Рішення № 132908844, 24.12.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/12426/25

Провадження № 2/591/3196/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2025 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 , про оспорювання батьківства,

установив:

25.09.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що з 2011 по 2014 рік ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією родиною без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 , батьком якого згідна свідоцтва про народження записано позивача за його згодою. Згодом стосунки сторін зіпсувалися, сумісне проживання стало неможливим і з 2014 року вони розійшлись, а дитина залишилась проживати з матір`ю. Ці обставини встановлені рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 у справі №591/2576/18 про стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини. У подальшому відповідачка перешкоджала спілкуванню з дитиною позивачу, забороняла зустрічі, не давала номер телефону дитини. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04.08.2017 у справі №591/5460/17 було зобов`язано відповідачку не чинити перешкод у спілкування позивача з сином, встановлено порядок його участі у вихованні сина, та графік побачень з ним. Однак у ході розгляду зазначеної справи відповідачка повідомила суду, що позивач не є батьком дитини, дитина його боїться, і тому вона забороняє йому зустрічатись з ним. Тому позивач має сумніви у своєму батьківстві, що може підтвердити висновок судово-генетичної експертизи, результати якої стануть головним доказом у цій справі. Тому у разі якщо виявиться, що батьком дитини не є ОСОБА_3 , позивач просить виключити відомості про нього з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , як про батька дитини.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.12.2025.Залучено до участі у якості у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Сумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Герасима Кондатьєва, буд. 146/1 м. Суми).

Від третьої особи до суду надійшла заява від 23.12.2025 у якій зазначено, що Сумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не може бути третьою особою у даній справі, оскільки актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вищевказаному відділі не складався, у зв`язку з чим просить замінити вищевказану третю особу по справі на вірну, а саме Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Петропавлівська, 75, м. Суми.

Враховуючи зазначені у заяві обставини, суд вважає за необхідне замінити третю особу у справі та залучити до участі у справіВідділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Петропавлівська, 75, м. Суми.

23.12.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача про призначення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Відповідачка письмового відзиву на позов не подала, однак у підготовчому засіданні, яке відбулось 24.12.2025, визнала позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як про батька дитини. Водночас повідомила, що не має фінансової можливості відшкодувати позивачеві витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, при розгляді клопотання про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи поклалась на розсуд суду.

Враховуючи, що визнання відповідачкою позову не порушує прав інших осіб, суд прийняв таке визнання та протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання представника позивача про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи через втрату актуальності.

Можливість ухвалення рішення судом за результатами підготовчого засідання у випадку визнання позову відповідачем передбачена частиною третьою статті 200, частиною четвертою статті 206 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2011 по 2014 рік ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією родиною без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серія НОМЕР_3 , виданим Ковпаківським районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №462, батьками якого записані позивач та відповідачка.

З 2014 року сторони розійшлись, а дитина залишилась проживати з матір`ю.

За рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 у справі №591/2576/18 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 07.05.2018.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04.08.2017 у справі №591/5460/17 було зобов`язано відповідачку не чинити перешкод у спілкуванні позивача з сином, встановлено порядок його участі у вихованні сина, та графік побачень з ним.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.12.2025, відповідачка повідомила, що позивач був записаний батьком дитини ОСОБА_4 за його згодою, але через заявлення позову вона не заперечує, щоб відомості про позивача як про батька дитини були виключені з актового запису про народження ОСОБА_5 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5, встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, судам слід ураховувати, що відповідно до статті 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті, не допускається.

Оспорити батьківство має право зокрема особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка, як батька дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюванних відомостей з актового запису про народження дитини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 «Калачова проти Російської Федерації», § 34, від 7 травня 2009 року).

У судовому засіданні відповідачка визнала позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У суду не виникає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання відповідачкою, а тому, в силу частини першої статті 82 ЦПК України, дана обставина не підлягає додатковому доказуванню.

Суд з урахуванням інтересів дитини, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені та беручи до уваги, що відповідачка позовні вимоги визнала повністю, доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з положеннями частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що до початку розгляду справи по суті відповідачка визнала позов, позивачу за її рахунок підлягають відшкодуванню 50 відсотків витрат по сплаті судового збору у даній справі за позовну вимогу про оспорювання батьківства у розмірі 484,48 грн.

Також позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 484,48 грн судового збору, що становить 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого при поданні позову.

Питання відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, у судовому засіданні, яке відбулось 24.12.2025, суд не розглядав, оскільки у матеріалах справи відсутні докази понесення таких витрат, а у позові зазначений лише попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 141, 142, 200, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, задовольнити.

Виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Ковпаківським районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №462, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Курган, Лебединського району, Сумської області, як про батька дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 484,48 грн витрат по сплаті судового збору.

Повернути ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 484,48 грн судового збору, сплаченого при поданні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Петропавлівська, 75, м. Суми.

Повне судове рішення складено 25.12.2025.

Суддя Ю.О. Зеря