Рішення № 132935550, 26.12.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

26.12.25

26.12.2025

Справа № 521/17453/23

Провадження №2/521/199/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року м.Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Роїк Д.Я.

при секретарі - Каліній П.О.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса про встановлення факту проживання із спадкодавцем на день смерті, встановлення факту прийняття спадщини після смерті, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Афанасьєв Сергій Олександрович звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса про встановлення факту проживання із спадкодавцем на день смерті, встановлення факту прийняття спадщини після смерті, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, визнання права на спадкове майно. В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження. За час свого життя, бабуся (матір батька) позивачки - ОСОБА_6 та батько позивачки набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі розпорядження органу приватизації Малиновського району м. Одеси № 9257І від 06.03.1997 року.

Згодом на підставі розпорядження № 121, виданого виконкомом Малиновської районної Ради народних депутатів (рішення виконкому № 333 від 03.07.1983 року) на ОСОБА_6 було відкрито обліковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помирає ОСОБА_4 (батько позивачки). Після його смерті відкривається спадщина.

Державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Рубінчик Л.О. було заведено спадкову справу №220/2009 за заявою ОСОБА_6 .

29.04.2009 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майна, яке складається з (однієї другої) частини ізольованої квартири під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 45,1 кв.м., в тому числі житловою площею 26,9 кв.м.

Ця частина квартири належала померлому на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської Ради народних депутатів 06.03.1997 року, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 17-2975, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в книзі №217 пр-148, номер запису 140.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час свого життя, ОСОБА_6 залишила заповіт, посвідчений 31.07.2014 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Михальовою Л.І. (реєстровий № 3-1144), відповідно до змісту якого ОСОБА_6 заповіла все своє майно, де б воно не знаходилося, та з чого б не складалося ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (брат покійного ОСОБА_4 ) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках кожному.

Після її смерті відкрилася спадщина, про прийняття якої ОСОБА_1 та її рідний дядько ОСОБА_2 (брат покійного ОСОБА_4 ) подали відповідні заяви до Третьої Одеської державної нотаріальної контори.

В процесі оформлення прав на спадкове майно, на початку травня 2023 року нотаріус державної нотаріальної контори м. Одеси повідомила ОСОБА_1 , що при видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 (бабусі позивачки) було порушено право неповнолітньої на той час ОСОБА_8 на частку у спадковому майні як неповнолітньої доньки померлого ОСОБА_4 . Тобто, позивачці стало відомо про порушення своїх прав лише в травні 2023 року.

На погляд сторони позивачки, є підстави для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 , виданого 29.04.2009 року, реєстровий № 1-1157 та визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 06.07.2023 року позов було залишено без руху. 28.07.2023 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвокат Афанасьєва С.О. надійшла заява про усунення недоліків, разом із уточненою позовною заявою.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.09.2023 року було витребувано з Одеського державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію нотаріальної справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2024 р. у зв`язку з перебуванням судді Леонова О. С. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку справу передано судді Роїку Д. Я.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

Відповідачем до Електронного Суду подано відзив на позовну заяву від 15.09.2023 року; представником відповідача надані додаткові пояснення по справі від 09.04.2024 року.

Користуючись своїм право, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Афанасьєв Сергій Олександрович подав відповідь на відзив, з суті якого випливає, що на час смерті свого батька ОСОБА_4 неповнолітня ОСОБА_8 проживала разом із спадкодавцем, а отже, з огляду на положення ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину за законом.

В рік перед смертю батька, неповнолітня на той час ОСОБА_1 проживала із батьком, так як вступала на навчання в м. Одесі.

Обставини проживання на постійній основі разом із батьком підтверджуються копією диплому про вищу освіту ОСОБА_1 , архівною довідкою Національного університету «Одеська юридична академія», з якої вбачається, що ОСОБА_7 була зарахована на денну форму навчання з 01.09.2007 року на підставі наказу № 1381-24 від 30.08.2007 року та на підставі наказу № 966а-24 від 29.06.2010 року була відрахована зі складу учнів денної форми навчання у зв?язку із закінченням строку навчання з 26.06.2010 року, отримала кваліфікацію кравець 4 розряду та диплом кваліфікованого робітника СК №38426073 від 26.06.2010 року.

Окрім цього, обставини проживання позивачки разом з батьком та бабусею з вересня 2007 року і по день смерті батька були підтверджені свідченнями свідків, допит яких відбувся у суді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з положень ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положення ст.15 ЦК України передбачають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як вбачається з положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відносини, які виникають у сфері спадкування, врегульовані положеннями Книги шостої «Спадкове право» ЦК України.

Відповідно до положень ЦК України (в редакції від 28.03.2009 року, яка діяла на момент видачі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ч.1 ст.1218 ЦК України (в редакції від 28.03.2009 року, яка діяла на момент видачі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом) до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1220 ЦК України (в редакції від 28.03.2009 року, яка діяла на момент видачі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до ст.1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Верховний Суд у постанові від 13.11.2019 року у справі № 758/5329/15 зазначив, що застосування правила ст. 1300 ЦК України є можливим у випадку, коли після видачі свідоцтв про право на спадщину з`являться інші спадкоємці.

У разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним.

У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.

За таких обставин, передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.

Суд критично ставиться до тверджень відповідачевої сторони «Стосовно проживання інших родичів та часу проживання онуки разом із ОСОБА_6 інформація в архівній справі відсутня». Оскільки відповідь КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хаджибейського району міста Одеси містить наступні посилання «онука ОСОБА_7 на час складання акту мешкає разом зі ОСОБА_6 ; відомостей про інших родичів в заяві немає». ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Акт обстеження житлових умов складено 17.09.2008 року. Викладене підтверджується поясненнями свідків, допитаних під час судового розгляду справи.

Аналогічні відомості щодо проживання ОСОБА_8 у період навчання в Училищі № 2 Одеської національної юридичної академії (з 2007 року по 2010 рік) було надано свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 під час допиту.

Судом оцінено в сукупності усі досліджені докази та надано оцінку поясненням сторін, їх представників (в тому числі зауваження відповідачевої сторони «що ОСОБА_2 є особою похилого віку; не згадав про доказ»), надано оцінку поясненням свідків з урахуванням зауважень сторін по справі. Посилання відповідача на будь-яку домовленість між сторонами з приводу розподілу спадкового майна між сторонами ОСОБА_2 не доводилось, доказів не надавалось.

ОСОБА_8 заявляла вимоги лише з приводу стягнення на її користь з відповідача судового збору у сумі 4831,20 грн.; вимог з приводу стягнення інших судових витрат не заявлено, відповідного розрахунку до суду не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача, ОСОБА_2 , на користь позивача, ОСОБА_8 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4831 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76- 89, 133, 141, 258-259, 268, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із померлим батьком за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановити факт прийняття ОСОБА_12 спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 в порядку, встановленому ч.3. ст.1268 ЦК України.

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину № 1-1152 від 29.04.2009, видане державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Рубінчик Л.О., відповідно до якого визнати право на спадкове майно, яке складається з (однієї другої) частини ізольованої квартири під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 45,1 кв.м., в тому числі житловою площею 26,9 кв.м у рівних частках по (одній другій) за ОСОБА_12 та ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_12 право власності в порядку спадкування на (одну другу) частку (однієї другої) частини ізольованої квартири під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 45,1 кв.м., в тому числі житловою площею 26,9 кв.м.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 4831,20 гривень

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.Я. Роїк