Рішення № 132896064, 25.12.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5152/25

Провадження № 2/279/2307/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2025 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/5152/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн", в інтересах якого діє представник Пархомчук С.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

24.11.2019 року між ТОВ "Гоуфінгоу" та ОСОБА_1 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, було укладено договір № 3417613624/171654 про надання коштів на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Гоуфінгоу" на умовах строковості, зворотності та платності зобов`язується надати відповідачу фінансовий кредит, а відповідач - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Гоуфінгоу" свої зобов`язання за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту року виконало у повному обсязі, надало шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок (маска картки № НОМЕР_1 -XXXX-4622), відповідачу кредитні кошти в сумі 5000 грн., на умовах передбачених договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

31.05.2021 року між ТОВ "Гоуфінгоу" та ТОВ "Сіті Фінанс Груп" укладено договір факторингу №1-31/05/2021 відповідно до умов якого ТОВ "Гоуфінгоу" відступило ТОВ "Сіті Фінанс Груп" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3417613624/171654 від 24.11.2019 року укладеним з відповідачем.

03.06.2021 року ТОВ "Сіті Фінанс Груп" як новий кредитор відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-03/06/2021 відступив право вимоги за кредитним договором № 3417613624/171654 від 24.11.2019 року, укладеним з відповідачем до ТОВ "ФК Дебт Коллекшн", у зв`язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 26.05.2025 року становить 13417,50 грн., з яких : 5000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 8417,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3417613624/171654 від 24.11.2019 року в сумі 13417,50 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримала, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалася, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.

15.09.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат. В якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК Дебт Коллекшн" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.

Будь яких інших заяв, клопотань що стосуються розгляду справи до суду не надходило.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

24.11.2019 року між ТОВ "Гоуфінгоу" та ОСОБА_1 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено договір № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Згідно з умовами договору ТОВ "Гоуфінгоу" надало відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності, фінансовий кредит у розмірі 5000 грн. строком 30 днів (до 23.12.2019 року), а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1, 1.2. Договору).

Укладаючи договір сторони погодили графік розрахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту, узгодили відповідальність сторін за порушення умов договору, порядок продовження строку надання кредиту, а також підтвердили застосування фіксованої стандартної 1,85 % процентної ставки в день (п.1.3, 3.3.3 Договору).

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.3.3. договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Згідно з п.2.3. договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом

У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно вионаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але не більше 100 (дев`яноста) календарних днів (п.4.3.Договору).

Строк дії договору становить 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п.1.2 Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Гоуфінгоу" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.

Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "ПрофітГід" про проведення транзакції, згідно якої вбачається, що дійсно 24.11.2019 року на картковий рахунок, маска картки № НОМЕР_2 , були успішно перераховані кошти в сумі 5000 грн. (номер транзакції : 32020-21622-34231). Призначення платежу : видача кредиту № 3417613624/171654 Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі (розділ 7 Договору) про надання фінансового кредиту.

Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

31.05.2021 року між ТОВ "Гоуфінгоу" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" (фактор) було укладено договір факторингу №1-31/05/21, згідно умов якого, та у відповідності гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Відповідно до п.1.2 договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року:

- "Право вимоги" - це право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому 9майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками кредитних договір, та підтверджується документацією.

- "Реєстр боржників" - це погоджений сторонами список з переліком особистих даних боржників (ім`я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язанькожного з боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про боржника у разі їх наявності у кредитора, разом з додатком у електронному вигляді бази даних. Форма реєстру наведена в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.6.2.3 договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п.7.2 Договору.

Відповідно до п.7.2 договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана в п.7.1 цього договору (3306640,45 грн.) на вказаний у реквізитах до цього договору рахунок, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору.

З моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п.6.2.3 цього договору, новий кредитор замінє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Кредитора за цими кредитними договорами. Разом з правами вимоги до Нового кредитора переходять всі інші пов`язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які новий кредитор одержить від боржників на виконання його вимог, та інші, включаючи права, які забезпечують зобов`язання боржника (п.6.3. Договору).

Відповідно до п. 13.1.,13.2 договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30 січня 2022 року, але у будь - якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами. Зміни до договору можуть бути внесені виключно шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору.

31.05.2021 року на виконання вимог договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року ТОВ "Гоуфінгоу" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" підписали реєстр боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року від ТОВ "Гоуфінгоу" до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" перейшло право вимоги до відповідача за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року на загальну суму 13417,50 грн., яка складається з 5000 грн.- заборгованість за основним боргом (тілом) та 8417,50 грн. - заборгованість по відсотках. Даний факт також підтверджується платіжними дорученнями №36 від 04.06.2021 року та №37 від 10.06.2021 року про оплату ціни відступлення прав вимоги за договором факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року, згідно яких вбачається, що оплата була здійснена у строки та у розмірах що відповідає п.7.2 договору факторингу.

Таким чином ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" суму заборгованості за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року не змінювало.

03.06.2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" (кредитор) та ТОВ "ФК Дебт Коллекшн" (новий кредитор) уклали договір № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги, відповідно до умов якого кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора, як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021 року в дату підписання цього договору відступлення права вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати підписання договору відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.

Згідно п 6.1. договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021 року договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

03.06.2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" та ТОВ "ФК Дебт Коллекшн" підписали реєстр боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021 року від ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" до ТОВ "ФК Дебт Коллекшн" перейшло право вимоги до відповідача за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року на загальну суму 13417,50 грн., яка складається з 5000 грн.- заборгованість за основним боргом (тілом) та 8417,50 грн. - заборгованість по відсотках. Даний факт також підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №2 від 09.06.2021 року про оплату згідно договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021 від 03.06.2021 року.

Таким чином ТОВ "ФК Дебт Коллекшн" має право грошової вимоги до відповідача за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року та є належним позивачем у справі.

Позивач - ТОВ "ФК Дебт Коллекшн", до якого за договором відступлення перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.

Позивачем направлялася вимога відповідачу про виконання зобов`язань за кредитним договор, однак вказана заборгованість залишилася непогашеною.

Факт укладання договору № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року та отримання кредитних коштів у розмірі 5000 грн. відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач шляхом введенням коду підтвердження "R82110", який є одноразовим ідентифікатором підписала кредитний договір із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому їй були перераховані кошти у розмірах, встановлених договором.

При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт ТОВ "Гоуфінгоу" та здійснення нею певного алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, спірний кредитний договір не було б укладено.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними його умовами та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ч.1 ст.1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом Украiни "Про електронну комерцію".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов`язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.

Відповідач кредитні кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення кредитної заборгованості. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подала.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є правомірною та та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року в сумі 13417,50 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10500 грн, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.141 ЦПК України зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує у своїх рішенннях ЄСПЛ ("Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року, "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року у справі, "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року та ін.).

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

В додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23 Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Оскільки дана справа є малозначною, не відноситься до категорії складних справ, складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу виходить за розумні межі визначення розміру, є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору, обсяг послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому відсутні підстави для задоволення їх в повному обсязі.

З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000 грн., оскільки на думку суду саме такий розмір є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та є пропорційним до задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені правові норми, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" заборгованість за договором № 3417613624/171654 про надання фінансового кредиту від 24.11.2019 року у сумі 13417,50 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 3000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 18839 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 90 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн", місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12 інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ: 44243120;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ