Ухвала суду № 133011459, 13.01.2025, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

13.01.2025

Справа № 331/6198/24

Провадження № 6/331/49/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Запоріжжі справу за поданням головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гостіщевої Тетяни Миколаївни про тимчасове обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гостіщева Т.М. звернулась до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя із поданням, у якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» Тимофєєва Дмитра Олександровича, адреса: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим документом № 908/1032/23, виданим 30.10.2023 року Господарським судом Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» суму боргу у розмірі 454049,70 грн.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 72973768 до складу якого входить наказ № 908/1032/23, виданий 30.10.2023 року Господарським судом Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» суму боргу у розмірі 454049,70 грн. Виконавцем 13.12.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження.

Згідно відомостей у ЄДР юридичних осіб, керівником боржника ТОВ «РІФ СІЧ» зазначено ОСОБА_1 .

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити щодо перевірки майнового стану боржника (згідно відповіді ДФС) за боржником зареєстровані рахунки в банківських установах на які накладено арешт, але згідно відповідей з банків кошти на рахунках відсутні. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником нерухоме майно не зареєстровано. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Посилаючись на зазначені обставини, головний державний виконавець просить тимчасово обмежити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» Тимофєєва Дмитра Олександровича у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Головний державний виконавець Гостіщева Т.М. у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Боржник та стягувач в силу ст. 441 ЦПК України до суду не викликались.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

З доданих до подання матеріалів вбачається, що на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 72973768 з примусового виконання наказу № 908/1032/23, виданого Господарським судом Запорізької області за заявою Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя, згідно якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло» 454049,70 грн.

Виконавче провадження відкрито 13.12.2023 року (а.с.7-8).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 89461435 від 01.03.2024 року зареєстровано арешт рухомого майна за № 31195276 на підставі постанови про арешт майна, серія та номер: 71155220, виданої Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (а.с.9).

Згідно відповіді з Південно-Східного межрегіонального управління Державної служби з питань праці від 29.01.2024 року, відповідно до відомостей з Журналу, за ТОВ «РІФ СІЧ» (ЄДРПОУ 35450246) великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування в Мжрегіональному управлінні не зареєстровані (а.с.12).

Відповідно до акту державного виконавця від 25.04.2024 року встановлено, що виходом державного виконавця на адресу: м. Запоріжжя просп. Маяковського, буд. 11 ТОВ «РІФ СІЧ» не знайдено, рухоме майно відсутнє (а.с.15)

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 375824509 від 24.04.2024 року вид обтяження:арешт нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70049757 від 03.11.2023 року, ОСОБА_2 , Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Особа, майно/права якої обтяжуються: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (ЄДРПОУ 35450246) (а.с.16).

Відповідно до Сайту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Тимофєєв Дмитро Олександрович - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (а.с.20).

Обґрунтовуючи подання про тимчасове обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України головний державний виконавець зазначає, що ОСОБА_1 рішення суду не виконує та ухиляється від його виконання.

Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частина 1 статті 441 ЦПК України передбачає, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Таким чином, для вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України боржника згідно вказаних правових норм необхідним елементом є пропорційність втручання у конвенційне право особи на вільне пересування, наявність справедливого балансу між публічним інтересом у демократичному суспільстві щодо належного виконання обов`язкових рішень суду та інших органів чи посадових осіб та міжнародних гарантій на вільне пересування особи, який забезпечується державним примусом у разі умисного невиконання боржником своїх обов`язків перед стягувачем, а застосоване державою відповідно до закону та з легітимною метою обмеження ефективно забезпечує виконання боржником цього обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 313 ЦК України, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України є ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, наведених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту, що боржнику відомо про рішення, яким на нього покладені відповідні зобов`язання, примусове виконання якого здійснюється виконавцем, факту ухилення боржника від виконання зобов`язань за рішенням суду, оскільки заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Тобто, юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за свідоме ухилення від їх виконання.

При цьому слід розрізняти поняття «ухилення» та «неможливість» виконати певні грошові зобов`язання, у зв`язку з об`єктивними причинами, в тому числі через відсутність у боржника доходу та майна.

Під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, слід розуміти як пряму відмову від виконання рішення, так і інші винні дії, які свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Зі змісту подання вбачається, що виконавець не вказує що у боржника є намір виїхати за межі України, та не долучає на підтвердження даного факту жодного доказу.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частиною 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

За змістом п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець зазначає у поданні, до якого мають бути долучені відповідні письмові докази на підтвердження цих обставин, про те, що виконавцем вживалися усі передбачені законом заходи по виконанню зобов`язань, але боржник перешкоджає чи ухиляється від виконання рішення.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки статті 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» Тимофєєв Дмитро Олександрович належним чином повідомлений про наявність боргових зобов`язань, умисно та злісно ухиляється від виконання судового рішення та процесуальних рішень державного виконавця, перешкоджає державному виконавцеві проведенню виконавчих дій, тобто ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Так, до подання не додано докази вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику державного виконавця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем не доведено факту ухилення боржником від виконання зобов`язання за рішенням та невжиття заходів щодо його виконання, а тому відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України», ст.ст. 258-260, 441 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гостіщевої Тетяни Миколаївни про тимчасове обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.О. Яцун