Рішення № 13301916, 27.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.10 Справа № 20/94/10

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі Жовтневого району”, м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 23439,44 грн.

           Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Іванчик О.М. (довіреність № 32 від 04.01.2010р.);

Від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 24366,19 грн., з яких 22141,68 грн. –основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 600772 від 01.09.2006 р., 1344,14 грн. –3% річних, 880,37 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2010 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/94/10, судове засідання призначено на 08.12.2010р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/94/10 відкладався на 27.12.2010 р.

27.12.2010 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 17.12.2010 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму 22141,68 грн. основного боргу, 417,39 грн. –3% річних, 880,37 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв заяву до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України. Таким чином, розглядаються вимоги про стягнення суми 23439,44 грн.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 538, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договору № 600772 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р. просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 22141,68 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з січня по вересень 2010 р., суму 417,39 грн. –3% річних за період з 26.02.2010 р. по 12.12.2010 р. (згідно з розрахунком), 880,37 грн. інфляційних втрат за період з березня по вересень 2010 р.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві. Ухвала про порушення провадження у справі згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення була вручена уповноваженому представнику відповідача 24.11.2010р., завчасно до дня судового засідання. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань від нього не надійшло.

Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі Жовтневого району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством “Запорізька кондитерська фабрика” (Споживач, відповідач) укладений договір № 600772 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпускати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач –прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.10.1 договір набуває чинності з 01 вересня 2006 р. і діє до 01 вересня 2007 р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної п. 10.1, якщо не відбулася ні одні із обставин, вказаних в п. 10.2.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3 договору, в редакції згідно з протоколом розбіжностей, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач з 10 по 12 число місяці, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну, акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача) (п. 6.6). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. У відповідності до п. 6.5 договору, за наявності заборгованості за договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Із матеріалів справи слідує, що позивач в період з січня по вересень 2010 р. включно постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 22141,68 грн. Направлення та одержання актів та рахунків у вказаний період підтверджується відповідними реєстрами з відміткою поштового відділення, фіскальними чеками. Відповідач за вказаний період оплати не здійснював.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу. Таким чином, вимоги про стягнення 22141,68 грн. основного боргу є обґрунтованими, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач також просить стягнути з відповідача три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 417,39 грн. за період з 26.02.2010 р. по 12.12.2010 р. (згідно з розрахунком), втрати від інфляції в розмірі 880,37 грн. за період з березня по вересень 2010 р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 3% річних у сумі 417,39 грн. та втрат від інфляції в сумі 880,37 грн. за вказаний період є обґрунтованими, розрахунок здійснений вірно, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7, р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00382094) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема,79а, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 22141 грн. 68 коп. основного боргу, суму 417 грн. 39 коп. –3% річних, суму 880 грн. 37 коп. інфляційних втрат, суму 234 грн. 39 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 30.12.2010 р.