Рішення № 132952502, 26.12.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2025 р. Справа № 640/8461/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві Тимко В.В. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання (неподання) товариством з обмеженою відповідальністю "ББДО" звіту про суми податкових пільг (ф.1-ПП), за результатами якої складено акт № 66/26-15-12-08-20/35962292 від 24 січня 2019 року.

На підставі висновків згадуваного акту Головним управлінням ДФС у м. Києві 13 лютого 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0112041208, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 гривень.

На думку позивача, таке податкове рішення є протиправним, оскільки платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Тобто, позивач вважає, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов`язком. Водночас позивач не мав та не використовував жодної податкової пільги, що, на його думку, виключає необхідність подання податкової звітності.

За таких обставин товариство з обмеженою відповідальністю "ББДО" звернулося до суду з цим позовом з вимогою визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0112041208, що прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві 13 лютого 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

09 серпня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" щодо своєчасності подання (неподання) звіту про суми податкових пільг (форма 1-ПП), за результатами якої складно акт від 24 січня 2019 року № 66/26-15-12-08-20/35962292. Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ББДО" підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме позивачем не подано звіт про суми податкових пільг за три квартали 2018 року (граничний термін подання 09 листопада 2018 року). За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 13 лютого 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0112041208, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 гривень.

За наведених обставин, на переконання представника контролюючого органу, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

20 серпня 2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.

Законом України від 16 липня 2024 року № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та викладено цей пункт у новій редакції.

Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

На виконання вищевказаних законодавчих приписів адміністративна справа № 640/8461/19 передана для розгляду та вирішення до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи надати додаткові письмові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин справи.

Копія ухвали від 10 березня 2025 року направлялася позивачеві на адресу, що зазначена ним у позові, проте до суду повернувся поштовий конверт із зазначенням причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою (на довідці про причини повернення поштового конверту зазначено день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження - 19 березня 2025 року).

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відтак за наведених вище обставин слід дійти висновку, що позивачем отримано копію ухвали від 10 березня 2025 року.

Водночас додаткових письмових пояснень по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин справи позивач до суду не подав.

31 березня 2025 року представником відповідача подано до суду заяву про заміну його правонаступником.

Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року подану заяву задоволено та замінено відповідача в особі Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у м. Києві, що діє як відокремлений підрозділ ДПС України.

29 квітня 2025 року представником відповідача знову подано клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року подане представником відповідача клопотання про заміну відповідача правонаступником повернуто без розгляду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ББДО" перебувало на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві.

24 січня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві Тимко В.В. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання (неподання) звіту про суми податкових пільг (ф. 1-ПП) товариством з обмеженою відповідальністю "ББДО".

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт № 66/26-15-12-08-20/35962292, зі змісту якого слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю "ББДО" порушило вимоги пункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме не подано звіт про суми податкових пільг за три квартали 2018 року (граничний термін подання 09 листопада 2018 року).

13 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0112041208, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 гривень.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд враховує наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право, зокрема, користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Саме про порушення цієї норми і йдеться в акті перевірки від 24 січня 2019 року № 66/26-15-12-08-20/35962292.

При цьому, оскільки камеральна перевірка проводилася щодо встановлення своєчасності подання позивачем звіту про суми податкових пільг (ф.1 - ПП), тому висновок ревізора-інспектора про порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України пов`язаний із неподанням саме звіту про суми податкових пільг за три квартали 2018 року.

В силу пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 30.6 статті 30 Податкового кодексу України суми податку та збору, не сплачені суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб`єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На розвиток пункту 30.6 статті 30 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг (надалі - Порядок).

Вказаний Порядок є обов`язковим для виконання суб`єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг (пункт 1 Порядку).

В силу пункту 2 Порядку суб`єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що звіт подається суб`єктом господарювання за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

При цьому цією нормою передбачено, що у разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, то звіт не подається.

Згідно з пунктом 8 Порядку податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об`єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

За приписами пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Звертаючись до суду із цим позовом, товариство з обмеженою відповідальністю "ББДО" вказало, що у нього відсутній обов`язок подавати звітність про суми податкових пільг, оскільки товариство не є користувачем податкових пільг, що виключає обов`язок подавати звіт про суми податкових пільг за встановленою формою.

При цьому акт перевірки від 24 січня 2018 року № 66/26-15-12-08-20/35962292 не містить висновків про те, що товариство не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, а тому повинно вести облік сум таких пільг та складати й подавати контролюючому органу звіт про суми податкових пільг за формою, що встановлена Порядком № 1233.

Крім того, до відзиву на позов представник відповідача також не долучив жодних доказів чи пояснень, які б підтверджували користування товариством з обмеженою відповідальністю "ББДО" податковими пільгами, передбаченими законодавством, що, в свою чергу, покладало б на товариство обов`язок подавати відповідний звіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не доведено факт користування товариством з обмеженою відповідальністю "ББДО" податковими пільгами, то відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 1233 у позивача не виникло обов`язку подавати до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0112041208, що прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві 13 лютого 2019 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас відсутні підстави для визнання оскаржуваного податкового рішення нечинним, оскільки в силу положень процесуального закону нечинним визнається нормативно-правовий акт, а індивідуальний акт чи окремі його положення суд вправі визнати протиправним та, як наслідок, скасувати повністю або в певній частині. Наведене узгоджується із приписами пунктів 1 та 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України,

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 1921 гривень, що підтверджується квитанцією від 03 травня 2019 року.

А тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1921 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0112041208, що прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві 13 лютого 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ББДО" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1921 (одна тисяча двадцять одна) гривня.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ББДО" (місце проживання: 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 25-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35962292)

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44116011)

Рішення суду в повному обсязі складено 26.12.2025

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович