Рішення № 132987898, 15.12.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/997/25 Провадження № 2/358/666/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2025 року представник Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» Альхоська І.Б. звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за договором № 600272368, в розмірі 177 665,78 грн. та судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 23 вересня 2013 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №600272368. Відповідно до умов договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався у порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Умовами договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту. Проте відповідач свої зобов`язання згідно з договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 177 665,78 грн., яку просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача у судовому порядку.

Також зазначила, що 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа- Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача АТ «СЕНС БАНК» Альховська І.Б. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час, день та місце розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву також не подано.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак неодноразово не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відзив до суду не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 23 вересня 2013 року між позивачем АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» (а.с.46).

Згідно додатку до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випущено міжнародну платіжну картку строком дії 2 роки з моменту її випуску, 1 рік з можливістю пролонгації (а.с. 46 зі з/б, 47).

Згідно розділу 2 цього Додатку відповідачу встановлено ліміт відновлювальної кредитної лінії до 75 000,00 грн.; погоджено процентну ставку 21 % річних на торгові операції та на операції зняття коштів; встановлено, що розмір обов`язкового мінімального щомісячного платежу складає 7 % від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка» мета кредиту споживчі потреби, форма кредитування відновлювальна кредитна лінія, тип процентної ставки фіксована, строк внесення платежу до 24 числа кожного місяця, сума щомісячного платежу 305 грн., орієнтовна реальна процентна ставка 5,3 % (а.с. 47).

Як вбачається із виписки з рахунка приватного клієнта №774015-2025/0502, розрахунковий період: 23.09.2013 по 24.04.2025, номер основного рахунку: НОМЕР_2 , відповідач до 21.02.2022 активно користувався кредитними коштами, здійснював періодичні платежі у рахунок погашення заборгованості.

Всього по картці: 7 924,50 грн., всього по всіх картках: - 151 653,10 грн. Всього за період: -35 409,62 грн. Кінцевий залишок: -124 480,08 грн. (тіло кредиту), кінцева заборгованість зі сплати комісійних, відсотків: - 53 185,70 грн.(а.с.8-44).

Згідно письмової вимоги про усунення порушень, надісланої на адресу ОСОБА_1 , за неналежне виконання своїх зобов`язань згідно договору №600272368 від 23 вересня 2013 року, у зв`язку із чим станом на 21 квітня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 177 306,18 грн., банк вимагав виконати всі боргові зобов`язання протягом 30 днів з дня отримання вимоги та погасити заборгованість за вказаними у вимозі реквізитами (а.с.56-58,74).

Суд зауважує, що направлення такої вимоги свідчить про реалізацію позивачем передбаченого договором права вимагати дострокового повернення заборгованості та про припинення дії режиму кредитної лінії, однаку матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем зазначеної вимоги, у зв`язку із чим суд робить висновок, що момент настання строку виконання зобов`язання у частині повернення всієї суми заборгованості належним чином не доведений.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року, що підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторіну формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Сенс Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що 23 вересня 2013 року між АТ «Альфа-Банк», який в подальшому змінив назву на АТ «Сенс Банк», та відповідачем було підписано угоду про відкриття відновлювальної кредитної лінії. Позивач погодив відповідачу умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно яких відповідачу надавалася відновлювальна кредитна лінія до 75000,00 грн. Кредитний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дати її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування, тобто кредитодавець АТ «Сенс Банк» виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі.

Відповідач належно і у доступній формі ознайомився з усіма умовами договору, тарифами кредитора, повністю і однаково з кредитором їх розумів, вважав їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мав. Надаючи свої персональні дані, проставивши підпис у договорі, отримав кредитні кошти, користувався ними, фактично підтвердивши реальність кредитного договору та висловив свою згоду з його умовами. Вибір контрагента правочину та договір з АТ «Сенс Банк» підписані відповідачем добровільно, волевиявлення позичальника було вільним, не під впливом помилки, тиску чи тяжких обставин, відповідало його внутрішній волі та намірам безумовного і реального виконання взятих на себе зобов`язань.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки за договором, відповідач активно користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав кредит, що у свою чергу свідчить про отримання ним кредитної картки. Разом з тим відповідач зобов`язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 24 квітня 2025 року складає 177 6645,78 грн., з яких: 124 480,08 грн. заборгованість по тілу кредиту, 53 185,70 грн. заборгованість по відсотках.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Жодних доказів на спростування вимог позивача ОСОБА_1 суду не надав.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №858930 від 28 травня 2025 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі статей 509, 525, 526, 527, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України та керуючись статями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором №600272368 від 23 вересня 2013 року у розмірі 177 665 ( сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 78 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов