Ухвала суду № 132963893, 29.12.2025, Вишгородський районний суд Київської області

"29" грудня 2025 р. Справа № 363/5800/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Пенсійного фонду України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності на протязі 2006-2025 років,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2025 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року головуючим у справі було визначено суддю Рудюка О.Д.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.10.2025 року заяву про самовідвід судді Вишгородського районного суду Київської області Рудюка О.Д. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 задоволено, а справу передано до канцелярії Вишгородського районного суду Київської області для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 08.10.2025 року головуючим у справі було визначено суддю Дьоміну О.П.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2025 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 19.12.2025 року головуючим у справі було визначено суддю Котлярову І.Ю.

Вважаю необхідним заявити собі самовідвід у цій справі з таких підстав.

Так, головуючою суддею Котляровою І.Ю. під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, постановлено 15.05.2023 року вирок, яким ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, визнано невинуватим і виправдано в зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину. Вказаний вирок суду слугував підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності на протязі 2006-2025 років. Під час постановлення суддею Котляровою І.Ю. вироку відносно ОСОБА_1 у тому числі була дана оцінка доказам, якими останній обґрунтовує заявлені вимоги. Відтак, з метою уникнення будь-яких непорозумінь при вирішенні спору у справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності на протязі 2006-2025 років, головуючий суддя має бути відведений заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо його об`єктивності та упередженості.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта», найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної ООН від 27.07.2006) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Відповідно до ст. 39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Отже, беручи до уваги викладене та з метою забезпечення права особи на справедливий судовий розгляд, з метою забезпечення основоположних засад судочинства, прагнучи досягти довіри до суду та виключити будь-які сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, з цих підстав змушена заявити собі самовідвід, який є обґрунтованим і підлягає задоволенню згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36-40, 252, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заявити та задовольнити самовідвід судді Котлярової І.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Пенсійного фонду України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності на протязі 2006-2025 років.

Справу передати до канцелярії Вишгородського районного суду Київської області для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова