Рішення № 132933061, 25.12.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5636/25

пр.№ 2/464/2486/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2025 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі секретаря судових засідань Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи П`ятої Львівської державної натуральної контори Львівської області, про зняття арешту,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 670-4 від 23.11.2007, реєстраційний номер обтяження 6252023. Позов обґрунтовано тим, що позивачка є троюрідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки інших родичів у померлого не було, позивачка, як єдина спадкоємиця майна після смерті троюрідного брата, звернулася до П`ятої львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Враховуючи те, що повного переліку всіх документів на підтвердження родинних зав`язків між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у неї не було, з метою доведення родинних стосунків звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15.05.2025 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після відкриття за заявою ОСОБА_1 спадкової справи нотаріусом повідомлено позивачці те, що на спадкове майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , накладено арешт Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові. Також зазначено, що згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає три роки, та арешт може бути знятий за рішенням суду. Таким чином, єдиним законним шляхом захисту прав позивачки ОСОБА_1 щодо успадкування майна після смерті її брата ОСОБА_2 є звернення до суду з позовом про скасування арешту на нерухоме майно.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовольнити.

Представник Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи П`ятої львівської державної натуральної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази в справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.07.2025 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Львові.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з довідкою П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області №879/02-14/4 від 08.07.2025, відповідно до матеріалів спадкової справи №508/2024, заведеної 21 листопада 2024 року (номер у Спадковому реєстрі 73327943) спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його троюрідна сестра ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №434900821 від 10.07.2025, №456711151 від 16.12.2025, Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №670-4 від 23.11.2007 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 6252023.

Як видно з листа Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №51538 від 23.07.2025, наданого у відповідь на заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017, термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає три роки. Станом на 23.07.2025 правових підстав для зняття арешту з майна боржника немає. Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належало нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , та Сихівським ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджено, що станом на 23.07.2025 відносно померлого обліковується запис про обтяження. При цьому, відсутні будь-які відомості про те, що на станом на цей час існує необхідність арешту вищевказаного майна.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та зняття арешту з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 670-4 від 23.11.2007, реєстраційний номер обтяження 6252023.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датоюухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263-265, 280 289Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 670-4 від 23.11.2007, реєстраційний номер обтяження 6252023.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 25.12.2025.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО