. Державний акт Б№098407. Посилання у статуті кооперативу на вказане рішення виконкому, яким земля була виділена ЗРМСУ тресту “Укркольорметремонт” є фактом внесення неправдивої інформації з ціллю заволодіння правом розпорядження земельними ділянками і майном СТ “Лаванда”. Державний акт на право постійного користування землею міг втратити свою силу тільки у разі ліквідації СТ “Лаванда”, у тому числі за рішенням суду. Зазначення в Статуті посилання на рішення, прийняті у 1989 році, не можуть стосуватися юридичної особи, створеної лише через 16 років потому. Правонаступництво користування земельною ділянкою на користь відповідача не підтверджено рішенням власника землі, суду, або земельним сервітутом. В обґрунтування користування земельної ділянкою відповідач посилається на рішення Володимирської сільської ради Запорізького району від 29.09.2006р. №52 та розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 28.11.2006р. Такі посилання є неправомірними, оскільки рішення сільради про надання згоди на передачу у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва ОСК “Лаванда-ЗАЛК” згідно даного списку і заяв громадян не надає права розпоряджатися землею, яка була виділена ЗРМСУ тресту “Укркольорметремонт” для організації Садового товариства “Лаванда”. Дозвіл стосується тільки питання приватизації окремих земельних ділянок згідно списку і заяв громадян –членів ОСК “Лаванда-ЗАЛК”, що також є фактом порушень майнових прав СТ “Лаванда”. Посилання на розпорядження голови райдержадміністрації від 28.11.2006р. щодо надання дозволу на розробку технічної документації щодо складання державних актів на право власності також не є підставою розпорядження всією земельною ділянкою. У зв’язку з відсутністю в Законі України “Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” вимог щодо перевірки правонаступних документів на користування землею, відповідно Статут ОСК “Лаванда-ЗАЛК” був прийнятий державним реєстратором для реєстрації без зауважень. На теперішній час право користування вищезазначеною земельною ділянкою площею 5,00 га на законних підставах належить позивачу. Таким чином, п.1 Статуту ОСК “Лаванда” в частині визначення факту виділення відповідачу земельної ділянки є таким, що не відповідає дійсності та перешкоджає СТ “Лаванда” у здійсненні господарської діяльності. За таких обставин, зазначені положення пункту 1 Статуту відповідача є недійсними. Дії правління ОСК “Лаванда-ЗАЛК” привели до порушення ч.4 ст.35, п.п.1, е ч.1 ст.211 Земельного кодексу України. Зазначені порушення, як наслідки дій відповідача, унеможливлюють забезпечення позивачем правового режиму державного майна (землі), що передбачено ч.1 ст.141 ГК України. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач не визнав позов з наступних підстав. Державний акт Б№098407 було видано Б№098407 Запорізькому РМСУ трест “Укркольорметремонт” для організації колективного саду. Було створено садівниче товариство “Лаванда”, трест був ліквідований і згідно зі статутом СТ “Лаванда” (п.12), він передавався в керування виконавчому комітету Запорізької районної ради народних депутатів, чого зроблено не було. В жовтні 2005 року при здачі звітності в податкову інспекцію з’ясувалося, що СТ “Лаванда” як юридична особа не зареєстрована, що підтверджується листами Головного управління статистики в Запорізькій області №15-7/4122 від 07.11.2005р. та №15-7/2572 від 03.06.2008р. В ході перевірки було встановлено, що в реєстраційній справі, яка зберігається в Запорізькій райдержадміністрації, крім копії державного акту Б№098407 та копії Статуту СТ “Лаванда”, відсутні інші документи. У зв’язку з відсутністю в реєстраційній справі документів, підтверджуючих державну реєстрацію СТ “Лаванда” як юридичної особи, керівництвом та державним реєстратором було прийнято спільне рішення провести державну реєстрацію ОСК “Лаванда-ЗАЛК” як новоутвореної юридичної особи, засновниками якого стали чотири колишніх члена СТ “Лаванда”, а інші члени (всього 87 осіб) так і залишились користувачами земельних ділянок. З подальшими змінами, внесеними до Статуту кооперативу, засновниками стали всі його члени, тому до статуту ОСК “Лаванда-ЗАЛК” і було внесено посилання на державний акт, щоб визначити цільове призначення землі, межі розташування та розмір земельної ділянки. На даний час на більшість земельних ділянок членам ОСК ”Лаванда-ЗАЛК” видані державні акти на право власності на підставі рішень Володимирської сільської ради, розпоряджень Запорізької райдержадміністрації. Трест, якому видавався державний акт Б№098407, був ліквідований, земельна ділянка повернута Володимирській сільраді. Таким чином, твердження позивача, що він є єдиним законним землекористувачем безпідставні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа –Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області письмових пояснень по суті спору не надала, в судовому засіданні 27.12.2010р. представник усно зазначив, що відповідач дійсно зареєстрований як новостворена юридична особа згідно з Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Позивач був зареєстрований у 1989р. відповідно до чинного на той час законодавства і нещодавно було вчинено лише дії державного реєстратора щодо включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Земельна ділянка була виділена іншій особі, право користування якій припинено. Ні позивачу, ні відповідачу земельна ділянка не виділялась. На цей час майже всі члени товариств скористались своїм правом і приватизували земельні ділянки для ведення садівництва. Для проведення приватизації громадяни надають, зокрема, довідки, які видаються як позивачем так і відповідачем. Жодного спору щодо користування не виникло, відмови у прийнятті цих довідок не було.

Третя особа –Володимирівська сільська рада по суті спору пояснила, що п’ятою сесією 5 скликання Володимирської сільради було прийнято рішення №52, згідно з яким була надана згода на передачу у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва СТ “Лаванда-ЗАЛК” згідно списку і заяв громадян. Оскільки рішення було прийнято у 2006 році, оригінал рішення із списком та заявами громадян було передано до архіву Запорізького району Запорізької області, тому сільрада може надати лише копію рішення №52 з електронних даних. Також радою підтверджено факт того, що згода на передачу у власність земельних ділянок надавалась саме громадянам, а не кооперативу чи товариству (позивачу чи відповідачу).

Ухвалою суду від 08.12.2010р. судом було відхилено письмове клопотання позивача про витребування із Запорізької філії ДП “Центр державного земельного кадастру” інформації щодо реєстрації державного акту серії Б № 098407 на право постійного користування земельною ділянкою, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької районної ради від 12.01.1989р. №10 Запорізькому ремонтно-монтажному спеціалізованому управлінню тресту “Укркольорметремонт” та надання інформації щодо кадастрового номеру вказаної в державному акті земельної ділянки; хто є власником, а також користувачем земельної ділянки. Клопотання було мотивоване тим, що зазначена інформація необхідна для встановлення фактичного користувача земельною ділянкою –СТ “Лаванда”. Клопотання відхилено судом як необґрунтоване на підставі ст.ст.34,38 ГПК України, оскільки воно не стосується предмету позову, яким є визнання недійсним статуту в частині.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

          Запорізькому ремонтно-монтажному спеціалізованому управлінню тресту “Укркольорметремонт” виконавчим комітетом Запорізької районної Ради депутатів трудящих було видано Державний акт Б№098407, згідно з яким за землекористувачем закріплювалося в безстрокове та безоплатне користування 5,0 га землі для організації колективного саду. Згідно з актом, відведення земель було дозволено рішенням Запорізького райвиконкому від 12.01.1989р. №10

З метою всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору, ухвалою суду від 08.12.2010р. було витребувати у державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області реєстраційні справи позивача –Садівничого товариства робочих та службовців Запорізького РМСУ тресту “Укркольорметремонт” “Лаванда” (код ЄДРПОУ 36141897) та відповідача –Обслуговуючого садівничого кооперативу “Лаванда-ЗАЛК” (код ЄДРПОУ 33926121).

У зв’язку з тим, що суддею господарського суду Запорізької області Поповою І.А. при розгляді справи №8/219/10, яка вже розглянута по суті, зазначені реєстраційні справи витребувалися у державного реєстратора та на час витребування їх ухвалою у справі №20/67/10 знаходилися в господарському суду, було складено передавальний акт цих реєстраційних справ судді Гандюковій Л.П.

Згідно з оглянутої реєстраційної справи Статут Садівничого товариства робочих та службовців Запорізького РМБУ тресту “Укркольорметремонт” “Лаванда”, затверджений загальними зборами садівничого товариства протоколом №1 від 04.05.1989р., зареєстровано рішенням виконкому Запорізької районної ради народних депутатів від 08.06.1989р. №184 відповідно до діючого на той час законодавства.

Згідно з статутом СТ “Лаванда” створено робітниками та службовцями Запорізького РМБУ тресту “Укркольорметремонт” для організації колективного саду на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування Запорізькому РМБУ тресту “Укркольорметремонт” рішенням виконкому Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989 р. №10, загальною площею 5,0 гектарів за адресою: радгосп “Дніпрогес” Запорізького району з кількістю учасників –87. У справі міститься список членів садівничого товариства “Лаванда” в кількості 87 осіб. Відповідно до п.2 статуту Садівниче товариство організовано при РМБУ тресту “Укркольорметремонт”. До реєстраційної справи залучено копію державного акту №098407.

Відповідно до ст.24, 26 ЦК УРСР (який діяв на момент реєстрації) кооперативні та інші громадські організації набували статусу юридичної особи (правоздатність) з моменту затвердження статуту або положення, якщо він підлягав реєстрації. Тобто, Садівниче товариство робітників та службовців Запорізького РМБУ треста “Укркольорметремонт” ”Лаванда” зареєстровано та набуло статусу юридичної особи 8 червня 1989 р.

Згідно з протоколом №1 від 06.13.2005р. установчими зборами засновників в кількості чотирьох осіб було вирішено створити обслуговуючий садівничий кооператив з назвою “Лаванда-Залк”; затверджено список членів кооперативу, обрано голову, затверджено Статут і доручено голові кооперативу представляти його інтереси при проведенні державної реєстрації у Запорізькій районній державній адміністрації. Як вбачається з цього протоколу, засновниками ОСК “Лаванда-Залк” виступили члени садівничого товариства “Лаванда”.

Державну реєстрацію Статуту юридичної особи проведено 08.12.2005р. Перший абзац розділу 1 “Найменування, тип, місцезнаходження та юридичний статус кооперативу” наступного змісту: “ОБСЛУГОВУЮЧИЙ САДІВНИЧИЙ КООПЕРАТИВ “ЛАВАНДА-ЗАЛК” далі по тексту “Кооператив” створений на добровільних засадах громадянами України, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності. Рішенням виконкому Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989р. №10 виділена в користування земельна ділянка загальною площею 5.00 га. На землях Володимирівської сільської ради. Державний акт на право користування землею №098407.

          Саме цей пункт Статуту відповідача позивач просить визнати недійсним в частині, яка стосується виділення ОСК “Лаванда-Залк” земельної ділянки, мотивуючи тим, що єдиним її законним користувачем є Садівниче товариство робочих та службовців Запорізького РМБУ тресту “Укркольорметремонт” “Лаванда” і таке зазначення в Статуті відповідача перешкоджає його господарській діяльності.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін та третіх осіб, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на наступних підставах.           

Статтями 15,16 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Предмет позову кореспондується зі способом захисту права. Матеріально –правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови в державній реєстрації юридичної особи.

Державна реєстрація юридичної особи засвідчує факт її створення, набуття відповідного правого статусу. Із вчиненням державної реєстрації стаття 91 ЦК України пов’язує виникнення цивільної правоздатності юридичної особи, можливість набувати прав та нести відповідні обов’язки.

          Відповідно до ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 24 цього Закону встановлено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Згідно з приписів п.3 ст.8 цього Закону установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Відповідно до статей 87,88, 143 Цивільного кодексу України та статей 57 та 82 Господарського кодексу України (які діяли на момент проведення державної реєстрації статуту відповідача), для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи (статут або засновницький договір, якщо інше не встановлено законом), які викладаються письмово, підписуються всіма учасниками (засновниками) та повинні містити відомості найменування юридичної особи, органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, розмір статутного капіталу тощо. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать закону.

За змістом частини 2 ст.20 ГК України, ст.87 ЦК України за своєю правовою природою статут юридичної особи є локальним нормативним актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов’язкові для учасників товариства, посадових осіб товариства, інших працівників, які приймали участь у прийнятті статуту.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників), які не є ні суб’єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю учасників (засновників) товариства, а більшістю голосів учасників товариства.

У зв’язку з цим при вирішені спорів щодо визнання статуту (його частини) недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Підставами для визнання статуту (його частини) недійсним можуть бути лише випадки, прямо передбачені законом. Такими підставами є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. При цьому необхідно враховувати наявність у зв’язку з прийняттям статуту порушених прав та інтересів позивача.

Згідно з ст.ст.33, 34 ГПК України обов’язок доказування покладається на сторону, яка посилається на певні обставини, докази, норми права.

          Позивачем не вказано конкретні норми закону, яким не відповідає або суперечить оспорювана ним частина статуту відповідача. Вказуючи в доповненні до позовної заяви норми Земельного кодексу України, позивач пояснив, що дії правління ОСК “Лаванда-Залк” щодо посилання в пункті статуту відповідача на земельну ділянку загальною площею 5.00 га. і Державний акт на право користування землею №098407, призвели до порушення вказаних норм закону, тобто порушення цих норм є правовим наслідком дій відповідача.

Зі змісту позовних вимог та заперечень відповідача слідує, що фактично між сторонами має місце спір про право на земельну ділянку, адже головним аргументом позивача є те, що зазначення в статуті про виділення відповідачу спірної земельної ділянки не відповідає дійсності. Разом з тим, по-перше, таке зазначення в статуті не тягне за собою жодних правових наслідків щодо виникнення або припинення прав на землю, оскільки відповідно до ст.ст.116,124,125,126 Земельного кодексу України право на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт або договір. Відтак, визнання недійсним статуту в цій частині саме по собі не є тим юридичним фактом, з яким законодавець пов’язує настання бажаних для позивача правових наслідків і відповідно до змісту позовних вимог не поновлює та не захищає його прав та інтересів. По-друге, при вирішенні спору суд також враховує, що Державний акт на право користування землею №098407 виданий іншій юридичній особі, тобто ні позивачу і ні відповідачу. Згідно з цим Державним актом, відведення земель було дозволено рішенням Запорізького райвиконкому від 12.01.1989р., тобто на момент прийняття цього рішення позивач як юридична особа не існував, оскільки набув статусу юридичної особи 8 червня 1989 р. (рішення виконавчого комітету №184). По-третє, із матеріалів справи слідує, що рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №52 від 29.09.2006р. “Про дачу згоди на передачу у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва” за наслідками розгляду заяв громадян на підставі ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.12, 35, 116, 128,121 Земельного кодексу України надано згоду на передачу безоплатно у власність земельні ділянки, для ведення індивідуального садівництва згідно з списком і заявами громадян. 08.08.2008р. також проведено державну реєстрацію змін до п.3.1 статуту ОСК “Лаванда -ЗАлК” та визначено, що засновниками садівничого кооперативу є всі члени кооперативу згідно списку та заяв. Як встановлено судом, в тому числі із пояснень позивача, відповідача, третіх осіб на даний час більша частина земельної ділянки, виділена на підставі Державного акту на право користування землею №098407, приватизована членами кооперативу, товариства, ними одержано правовстановлюючі документи.

Таким чином, позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та недоведеними. Підстави для визнання недійсним пункту статуту в частині відсутні.

Враховуючи предмет позову, не може бути підставою для задоволення позову посилання позивача на інші норми права та письмові докази по даному предмету спору.

На підставі викладеного, судом не встановлено порушення прав позивача, які б підлягали захисту у вибраний ними спосіб захисту, по даному предмету. У позові відмовляється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 30.12.2010р.