Рішення № 13301922, 24.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.10 Справа № 9/14/10

Суддя Боєва О.С.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-технічна фірма “Дісайд ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 174 “а”; 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А)

про стягнення суми 13567 грн. 82 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача: Сікора І.В. (довіреність № 20 від 04.01.2010р.);

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 13567 грн. 82 коп., з яких: сума 11268 грн. 92 коп. –основний борг за договором про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002р., сума 348 грн. 88 коп. –3 % річних, сума 1115 грн. 08 коп. –інфляційні втрати, сума 834 грн. 94 коп. –пеня.

Ухвалою суду від 27.10.2010 р. порушено провадження у справі № 9/14/10, судове засідання призначено на 16.11.2010р. Ухвалою суду від 16.11.2010 р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.12.2010р., потім –на 24.12.2010р.

24.12.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 16.11.2010р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 370 від 16.11.2010р.), в якій зазначив, що відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 150 грн., тому в цій частині провадження у справі припинити припинити.

          Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 24.12.2010р. позивач знову надав заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 385 від 15.12.2010р.), із змісту якої вбачається, що відповідачем 09.12.2010р. погашено заборгованість ще на суму 500 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 12917 грн. 82 коп., з яких: сума 10618 грн. 92 коп. –основний борг за договором про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002р., сума 348 грн. 88 коп. –3 % річних, сума 1115 грн. 08 коп. –інфляційні втрати, сума 834 грн. 94 коп. –пеня, в іншій частині позивач просить суд провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

          Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду справи є вимоги позивача, викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 15.12.2010р. та яка отримана та прийнята судом до розгляду у судовому засіданні 24.12.2010р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, наступним. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002р., укладеного між сторонами, за період з лютого 2009р. по вересень 2010р. у ТОВ “Науково-технічна фірма “Дісайд ЛТД” перед позивачем за поставлену теплову енергію утворилась заборгованість в сумі 10618 грн. 92 коп. Крім того, позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору нараховано пеню за загальний період з 26.11.2009р. по 26.10.2010р. в сумі 834 грн. 94 коп., 3 % річних за період з 26.03.2009р. по 26.10.2010р. в сумі 348 грн. 88 коп., втрати від інфляції за період з квітня 2010р. по вересень 2010р. в сумі 1115 грн. 08 коп. На підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договору про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002р., позивач просить позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з’являвся, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 174 “а” та 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2002р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (енергопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-технічна фірма “Дісайд ЛТД” (споживач, відповідач) укладений договір про постачання та використання теплової енергії № 1842, відповідно до умов якого позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені договором (розділ І).

Відповідно до п.п. 10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання.

Пунктом 10.2 договору сторони узгодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення на буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом договором.

Відповідно до розділу VI договору, яким обумовлено порядок розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.5. договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну «Міські теплові мережі»вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно з п. 6.6 договору споживач розраховується за показаннями приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з лютого 2009р. по вересень 2010р. постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 13537,46 грн.

Матеріали справи містять рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період та докази їх направлення на адресу відповідача.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. Відповідачем здійснена лише часткова оплата в сумі 2268,54 грн.

В ході розгляду справи відповідачем було ще частково погашено заборгованість на суму 650 грн. (29.10.2010р. сплачено 150 грн.; 09.12.2010р. –500 грн.)

Залишок боргу відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” станом на 24.12.2010р. складає 10618 грн. 92 коп.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Матеріали справи свідчать, що 650 грн. заборгованості сплачено відповідачем після порушення провадження у даній справі, таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Отже, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 10618 грн. 92 коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 348,88 грн. - 3% річних за період з 26.03.2009р. по 26.10.2010р., суму 1115,08 грн. втрат від інфляції за період з квітня 2009р. по вересень 2010р.

Слід зазначити, що нарахування 3% річних здійснювалось позивачем з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у п. 6.6 договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок 3-х відсотків річних у розмірі 348,88 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1115,08 грн. здійснений вірно.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 348,88 грн. - 3% річних та суми 1115,08грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 834 грн. 94 коп. за загальний період з 26.11.2009р. по 26.10.2010р.

Нарахування пені також здійснювалось позивачем з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у п. 6.6 договору.

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов’язань відповідачем є доведеним, пеня в сумі 834,94 грн. розрахована позивачем вірно з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-технічна фірма “Дісайд ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 174 “а”; 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А; р/р 26005301300672 в Орджонікідзевському відділенні АБ ПІБ, МФО 313333, ОКПО 19269443) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4; п/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 10618 грн. 92 коп. основного боргу, суму 834 грн. 94 коп. –пені, суму 348 грн. 88 коп. - 3% річних, суму 1115 грн. 08 коп. –втрат від інфляції, суму 135 грн. 68 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення суми 650 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Суддя                                                             О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 29.12.2010р.