Ухвала суду № 132888505, 18.12.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12366/25 1-кс/335/4116/2025

18 грудня 2025 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ Запорізької області, громадянина України, депутата Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області VIII скликання, який має середню освіту, одружений, працює на посаді майстра цеху у ТОВ «Алкор трейд». зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.206, ч.3 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.206, ч.3 ст.296 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022080000000349 від 11.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.10.2021 приблизно о 14:00 годині ОСОБА_5 , діючи з прямий умислом, групою осіб, спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, під виглядом мирного зібрання організували мітинг біля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 34441335) (далі - ТОВ «БЗК»), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2321586100:01:001:0156, розташованій поблизу села Зелене Запорізького району Запорізької області (Павлівська об`єднана територіальна громада), з приводу протесту проти діяльності вказаного підприємства.

Після цього, діючи з метою протидії законній господарській діяльності ТОВ «БЗК» щодо будівництва кар`єра з видобування каоліну відповідно до дозволу на виконання робіт ІУ013210422101 від 29.04.2021 та будівництва збагачувальної фабрики із збагачення та переробки каоліну відповідно до дозволу на виконання робіт ІУ012210219583 від 05.03.2021, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, зруйнували огорожу ТОВ «БЗК» шляхом нанесення ударів ногами та натиснення і штовхання металевого паркану та воріт руками. Після цього ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, діючи групою осіб спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, незаконно проникли на територію вказаного підприємства та фактично захопили і встановили контроль над об`єктом будівництва та земельною ділянкою з кадастровим номером 2321586100:01:001:0156, розташованою поблизу села Зелене Запорізького району Запорізької області (Павлівська ОТГ), право власності на яку зареєстровано за ТОВ «БЗК», після чого висловили категоричні вимоги, поєднані з погрозою подальшого застосування насильства, пошкодженням та знищенням майна ТОВ «БЗК», щодо негайного припинення зайняття даним підприємством господарською діяльністю.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, після незаконного проникнення та фактичного захоплення території ТОВ «БЗК» продовжили вчиняти активні дії, направлені на протидію законній господарській діяльності вказаного підприємства, що супроводжувались особливою зухвалістю, із використанням нецензурної лайки та погроз фізичної розправи.

Окрім того, вказані особи чинили опір поліцейським, що здійснювали заходи по охороні громадського порядку, шляхом штовхання та невиконання законних вимог останніх та опір охоронцям ТОВ «Миротворець» (ЄДРПОУ 38070053), які згідно договору про надання охоронних послуг від 01.12.2020 здійснювали охорону території ТОВ «БЗК», та припиняли протиправне проникнення групи осіб на територію підприємства, при цьому останні, висловлювали на адресу охоронців ТОВ «Миротворець» погрози побиття у відповідь на їх законні вимоги припинити злочинні посягання.

Під час вказаних злочинних дій ОСОБА_10 діючи спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами із використанням предмета схожого на деревянний кийок, завдав декілька ударів про голові та тулубу охоронців ТОВ «Миротворець» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , спричинивши останнім легкі тілесні ушкодження, та, перебуваючи на території ТОВ «БЗК», ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особи, з метою залякування та демонстрації справжності своїх намірів пошкодили майно підприємства, а саме: 5 світильників на сонячних батареях, огорожу, в`їзні ворота, бульдозер марки Т-170 реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також пошкодили майно ТОВ «ВІБО-ТРАНС» - навантажувач фронтальний «VOLVO L120GZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який виконував роботи відповідно до договору №VТ-В001 від 04.03.2020.

Окрім цього, приблизно о 14:00 годині 30.10.2021 ОСОБА_5 , діючи з прямий умислом, групою осіб, спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, під виглядом мирного зібрання організували мітинг біля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 34441335) - далі ТОВ «БЗК», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2321586100:01:001:0156, розташованій поблизу с. Зелене Запорізького району Запорізької області (Павлівська ОТГ), з приводу протесту проти діяльності вказаного підприємства.

Після цього, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, діючи з метою вчинення хуліганських дій, тобто грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинили дії направлені на протидію законній господарській діяльності ТОВ «БЗК» щодо будівництва кар`єра з видобування каоліну відповідно дозволу на виконання робіт ІУ013210422101 від 29.04.2021 та будівництво збагачувальної фабрики із збагачення та переробки каоліну відповідно дозволу на виконання робіт ІУ012210219583 від 05.03.2021, в тому числі зруйнували огорожу ТОВ «БЗК», шляхом нанесення ударів ногами та натиснення і штовхання металевого паркану та воріт руками.

Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи вчиняти хуліганські дії, діючи спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, незаконно проникли на територію вказаного підприємства та фактично захопили та встановили контроль над об`єктом будівництва та земельною ділянкою з кадастровим номером 2321586100:01:001:0156, розташованою поблизу с. Зелене Запорізького району Запорізької області (Павлівська ОТГ), право власності на яку зареєстровано за ТОВ «БЗК».

Після чого, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особи, після незаконного проникнення на територію ТОВ «БЗК», продовжили вчиняти активні дії, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із використанням нецензурної лайки та погроз фізичної розправи.

Так, вказані особи, реалізуючи злочинний умисел, чинили опір поліцейським, що здійснювали заходи по охороні громадського порядку, шляхом штовхання та невиконання законних вимог останніх та опір охоронцям ТОВ «Миротворець» (ЄДРПОУ 38070053), які згідно договору про надання охоронних послуг від 01.12.2020 здійснювали охорону території ТОВ «БЗК» та припиняли протиправні хуліганські дії вказаної групи осіб, при цьому останні виказували на адресу охоронців ТОВ «Миротворець» погрози побиття у відповідь на їх вимоги припинити злочинні посягання.

Під час вказаних злочинних дій ОСОБА_10 діючи спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами із використанням предмета схожого на деревянний кийок, завдав декілька ударів про голові та тулубу охоронців ТОВ «Миротворець» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спричинивши останнім легкі тілесні ушкодження

Також, перебуваючи на території ТОВ «БЗК» ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особи, з метою залякування та демонструючи справжність своїх намірів, пошкодили майно підприємства, а саме: 5 світильників на сонячних батареях, огорожу, в`їзні ворота, бульдозер марки Т-170 реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також пошкодили майно ТОВ «ВІБО-ТРАНС» - навантажувач фронтальний «VOLVO L120GZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який виконував роботи відповідно до договору №VТ-В001 від 04.03.2020, чим заподіяли збитки ТОВ «БЗК».

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця злочину, яким зафіксовано обстановку, наслідки та сам факт вчинення кримінальних правопорушень;показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які детально повідомили про обставини вчинення щодо них протиправних дій; показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які повідомили про факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду відеозаписів, на яких зафіксовано факти вчинення кримінальних правопорушень; висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 .

16.12.2025 ОСОБА_5 вручено обґрунтоване повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 296 КК України.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочини, які, згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії нетяжких та тяжких, найтяжча санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри та ризиків, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальну діяльність.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України):

-ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 206 КК

України, ч. 3 ст. 296 КК України, санкції яких передбачають реальне покарання у вигляді позбавлення волі;

-усвідомлюючи тяжкість інкримінованих злочинів та неминучість кримінальної відповідальності, підозрюваний має об`єктивну мотивацію ухилятися від слідства та суду;

-також ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України (незаконний обіг наркотичних засобів), що свідчить про стійку антисоціальну поведінку та зневажливе ставлення до закону;

-додатково встановлено, що ОСОБА_5 є порушником військового обліку, оскільки без поважних причин не прибув за повісткою до РТЦК та СП, що свідчить про схильність до ухилення від виконання законних обов`язків перед державою.

Враховуючи реальну загрозу призначення покарання у вигляді позбавлення волі, а також попередню протиправну поведінку підозрюваного, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 діяв у групі осіб, зокрема разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, узгоджуючи свої дії. Під час вчинення кримінальних правопорушень: застосовувалися погрози фізичної розправи, чинився активний опір поліцейським та охоронцям, було застосовано фізичне насильство, внаслідок чого потерпілим завдано тілесні ушкодження. За таких обставин ОСОБА_5 , перебуваючи на волі без належних процесуальних обмежень, може:

?чинити психологічний або фізичний тиск на потерпілих та свідків з метою зміни або відмови від надання показань;

?узгоджувати позиції з іншими співучасниками, у тому числі з тими, особи яких ще не встановлені;

?перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України):

-у кримінальному провадженні досліджуються обставини: пошкодження майна ТОВ «БЗК» та ТОВ «ВІБО-ТРАНС»; застосування предметів, схожих на кийки; участі невстановлених осіб у протиправних діях.

Зважаючи на це ОСОБА_5 має реальну можливість:

?приховати або знищити предмети, які використовувалися під час вчинення кримінальних правопорушень;

?впливати на збереження доказів, у тому числі відеозаписів, предметів, засобів зв`язку, одягу;

?узгодити дії з іншими учасниками для спотворення доказової бази.

Ризик продовження злочинної діяльності або вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України):

-характер інкримінованих ОСОБА_5 дій свідчить про його високий рівень суспільної небезпечності, зокрема: умисні насильницькі дії; зухвала, агресивна поведінка; протидія законній господарській діяльності; зневажливе ставлення до представників влади та правоохоронних органів.

-наявність у минулому кримінальної відповідальності за тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а також порушення вимог військового обліку свідчать про стійку антисоціальну спрямованість поведінки, зневагу до вимог закону та відсутність належних правових стримувань.

За таких умов існує реальна загроза того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може:

-продовжити протиправну діяльність, спрямовану на блокування роботи ТОВ «БЗК»;

-вчинити нові кримінальні правопорушення, у тому числі насильницького характеру.

З огляду на сукупність наведених обставин, та жоден більш м`який запобіжний захід не зможе ефективно запобігти зазначеним ризикам.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований, оскільки:

-підозрюваний входив до складу агресивно налаштованої групи осіб, які координували свої дії;

-відсутні дані про осіб, чия беззаперечна моральна та фактична можливість впливати на поведінку підозрюваного була б доведена;

-з огляду на попередню кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 307 КК України, підозрюваний не демонструє схильності до правослухняної поведінки, а тому вплив поручителів буде формальним.

Застосування застави не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, оскільки: інкриміновані злочини не мають корисливого мотиву, а вчинені з мотивів протидії господарській діяльності та явної неповаги до суспільства; фінансові санкції не здатні нейтралізувати ризик насильницької поведінки, погроз та тиску на потерпілих і свідків; підозрюваний діяв у складі групи, що знижує стримуючий ефект застави та не унеможливлює координацію протиправних дій.

Застосування домашнього арешту лише в нічний час є недостатнім, оскільки: інкриміновані дії були вчинені у денний час; підозрюваний може вільно контактувати з іншими учасниками злочину, впливати на потерпілих та свідків; існує ризик повторного вчинення аналогічних насильницьких дій саме в денний час.

Таким чином орган досудового розслідування вважає, що саме цілодобовий домашній арешт є необхідним, пропорційним та обґрунтованим, оскільки забезпечить реальний та безперервний контроль за поведінкою підозрюваного; мінімізує можливість контакту з іншими співучасниками кримінального правопорушення; унеможливлює вплив на потерпілих, свідків та представників юридичних осіб; відповідає принципу пропорційності, оскільки підозрюваному інкримінуються тяжкі умисні злочини, вчинені із застосуванням насильства; він має негативні характеристики, у тому числі факт притягнення за ч. 2 ст. 307 КК України; порушив обов`язки військового обліку; його поведінка свідчить про стійку антисоціальну спрямованість.

Отже обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним, пропорційним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження. На підставі вищевикладеного слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб та заборонити підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків з`являтися за викликами органів досудового слідства, до прокурора, чи до суду, з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати на виклик до слідчого, у проваджені якого перебувають матеріали кримінального провадження, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду із населеного пункту, в якому вона проживає; повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи слідчого, прокурора або суд; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний та її захисник у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, підозрюваний з підозрою не згоден, вважають що ризики на які посилається слідчий не доведені та не обґрунтовані. Просили обрати більш м`який запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При вирішенні даного клопотання, суд бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022080000000349 від 11.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.206, ч. 3 ст. 296 КК України.

16.12.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.206, ч. 3 ст. 296 КК України.

Так, слідчим у клопотанні та доданих документах, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.206, ч.3 ст.296 КК України,що підтверджується доказами, а саме: протоколом огляду місця злочину, яким зафіксовано обстановку, наслідки та сам факт вчинення кримінальних правопорушень;показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які детально повідомили про обставини вчинення щодо них протиправних дій; показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які повідомили про факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду відеозаписів, на яких зафіксовано факти вчинення кримінальних правопорушень; висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 .

При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

З цього приводу слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого факти, які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Чеботарь проти Молдови (заява № 35615/06) від 13.11.2007 року, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008 року, слова обґрунтована підозра означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні вказаних злочинів, його вік, міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, та дані про особу підозрюваного, який є депутатом Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області VIII скликання, має постійне місце проживання, одружений, дружина є інвалідом першої групи безстроково, потребує постійного стороннього догляду, раніше не засудженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2021 року народження, який мешкає з підозрюваним, має батька пенсійного віку, офіційно працевлаштований в ТОВ « Алкор трейд», позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.

Виходячи з того, що ОСОБА_5 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та можливе покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування.

Враховуючи докази, що надані сторонами кримінального провадження, обставини, визначені ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, у зв`язку з чим клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, заборонивши у період доби з 21-00 год. до 08-00 год. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до вимог ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки: не залишати з 21-00 години до 08-00 години наступної доби місце фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , прибувати на виклик до слідчого, у проваджені якого перебувають матеріали кримінального провадження, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду із населеного пункту, в якому вона проживає; повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи слідчого, прокурора або суд; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, до 16.02.2026 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.206, ч.3 ст.296 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, заборонивши у період доби з 21-00 год. до 08-00 год. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього обов`язків.

Покласти на ОСОБА_5 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- не залишати з 21-00 години до 08-00 години наступної доби місце фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

- прибувати на виклик до слідчого, у проваджені якого перебувають матеріали кримінального провадження, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду із населеного пункту, в якому вона проживає;

- повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи слідчого, прокурора або суд;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі невиконання покладених на ОСОБА_5 обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити строк дії вказаної ухвали до 16 лютого 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1