Ухвала суду № 132936176, 26.12.2025, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/553/25

Провадження № 2-п/474/1/25

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду

26.12.25р. селище Врадіївка

Суддя Врадіївський районний суд Миколаївської області Сокол Ф.Г. при вирішенні питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 474/553/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

23.12.2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі № 474/553/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості постановленого судом 29.09.2025р., у якій просить:

1) поновити відповідачці строк для подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі ст. 284 ЦПК України;

2) скасувати заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 29.09.2025р. по справі № 474/553/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

3) зупинити виконавчі дії за виконавчими провадженнями №№ 79765812, 79766172 та 79766165 з виконання виконавчих листів від 27.11.2025р., виданих на підставі заочного рішення суду від 29.09.2025р. у справі № 474/553/25 до вирішення спору по суті.

Заява мотивована тим, що відповідно до резолютивної частини вказаного рішення суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ (далі - ТОВ Юніт Капітал) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено та стягнуто з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 313436260 від 24.07.2023р. в сумі 55 417 грн. 68 коп., з яких: 11 400 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 44 017 грн. 68 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Із заочним рішенням Врадіївського районного суду від 29.09.2025р. вона не згодна та вважає його таким, що підлягає скасуванню та призначенню до розгляду в загальному порядку.

Вказує, що у тексті заочного рішення суду зазначено, що відповідачка в судові засідання 24.07.2025р. та 29.09.2025р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання кур`єром (судовий розпорядник Врадіївського районного суду ОСОБА_2 ), а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

Однак, фактично відповідачка не знала про відкрите провадження у справі за її участю.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це.

Згідно матеріалів судової справи №474/553/25, в якості адреси місця проживання відповідачки було визначено - АДРЕСА_1 , тобто усі документи по справі, в тому числі судові повістки про виклик до суду, направлялись саме за цією адресою.

На момент відкриття провадження (17.06.2025р.) та на час ухвалення заочного рішення по справі (29.09.2025р.), відповідачка за вказаною адресою не проживала, оскільки мешкала за іншою адресою. На підтвердження вказаної обставини надає Акт про фактичне проживання особи з 2014 року по теперішній час за адресою - АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, відповідачка не отримувала жодні документі по справі, зокрема, судові повістки, а тому не була обізнана про відкрите судове провадження.

Порядок направлення та вручення поштової кореспонденції регулюється Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Кабінетом Міністрів України постановою від 05.03.2009р. № 270.

Згідно п. 101 Правил, у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідачка не отримувала судових повісток, була позбавлена можливості бути присутньою у судовому засіданні.

Поряд з цим, розгляд справи за вказаних обставин суперечить і п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції: перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з`явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ЦПК України.

В позовній заяві вказано, що 24.07.2023р. з ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА було укладено Кредитний договір №313436260 із наступними істотними умовами: сума -11 400,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; процентна ставка - 1,050%.

13.08.25 АТ КБ ПриватБанк надав відповідь щодо запиту про надання інформації відносно рахунку відповідачки, що підтверджує Реєстраційна картка вхідного документу створена 13.08.25, яка має вхідний номер: 4055/25-вх. Однак, в системі Електронний суд реєстраційна картка вхідного документу не містить прикріплених документів, у зв`язку з чим відповідачка не може ознайомитися з відповіддю.

Заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 24.07.2023р., передбачені наступні умови: сума кредиту -11 400 грн., строк кредиту - 30 днів.

Відповідачка заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом. Однак, як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості по Кредитному договору, відсотки нараховані саме як проценти за користування кредитом, а не як міру відповідальності на підставі частини 2 ст. 625 ЦК України.

Крім того, у позовній заяві ТОВ ЮНІТ КАПІТАЛ не посилається саме на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України та не вказує на те, що наявна у відповідачки заборгованість за відсотками кваліфікується саме як три проценти річних (чи інший їх розмір, встановлений договором) від простроченої суми грошового зобов`язання (тіла кредиту).

Відповідачка є дружиною військовослужбовця, який перебуває на військовій службі, та який з 13.11.2025р. набув статус військовослужбовця. Під час дії особливого періоду банки (фінансові установи) не мають права нараховувати відсотки військовим та учасникам бойових дій, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

На час укладення договору факторингу сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину.

Щодо строку на подання заяви про перегляд заочного рішення вказує, що заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області було проголошено 29.09.2025р. Заочне рішення суду у даній справі фактично не було отримано відповідачкою, відтак, відповідачка була позбавлений можливості своєчасно дізнатися про зміст ухваленого заочного рішення та реалізувати своє право на його оскарження у встановлений законом строк. Заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 29.09.2025р. по справі №474/553/25 було отримано представником відповідачки 17.12.2025р. (підтверджується повідомленням про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС № 99191, яке наявне в матеріалах справи).

За таких обставин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає обчисленню з моменту фактичного ознайомлення представника відповідачки з повним текстом заочного рішення, тобто з 17.12.2025р., що узгоджується з принципами доступу до правосуддя, змагальності сторін та забезпечення права на судовий захист.

Вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

02.05.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 313436260 від 24.07.2023р. у розмірі 55 417 грн. 68 коп.

04.06.2025р. засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд, за запитом судді Врадіївського районного суду Сокола Ф.Г. у справі № 474/553/25 на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформовано відповідь № 1446285 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_1 , згідно якого за вказаними параметрами особу не знайдено.

12.06.2025р. на запит суду щодо доступу до персональних даних від 05.06.2025р. отримано відповідь № 489-15-01 за підписом Врадіївського селищного голови Москаленка М. відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.06.2025р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження,- призначено справу до судового розгляду на 24.07.2025р., яке в подальшому відкладалося на 29.09.2025р.

Відповідачка в судові засідання 24.07.2025р. та 29.09.2025р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання кур`єром (судовий розпорядник Врадіївського районного суду ОСОБА_2 ), а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

29.09.2025р. судом ухвалено рішення у справі, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено та стягнуто з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 313436260 від 24.07.2023р. в сумі 55 417 грн. 68 коп., з яких: 11 400 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 44 017 грн. 68 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

30.09.2025р. вказане рішення суду рекомендованим поштовим відправленням зі штрих-кодом № 0610283442660 з позначкою СУДОВА ПОВІСТКА направлено по зареєстрованому місцю проживанню відповідачки - АДРЕСА_1 , яке 17.10.2025р. було повернуто на адресу суду без вручення з причин - адресат відсутній, про що наявна відмітка у довідці Укрпошти від 16.10.2025р. в графі повернення.

У постанові Верховного Суду від 24.06.2024р. у справі № 554/7669/21 останній при вирішенні питання щодо підсудності цивільної справи, зробив наступні висновки. Особа може мати декілька місць проживання / перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання / перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення. Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

У постанові Верховного Суду від 12.06.2024р. у справі № 756/11081/20 останній зазначив, що відсутність у главі 11 Заочний розгляд справи розділу III Позовне провадження ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду. Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою. Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 Процесуальні строки розділу І Загальні положення ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила. Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме ст. 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи Рябих проти Росії, пункти 51, 52, Брумареску проти Румунії, пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

У Правилах надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, п. 101, визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Пунктом 82 цих Правил встановлено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

За приписами ч. 1 ст. 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення (ч. 2 ст. 272 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 5 ст. 272 ЦПК України).

Пунктом 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 283 ЦПК України встановлено, що відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ст. 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст. 284 ЦПК України).

З огляду на вказане доводи заяви щодо неналежного виконання судом вимог ст. 272 ЦПК України щодо вручення судового рішення та те, що заочне рішення суду у даній справі фактично не було отримано ОСОБА_1 , відтак, вона була позбавлений можливості своєчасно дізнатися про зміст ухваленого заочного рішення та реалізувати своє право на його оскарження у встановлений законом строк, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема як вже зазначалося, відповіддю № 489-15-01 за підписом Врадіївського селищного голови Москаленка М. відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та рекомендованим поштовим відправленням зі штрих-кодом № 0610283442660 з позначкою СУДОВА ПОВІСТКА направленого по зареєстрованому місці проживанню відповідачки - АДРЕСА_1 , яке 17.10.2025р. було повернуто на адресу суду без вручення з причин - адресат відсутній, про що наявна відмітка у довідці Укрпошти в графі повернення.

Таким чином, проставленням у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця реєстрації підтверджується вручення копії судового рішення ОСОБА_1 16.10.2025р.

Щодо її ж доводів про отримання копії заочного рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 29.09.2025р. по справі №474/553/25 представником відповідачки лише 17.12.2025р. та, що за таких обставин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає обчисленню з моменту фактичного ознайомлення представника відповідачки з повним текстом заочного рішення, тобто з 17.12.2025р., то вони теж не заслуговують на увагу, оскільки ознайомлення представника відповідачки з копією оскаржуваного рішення не спростовує належне виконання судом вимог ст. 272 ЦПК України та не заперечує вручення копії цього рішення суду заявниці саме 16.10.2025р.

Заявниця просила поновити їй строк звернення з заявою про перегляд заочного рішення суду від 29.09.2025р., у той же час, не надала суду належних та допустимих доказів поважності причини пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи те, що заявниця звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення з пропуском строків, визначених ст. 284 КПК України, не надала суду належних та допустимих доказів поважності причини пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення з зазначеною заявою, у відповідності до ст. 126 ЦПК України, заяву належить залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-84, 257, 259-263 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі № 474/553/25 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 474/553/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ф.Г. Сокол