Ухвала суду № 132948632, 24.12.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6965/25

Провадження № 2-а/740/89/25

ОКРЕМА УХВАЛА

24 грудня 2025 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд у складі

Головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приходька Сергія Олександровича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, ОСОБА_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області розглянуто адміністративний позов Приходька Сергія Олександровича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, ОСОБА_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Рішенням суду від 24 грудня 2025 року позов задоволено. Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП скасовано.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Закону України «Про національну поліцію»).

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я .

На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (частина друга статті 6 Закону України «Про національну поліцію»).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Згідно частин першої, другої статті 37 Закону України «Про запобігання корупції» загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.

Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила), затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Згідно пунктів 2-4 розділу IV Правил незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Керівник органу (підрозділу) поліції зобов`язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз`яснювальної роботи (пункт 1 розділу V Правил).

Як вбачається з наданих відповідачем та долучених до матеріалів справи відеозаписів події, які відбувались 30 листопада 2025 року за участі поліцейських, зокрема ОСОБА_2 та позивачки. Так було зафіксовано, що працівники поліції під час спілкування висловлюються в бік позивачки : «актріса», «Вам в театрі виступать треба», «язик заплітається», «хай посміються з Вас», «баба базарна» та неодноразово наголошували про перебування її з ознаками алкогольного сп`яніння, погрожуючи відвезти на освідування до медичного закладу; на заперечення зі сторони позивачки «чого я туди поїду» висловлюються «а вас ніхто і питать не буде». Отже, працівники поліції такими діями не лише проявили неповагу до особи, яка викликала поліцію для захисту своїх прав, але й допустили психологічний тиск, моральне приниження, погрози, використовували грубий тон, некоректне спілкування, що принижує честь та гідність людини, яка сподівалася на допомогу зі сторони працівників поліції. Тобто допустили дії , які прямо вказують на порушення етики поліцейського та свідчать про перевищення допустимих меж спілкування, прояв неповаги та дискримінаційне ставлення до особи, що є неприпустимим у діяльності працівника поліції.

Відповідно до частин першої, другої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (частина п`ята статті 249 КАС).

За таких обставин, враховуючи встановлення факту порушення відповідачем правил етичної поведінки при спілкуванні з позивачем, внесення в оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності недостовірних даних, колегія суддів вирішила винести дану ухвалу, якою повідомитиГоловне управління національної поліції в Чернігівській області про наведені факти.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 249 КАС, суд

постановив:

Довести до відома керівництва Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про необхідність проведення перевірки і надання правової кваліфікації діям працівника поліції Сурая Владислава Михайловича, який склав постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА 1928177 від 30 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП.

Обставини, викладені в окремій ухвалі, довести до відома начальника Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для реагування в межах повноважень.

Про розгляд окремої ухвали повідомити Ніжинський міськрайонний районний суд Чернігівської області протягом місяця з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні , набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівський області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАСУ.

Суддя О.В. Роздайбіда