Рішення № 132898483, 11.12.2025, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 545/2816/25

номер провадження 2/531/820/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» за участі представника позивача Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через систему "Електронний суд" звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26830,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування поданого позову посилається на те, що 01 березня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7639412. У змісті п.10. Договору зазначено персональні дані відповідача, зокрема: серія та номер паспорта НОМЕР_1 , виданого 08.07.2008 року, РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сам договір підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису із використанням одноразового ідентифікатора A5834, 01.03.2024 10:49:00, що в інформаційно-комунікаційній системі зафіксовано як / ОСОБА_1 /. Таким чином, договір про надання споживчого кредиту № 7639412 від 01.03.2024 з додатками до нього, було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу до особистого кабінету в ІКС товариства за допомогою логіну та пароля, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено. Відповідач уклав договір про надання споживчого кредиту № 7639412 від 01.03.2024, відповідно до п. 1.21.4 якого йому надано кредит у розмірі 4 300,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів кожні 30 днів згідно з графіком платежів, що є Додатком № 1 до договору. Згідно п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

27 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений Договір факторингу № 27.11/24-Ф, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 . Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 26830,00 грн. з яких: 6300,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 16632,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 3898,00 грн - сума заборгованості за пенею.

На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №7639412 від 01.03.2024 в сумі 26830,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою від 23.07.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 26.08.2025 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, мається клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує. У відповідь на відзив на позов, було подано відповідь на відзив.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. 21.10.2025 подала відзив на позов, у якому заперечувала обставини, викладені у позовній заяві та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з тим, 24.11.2025 відповідачка надала суду заяву, у якій просила справу розглянути без її участі, позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 01 березня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7639412.

Згідно п. 1.1. Договору укладення зазначеного Договору здійснювалося сторонами з використанням Інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) Товариства, доступ до якої надається споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CreditPlus».

Ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснювалася при вході до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «CreditPlus» відповідно до умов Договору та/або вимог Закону України «Про електронну комерцію», зокрема шляхом перевірки правильності введення одноразового коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача (у тому числі через месенджери), та/або перевірки правильності введення Пароля входу.

Споживач самостійно і за власний рахунок забезпечував наявність технічних, програмних та комунікаційних ресурсів, необхідних для доступу до Веб-сайту/ Мобільного застосунку «CreditPlus».

Пунктом 1.17. Договору передбачено, що перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена Ідентифікація споживача для входу в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок «CreditPlus», відповідно до п. 1.1 Договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації споживача (в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: - шляхом використання інструменту покладання, відповідно до договору, укладеного між Товариством та АТ КБ «ПриватБанк», як банком-ідентифікатором.

Відповідно до п. 9.6. Договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «CreditPlus» для ознайомлення та підписання. Підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному між Сторонами Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На укладений між Сторонами Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору оригінальний примірник Договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між Сторонами Договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Отже, перед укладенням зазначеного договору, на номер мобільного телефону позичальника, зареєстрований у його особистому кабінеті в ІКС Товариства, було надіслано одноразовий ідентифікатор код підтвердження А5834, за допомогою якого було здійснено авторизацію позичальника та підписання договору між первісним кредитором та відповідачем.

Як вбачається з пункту 10 Договору, в його змісті зазначено персональні дані відповідача, зокрема: серія та номер паспорта НОМЕР_1 , виданого 08.07.2008 року, РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сам договір підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису із використанням одноразового ідентифікатора A5834, 01.03.2024 10:49:00, що в інформаційно-комунікаційній системі зафіксовано як / ОСОБА_1 /.

Таким чином, договір про надання споживчого кредиту № 7639412від 01.03.2024 з додатками до нього, було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу до особистого кабінету в ІКС Товариства за допомогою логіну та пароля, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено.

Відповідно до п. 1.21.4 Договору, позичальнику надано кредит у розмірі 4 300,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів кожні 30 днів згідно з графіком платежів, що є Додатком № 1 до договору.

Згідно п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

Відповідно до листа ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК» від 19.05.2025 № 20250519-182 ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомляє, що відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264, є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг.

Між Товариством та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 190122-1 від 2022-01-19.

Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»: 01.03.2024 10:50:08 на суму 4 300,00 грн.

27 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений Договір факторингу № 27.11/24-Ф, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 . Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 26830,00 грн. з яких: 6300,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 16632,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 3898,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, не повернула визначені договором платежі.

Відповідачка визнала позовні вимоги, не заперечувала щодо наявності боргу та задоволення позову.

Отже суд приходить до висновку, що, з огляду на принципи обов`язковості договору, презумпцію правомірності правочину, змагальності та диспозитивності, наявні правові підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №7639412 від 01.03.2024 у визначеному позивачем розмірі. Тому, визнання позову відповідачем слід прийняти.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У зв`язку з розглядом даної справи в суді позивач поніс наступні витрати: сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Скориставшись правом на професійну правничу допомогу позивач в особі директора Романенка М.Е. звернувся до адвоката Білецького Б.М. та отримав професійну правничу допомогу для можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 6000 грн., що включає: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи; формування додатків до позовної заяви (письмові докази), консультацію щодо документів та доказів; Додаткову угоду №7639412 до Договору про надання правової допомоги, копію акту №7639412 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.03.2025 року.

Матеріали справи не містять клопотання відповідачки про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення питання про зменшення цих витрат у суду відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тобто, у разі визнання відповідачем позову, позивачу, який не звільнений від сплати судового збору, з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, який був ним сплачений при поданні позову, а із відповідача стягуються (відшкодовуються) на користь позивача інші 50 відсотків судового збору.

Тож, в з відповідача на користь позивача слід стягнути 50% понесених витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, у розмірі 1211,20 грн.

Інші 50% суми сплаченого судового збору у загальному розмірі 1211,20 грн. слід повернути позивачу з державного бюджету.

Таким чином, суд стягує з відповідачки в користь ТОВ «Діджи Фінанс» судові витрати на загальну суму 7211,20 грн., що складається із 50% судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду у сумі 1211,20 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст. 514, 526, 530, 610, 629, 631, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141,206, 263-265, 274, 279 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_1 .

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» за участі представника позивача Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором №7639412 від 01.03.2024 у загальному розмірі 26830,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 ) 50% суми сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок), а всього 7211,20 грн (сім тисяч двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №7639412 від 30.05.2025, в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М.С. Попов