Рішення № 132912034, 11.12.2025, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1311/25

Провадження №2/283/790/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2025 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., за участі представника позивача Гарбара К.Г., представника відповідача Бузінської Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

26.05.2025 позивач через свого представника адвоката Гарбара К.Г. звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що 02.08.2004 позивача ОСОБА_1 прийнято на роботу за сумісництвом на посаду заступника директора з питань безпеки ТОВ «Юні Стоун Плент». 20.02.2025 він був звільнений за сумісництвом та прийнятий 24.02.2025 за основним місцем роботи на посаду заступника директора з питань безпеки ТОВ «ЮСП». 10.04.2025 ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади ТОВ «ЮСП» за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. За час його роботи за січень, лютий, березень та квітень місяці 2025 року відповідач заборгував ОСОБА_1 заробітну плату у загальному розмірі 178433 грн що із вирахуванням податків і зборів становить 137393,41 грн. Дана сума заборгованості підтверджена довідкою ПФУ форми ОК-7. Є також сформована довідка про заборгованість заробітної плати №00000062 від 08.05.2025 року, однак керівник відповідача відмовився її підписувати. Фактично із нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за січень, лютий, березень та квітень місяці 2025 року (217394,04 грн. без відрахувань та 167393,41 грн. з відрахуваннями) відповідачем сплачено позивачу лише 30000 грн. Тобто при звільненні ОСОБА_1 не виплатили заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 178433 грн, що із вирахуванням податків і зборів становить 137393,41 грн. Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня, наступного за днем звільнення, до дня ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 28.05.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29.09.2025 та 01.10.2025 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Представник вказав, що діяльність ТОВ «Юні Стоун Плент» обмежена ухвалами Печерського районного суду м. Києва в межах кримінальних проваджень, якими накладено арешт на корпоративні права, рухоме та нерухоме майно товариства, а також заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії. Ці обставини істотно вплинули на господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, через що своєчасне виконання зобов`язань було об`єктивно ускладнене. У зв`язку з цим представник просив розстрочити виконання рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнала з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що доводи представника відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника директора з питань безпеки з 24.02.2025 наказом № 87-к/тр від 21.02.2025.

Наказом № 255-к/тр від 10.04.2025 звільнено за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно з відомостями з Пенсійного фону України за формою ОК-7, розмір заробітної плати ОСОБА_1 , сплаченої ТОВ «Юні Стоун Плент» становить: червень 2024 рік 23757,76 грн, серпень 2024 рік 49689,44 грн, вересень 2024 рік 49689,44 грн, жовтень 2024 рік 49689,44 грн, листопад 2024 рік 43774,04 грн, грудень 2024 рік 45763 грн, січень 2025 рік 43478,26 грн, лютий 2025 рік 100000 грн, березень 2025 рік 51948,05 грн, квітень 2025 рік 21967,73 грн.

Згідно з довідкою про заборгованість по виплаті заробітної плати № 00000062, заборгованість з заробітної плати станом на 08.05.2025 складає в розмірі 137939,41 грн.

Згідно з довідкою про доходи № 00000016 ТОВ «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ», загальна сума доходу за період з січня 2025 по березень 2025 складає в розмірі 130478,22 грн.

Згідно з довідкою про доходи № 00000016 ТОВ «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ», загальна сума доходу за період з лютого 2025 по березень 2025 складає в розмірі 151948,05 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2024 накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ЮСП».

Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2025 накладено арешт на великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та вантажні вагони, які перебували у власності відповідача, згідно з переліком.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 накладено арешт на транспортні засоби відповідача згідно з переліком.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 05.03.2025 вищевказане рухоме майно, корпоративні права, а також нерухоме майно відповідача передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.03.2025 в порядку забезпечення позову накладено арешт на майно відповідача згідно з переліком: піввагони, вагони, хопери, вагони-самоскиди.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами Кодексу Законів України про працю, Закону України «Про оплату праці», а позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 31.03.2025 року, виконувала свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримала всі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

Згідно з роз`ясненнями, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За діючою в площині цивільного судочинства презумпції винуватості відповідача (на відміну від кримінального судочинства, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування лежить саме на відповідачеві. Тим більше, в площині трудових правовідносин безумовно тягар доказування лежить на роботодавцеві, в якого акумульовано весь обсяг документації, в тому числі фінансового, бухгалтерського характеру щодо фіксації праці позивача і оплати виконаних ним робіт.

Судом встановлено, що розмір заборгованості ТОВ «Юні Стоун Плент» по нарахованій позивачу заробітній платі за січень, лютий, березень, квітень 2025 року, в тому числі компенсації за невикористану відпустку, становить 178433 грн.

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за січень, лютий, березень, квітень 2025 року, в тому числі компенсації за невикористану відпустку, становить 178433 грн з подальшим утриманням з цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України, така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При обчисленні середнього заробітку слід керуватися ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Оскільки позивач був звільнений 10.04.2025, то суд при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходить з виплат, які нараховані позивачу за лютий березень 2025 року.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до Довідки про доходи № 00000062 від 31.03.2025 за лютий березень 2025 року середньоденна заробітна плата складає 3798,70 грн.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тобто, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

При вирішенні цього питання суд враховує такі обставини як розмір недоплаченої суми заробітку, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 177095,40.

Дана сума також обрахована без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що узгоджується із роз`ясненнями, які надані судам у п. 6постанови Пленуму Верхового Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині судового рішення.

Статтею 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» Код ЄДРПОУ 45234489 на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за січень, лютий, березень, квітень 2025 року, у загальному розмірі 178433 грн, з подальшим утриманням з цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» Код ЄДРПОУ 45234489 на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.04.2025 року по 11.10.2025 року у розмірі 177095,40 грн із подальшим утриманням з цієї суми податків і зборів.

Рішення суду щодо заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент», код ЄДРПОУ 45234489, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д.

Суддя: О. М. Саланда