Рішення № 132869247, 18.12.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1279/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Воронецький Р.А. - за довіреністю;

від відповідача; не з`явився;

від третьої особи: Окрушко А.М. - самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м. Київ) до Набутівської сільської ради (с. Набутів Черкаський район Черкаська область) про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємства "Ліси України" (код 44768034) звернулось до суду з позовом до Набутівської сільської ради (код 41063219), з вимогою усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Явка представників сторін не визнана обов`язковою.

В ході розгляду справи позивач позовні вимоги підтримував повністю і просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився, відзив на позов із запереченнями проти нього суду не направив.

Представник третьої особи підтримує позицію позивача.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення позивача, третьої особи в ході розгляду справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, входячи з наступного:

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.11.2018 року №23-4668/14-18-СГ ( а.с. 21) "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Набутівський сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 386,0757 га, які розташовані в адміністративних межах Деренковецької, Сахнівської, Нетеребської, Кичинецької, Кіровської, Драбівської, Бровахівської сільських рад Корсунь-Шевченківського району Черкаської області згідно з актом приймання - передачі.

Згідно акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 20.11.2018 (зворотній а.с. 21) Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало, а Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району прийняла у комунальну власність земельні ділянки з додатком (а.с. 22-23) .

Згідно з п. 25) додатку до вказаного акта від 20.11.2018 та наказу № 23-4668/14-18-СГ від 20.11.2018, до переліку земельних ділянок на території Сахнівської сільської ради включено земельну ділянку за кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 площею 5,3904 га. (п. 25)

Право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання-передачі виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п. 2 наказу № 23-4668/14-18-СГ від 20.11.2018).

Доказами у справі (Інформація з ДЗК - а.с. 10) підтверджено, що земельна ділянка із кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 площею 5,3904 га. знаходиться в адмінмежах Сахнівської сільської ради, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення. Власником вказана Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (код 41063219).

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області Кулініч Мариною Вікторівною, 30.11.2018 зареєстровано право власності за Набутівською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 площею 5,3904 га, за цільовим призначенням - землі запасу (а.с. 9).

Підставою вказаної державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 20.11.2018 року, наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-4668/14-18-СГ від 20.11.2018.

Позивач доводить, що за даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка площею 5,3904 га кадастровий номер 7122587400:02:001:0287 частково вкрита лісовою рослинністю та межує виключно із земельними ділянками, що є державною власністю, відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні ДП «Ліси України».

Згідно матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 75, виділ 34,36,37 Таганчанського лісництва.

Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» (Ірпінь-2014) ділянки:

- в кварталі 75, виділ 34 Таганчанського лісництва обліковується ліси

протиерозійні та має склад насадження 100% - сосна звичайна. Вік насаджень станом на 2025 50 років;

- кварталі 75, виділ 36 Таганчанського лісництва обліковується ліси

протиерозійні та має склад насадження 100% - сосна звичайна. Вік насаджень станом на 2025 55 років;

- кварталі 75, виділ 37 Таганчанського лісництва обліковується ліси протиерозійні та має склад насадження 100% - сосна звичайна. Вік насаджень станом на 2025 53 років;

Крім, цього земельна ділянка з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства Корсунь-Шевченківського держлісгоспу (Ірпінь-2005) накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 113, виділ 18,21 та квартал 125 виділ 6 Таганчанського лісництва.

Таким чином встановлено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287 (5,3904 га) припадає на земельні ділянки, що відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України".

За доводами позивача, цей масив земельних ділянок складає колишні землі реорганізованих КСП.

Рішенням Черкаської обласної ради від 30.11.2001 № 22-26 (а.с. 88) "Про надання земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств спеціалізованим лісогосподарським підприємствам" -- Корсунь-Шевченківському держлісгоспу надано в постійне користування земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, зокрема на території Сахнівської сільської ради (на обороті рішення).

Так, відповідно до додатку до вказаного рішення, Державному підприємству «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» надано в постійне користування лісові ділянки загальною площею 2791 га, з них в межах Сахнівської сільської ради 137,8 га земель, у тому числі 130,5 га вкриті лісовою рослинністю.

Позивач доводить, що попередньо, між ДП "Корсунь - Шевченківське лісове господарство" та Сахнівськю сільськю радою вирішувалося питання про відведення наявних на її території земельних ділянок лісового фонду для оформлення їх за держлісгоспом. Виготовлено проект відведення земельних ділянок.

Так, Висновком Сахнівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області № 155 від 13.09.2001 ( а.с. 82) надано згоду на передачу Корсунь-Шевченківському держлісгоспу в постійне користування 7 земельних ділянок загальною площею 137,8 га земель, в тому числі за вгіддями: 0,3 га ріллі, 0,4 га багаторічних насаджень, 0,2 га пасовищ, 0,2 га господарських шляхів, 130,5 га лісів, 0,2 га гідроспоруд, 3,7 га ярів та 2,3 га пісків.

В подальшому вказаним рішенням Черкаської обласної ради від 30.11.2001 № 22-26 "Про надання земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств спеціалізованим лісогосподарським підприємствам" (а.с. 88) Корсунь-Шевченківському лісгоспу надано у постійне користування земельні ділянки лісового фонду колишніх КСП для ведення лісового господарства.

На підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України №930 від 28.10.2022 "Про припинення ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" (а.с. 24-26), ДП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство".

Відповідно до наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 № 1864 "Про припинення філії "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" ДП "Ліси України" (а.с. 31-32) та наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 № 2335 "Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Центральним лісовим офісом", всі активи та пасиви філії "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" (а.с. 27) передано до філії "Центральний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Відповідно до п. 8 наказу від 28 жовтня 2022 року №930 Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства "Корсунь - Шевченківське лісове господарство".

Факт правонаступництва сторони не заперечують.

Відповідно до п. 3.1 Положення (а.с. 92-104) про філію "Центральний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", філія діє від імені ДП "Ліси України" та в його інтересах.

Отже позивач ДСГП "Ліси України" у виниклих спірних відносинах є належним.

Правонаступництво позивача за припиненими територіальними лісовими господарствами закріплено в Статуті позивача (а.с. 41-60).

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи. Відомості з Єдиного державного реєстру, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відокремлений підрозділ - це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і їм присвоюється ідентифікаційний код.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про юридичну особу Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України" код 44768034 (місто Київ) - перебуває в стані припинення), а також дані про його відокремлені підрозділи, та відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, серед яких зазначено Державне підприємство "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" (код: 00993395).

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (стаття 13 Конституції України).

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).

Згідно з ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Як зазначено у статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Відповідно до частини першої статті 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Статтями 7 та 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Лісового кодексу України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Як нормативно визначено статтями 45, 54 Лісового кодексу України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відтак, земельні ділянки, що охоплені матеріалами лісовпорядкування державного підприємства, на підставі відповідних рішень органів влади можуть перебувати лише у державній власності, відтак їх передача до земель комунальної власності є неправомірною.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст. 20 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до Закону.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України до відання обласної державної адміністрації у сфері лісових відносин належить надання земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, у постійне користування для ведення лісового господарства.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України (ст. 57 Лісового кодексу України).

Враховуючи викладене, правом приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення наділені обласні державні адміністрації.

Згідно з підпунктами, а) та в) п. 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин") землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

- що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Отже під час складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в адмінмежах Сахнівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області допущено включення в склад земельних ділянок з призначенням "землі сільськогосподарського призначення", земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності, що перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України" (в даний час це правонаступник за ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство").

Це свідчить що спірна земельна ділянка сформована при інвентаризації земель з порушенням вимог законодавства.

З урахуванням фактичної приналежності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, суд відхиляє як вирішальні, відомості з довідки ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 07.10.2025 (а.с. 20) та посилання в ній на правильність вихідних даних з розробленої у 2018 році ДП «Центр Державного земельного кадастру» «Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території КорсуньШевченківського району Черкаської області з урахуванням Перспективного плану формування території Набутівської сільської об`єднаної громади, затвердженого розпорядженням КМУ від 8 вересня 2015 року № 999-р.».

Також у даному випадку не є вирішальними відомості з «Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 31.12.2015» від 02.02.2018 № 82/106-18 виданої Відділом у Корсунь-Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель державної власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - багаторічні насадження, шифр та назва рядка за даними статистичної звітності 93 - землі запасу та інші (не надані в тимчасове користування).

07.10.2025 на запит позивача ВО «Укрдержліспроект» надало фрагменти накладок на ортофотоплан кварталів 75, 79 Таганчанського лісництва ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з межами їхніх таксаційних виділів і межами земельних ділянок згідно наданих кадастрових номерів відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року (а.с. 18).

В справу позивачем в засіданні 18.12.2025 подано кольоровий фрагмент накладки на ортофотоплан межі кв. 75 Таганчанського лісництва ДП «Корсунь Шевченківське лісове господарство» (а.с. 137) з якого вбачається, що межі спірної земельної ділянки накладаються на земельні ділянки меж лісового фонду, зокрема. 34,36,37.

Ортофотопланом є точна фотографічна карта місцевості, створена з аеро- або супутникових знімків, які пройшли обробку для усунення спотворень (від рельєфу та кута зйомки) через перетворення знімків з центральної проектції в ортогональну (тобто, пряма, рівна), що дозволяє вимірювати відстані та використовувати його як основу для картографування та проєктування. Ортофотоплан поєднує точність геодезичної карти з детальністю фотозображення, надаючи реалістичне і масштабоване представлення земної поверхні.

У Проекті організації та розвитку лісового господарства ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», який виготовлено в 2014 році (а.с. 37,38) по кварталу 75 на арк. 226 Плану міститься характеристика рослинності на ділянках 34,36,37. Там знаходяться виключно лісові культури віком 39,44,42, 53 роки.

За доводами представника позивача, спірна земельна ділянка і сама вкрита лісовою рослинністю і навколо неї знаходяться ділянки виключно із лісовою рослинністю.

Через неврахування наданих позивачем у справу матеріалів лісовпорядкування під час проведення робіт щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Корсунь-Шевченкіського району Черкаської області в межах Сахнівської сільської ради, було безпідставно змінено категорію спірної земельної ділянки на землі сільськогосподарського призначення та протиправно зареєстровано як власність територіальної громади спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення державної власності.

Вказаних доводів позивача з боку відповідача не заперечено.

Суд вважає, що позивач довів правомірність підстав позову та належний спосіб захисту порушеного права, виходячи з наступного:

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16).

Відновлення порушеного права має бути наслідком прийнятого судового рішення.

Статтею 373 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Вказаний спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Заволодіння землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість переходу права власності, крім випадків, передбачених у ст. 56 Земельного кодексу України, ст. 12 Лісового кодексу України.

Коли обставини справи безумовно вказують на неможливість виникнення права комунальної чи приватної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, зокрема тоді, коли вони перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та воля на її відчуження державою в особі уповноважених органів не виявлялась, способом захисту, що відповідає суті порушеного права держави, є подання негаторного позову.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 № 369/10847/19 суд вказав, що зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом часткового накладення, треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту право, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірної земельної ділянки та передачу її у комунальну власність не приймалось, відтак право постійного користування та дійсного володільця земельною ділянкою до цього часу у законний спосіб не припинено, що вказує на те, що право комунальної власності на спірну ділянку у відповідача не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою лісогосподарського призначення - є саме негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові.

У свою чергу, наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном державної власності.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі №363/669/17, від 18.01.2023 у справі №369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Позивач на запитання суду пояснив, що оскільки в ДЗК міститься запис про віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, слід повністю скасовувати державну реєстрацію цієї ділянки, оскільки сама лише зміна категорії земель в даному випадку не можлива для подальшої перереєстрації ділянки за ДСГП "Ліси України". Позивач, як власник земельної ділянки, буде виготовляти нову технічну документацію щодо спірної ділянки.

З цієї ж причини захист порушеного права позивача, для реалізації його прав власника, потребує і припинення за Набутівською сільською радою всіх вже зареєстрованих речових прав у Реєстрі речових прав.

Судом встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Набутівською сільською радою Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 41063219) на час вирішення спору зареєстровані речові права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про виникнення у відповідача речових прав на зазначену земельну ділянку як на землі сільськогосподарського призначення, якими може розпоряджатися місцевий орган влади, на підставах, передбачених земельним та цивільним законодавством України, або із дотриманням встановленого законом порядку їх набуття.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про:

1) нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та його ціну (вартість);

2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права;

3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень;

5) посилання на розділ Державного реєстру прав, у якому зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об`єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є майбутній об`єкт нерухомості, - для майбутніх об`єктів нерухомості.

Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.

Стаття 14 цього ж Закону передбачає, що Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі:

1) знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості;

2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна;

3) виключення об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв`язку із змінами проектної документації на будівництво;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно п. 114 затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Отже при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки у ДЗК буде закрито і Розділ Державного реєстру речових прав з усіма правами та обтяженнями на цю ділянку, що є визначеним законом наслідком такого скасування.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що визначений законом.

Виходячи з цього судовий збір позивачем вірно сплачено як за одну немайнову вимогу.

Скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в ДЗК та реєстрі речових прав дасть можливість розроблення позивачем нового проекту відведення чи технічної документації на спірну ділянку з належним віднесенням її до категорії земель лісогосподарського призначення і подальшої реєстрації за позивачем.

Згідно зі статтями 78, 79-1, 80, 83 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю та інших речових прав є, зокрема, держава, територіальні громади, фізичні особи, а набуття та припинення прав на земельні ділянки здійснюється у порядку, визначеному законом. Відповідно до статей 316, 317, 319, 321, 328 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права набуваються на підставах, що не заборонені законом, а їх державна реєстрація є необхідною умовою виникнення таких прав у випадках, визначених законом.

За приписами статей 2, 3, 9, 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення таких прав, при цьому державна реєстрація здійснюється виключно за наявності належних правовстановлюючих документів.

Суд враховує, що державна реєстрація речових прав сама по собі не є підставою для виникнення права за відсутності правовстановлюючих документів, а у разі встановлення незаконності реєстрації такі права підлягають припиненню в судовому порядку.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що зареєстровані за відповідачем речові права та їх обтяження щодо спірної земельної ділянки як на ділянку сільськогосподарського призначення, не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Отже позивачем доведено правові підстави позову, тому позов підлягає до повного задоволення. Спір у добровільному порядку врегульовано не було.

З урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" (код 44768034, м. Київ, вул. Руставелі Шота , 9А) перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287.

Припинити всі речові права, їх обтяження, що зареєстровані за Набутівською сільською радою Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 41063219) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122587400:02:001:0287.

Стягнути з Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 41063219, вул. Центральна, 191/1 с.Набутів, Черкаський район, Черкаська область) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Центральний лісовий офіс» (код ЄДРПОУ 45625546), місцезнаходження: 18009, м. Черкаси, пров. Медичний, 4, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк») -- 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2025 року

Суддя Н.М. Спаських